Статистичне дослідження товарообороту зовнішньої торгівлі України

Розділ 2. Інструментарій статистичного дослідження товарообороту зовнішньої
торгівлі
2.1. Інформаційне забезпечення статистичного вивчення товарообороту зовнішньої
торгівлі
Для того, щоб впливати на зовнішньоторговельну діяльність на макро- і
мікрорівнях, здійснювати цілеспрямоване регулювання і прогнозування її
розвитку, оцінювати ефективність валютних операцій і зрештою стимулювати
подальший розвиток експортного потенціалу і стійке економічне зростання,
необхідно мати якісне інформаційне забезпечення економічного аналізу. Повнота і
достовірність аналітичної інформації, в свою чергу, залежать від стану і
системи обліку, вимоги до якого особливо зростають в умовах переходу до
ринкової економіки. Від якості інформації про обсяги і структуру зовнішньої
торгівлі безпосередньо залежать результати формування державного бюджету і
виконання соціальних програм. Структура і зміст інформації, необхідної для
управління зовнішньоторговельними зв'язками, значною мірою залежать від системи
звітності.
Згідно із Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” (ст. 23),
зведення статистичної інформації про зовнішньоекономічну діяльність покладено
на Державний комітет статистики (Держкомстат) України. Відповідні первинні дані
в обов'язковому порядку надають Держкомстату органи, що здійснюють державне
регулювання зовнішньоекономічної діяльності (фінансові органи, органи державної
митної служби, Національний банк України), а також суб'єкти
зовнішньоекономічної діяльності [39].
У 1991 р. Міністерство статистики (Мінстат) України отримувало дані про
зовнішньоекономічну діяльність України щодо західних кордонів згідно з
вантажними митними деклараціями (ВМД) з Москви. Але ця інформація була неповна.
Одночасно, Мінстат України збирав дані за ф. 1-“ввіз”, ф. 1-“вивіз”, що
охоплювали дані з областей України та країн колишнього Радянського Союзу. У
1992 р. для налагодження статистичного обліку зовнішньої торгівлі Мінстат
України затвердив декілька форм звітності – ф. 2-зез (“Звіт про ціни на
експортні (імпортні) товари” – піврічна, річна); ф. 7-зез (термінова) (“Звіт
про поставку товарів на експорт” – місячна); ф. 7-зез (“Звіт про поставки
товарів (послуг) для експорту в натуральному і вартісному вимірі” – квартальна,
річна); ф. 1-імпорт (“Звіт про надходження імпортної продукції” – квартальна,
річна) – наказ № 105 від 25.06.92 р. Після створення спеціального підрозділу
для оброблення статистичного матеріалу у 1992 р. Державний митний комітет
(Держмитком) України став самостійно збирати дані за ВМД та надсилати їх до
Мінстату України. Наказом № 60 від 31.03.93 р. Мінстат України затвердив ф.
8-зез (“Звіт про експорт (імпорт) товарів” – місячна) та наказом № 115 від
17.06.93 р. – ф. 1-експорт (імпорт) (“Звіт про експорт (імпорт) продукції
(товарів) за міжурядовими угодами” – термінова, місячна; інформація збиралася
за 129 товарними позиціями). У 1993 р. Держмитком припинив подання даних про
зовнішню торгівлю України на базі ВМД у Мінстат (Держкомстат) України.
Починаючи з цього року, ведення статистики зовнішньої торгівлі України стали
спільно здійснювати Мінстат (Держкомстат) і Митний комітет (Держмитком)
України.
Статистика зовнішньоекономічної діяльності є однією з наймолодших галузей
національної статистики. Управління статистики зовнішньоекономічної діяльності
було створено в Мінстаті України тільки у жовтні 1993 г. На першому етапі, до
закінчення організації і становлення митної служби України, основним завданням
цієї галузі статистики була підготовка статистичної інформації для формування
поточного рахунку платіжного балансу і збирання інформації про іноземні
інвестиції для капітального рахунку платіжного балансу на виконання спільної
постанови Кабінету Міністрів і Національного банку України № 737 від 17.09.93
“Про деякі питання складання платіжного балансу” [79, с. 106].
З 1.01.94 р. наказом Мінстату України № 276 від 09 грудня 1993 р. було введено
форми статистичної звітності: ф. 1-“вивіз” (“Звіт про вивіз продукції
виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання на обласному
рівні” – квартальна, річна); ф. 8-зез (“Звіт про експорт (імпорт) товарів” –
місячна, річна); ф. 6-зез (“Звіт про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічній діяльності” - квартальна, річна); ф. 9-зез (“Звіт про
експорт (імпорт) послуг” – квартальна, річна); ф. 13-зез (“Звіт про надходження
та розподіл гуманітарної допомоги” – квартальна, річна) та інші. Вказані форми
мали використовуватися для підрахунків платіжного балансу, а всі форми, що
діяли раніше, втратили чинність. До 1995 р. дані про експорт та імпорт
збиралися на базі цих форм за країною, що торгує , а не за країною виникнення
та призначення товарів. До 1997 р. інформація про зовнішньоекономічну
діяльність України збиралася Мінстатом (Держкомстатом) України тільки за цими
формами.
У 1991-1994 рр. Мінстат (Держкомстат) України збирав дані про країни колишнього
СРСР за ф. 1-“вивіз”, з якої можливо було отримати інформацію спочатку біля за
200 товарними групами, потім – біля за 500 товарними групами. У 1993-1997 рр.
інформацію про зовнішню торгівлю з іншими країнами світу Мінстат (Держкомстат)
України збирав за ф. 8-зез. Додатково Мінстат України отримував довідки від
Міннафтагазпрому (Департаменту нафти та нафтопродуктів) і Міненерго
(“Укрінтеренерго”) стосовно даних про ввезення та вивезення нафти, газу та
електроенергії за країнами світу.
Водночас із цим, з 1993 р. Митний комітет (Держмитком) України почав обробляти
всі ВМД в режимі електронного оброблення інформації. Проте спочат