РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Контингент обстежених та організація досліджень
Для вирішення поставлених задач обстежено 185 юнаків, що вступили на перший
курс Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла
Коцюбинського, не займалися спортом, віднесені за станом здоров’я до основної
медичної групи і маса тіла яких не перевищувала норму за Quetlet – індексом
[124]. Вік досліджуваних становив 17-19 років, що відповідає постпубертатній
фазі онтогенезу організму [55].
Обстеження досліджуваних здійснювалося поетапно: до початку
навчально-тренувального циклу, через 8, 16 тижнів від початку і по його
завершенню (через 28 тижнів).
Для отримання об’єктивних результатів дотримувались стандартних умов, а саме:
обстеження проводились у другій половині дня, приміщення добре провітрювалося,
температура повітря знаходилася в межах +19оС - + 20оС, вологість повітря не
перевищувала 60% [108].
По завершенню першого етапу обстежень з числа досліджуваних були сформовані
групи, що займались фізичною культурою за різними програмами: ІА, ІБ, ІІА, ІІБ,
ІІІА, ІІІБ, IVА, IVБ, VА, VБ. Групи формувалися так, щоб вихідний РФС
досліджуваних за величиною VO2max був “посереднім”. Вірогідних відмінностей за
показниками фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної)
продуктивності організму і за результатами фізичної підготовленості до початку
тренувального циклу між групами не виявлено.
Незалежно від застосованих програм структура занять була такою: розминка,
основна частина, заключна частина. Відмінність програм визначалась змістом
кожного заняття та періодичністю тренувань. Остання становила 2 або 3 рази на
тиждень. Заняття за програмами ІА, ІІА, ІІІА, IVA, VА проводилися 2 рази на
тиждень, а за програмами ІБ, ІІБ, ІІІБ, IVБ, VБ – 3 рази на тиждень. Тривалість
кожного заняття за програмами ІА, ІБ, ІІА, ІІБ, ІІІА, ІІІБ, VA і VБ становила
60 хв, а за програмами IVА і IVБ – 35 хв.
2.2. Програми з фізичного виховання, які застосовувались у роботі
„Базова навчальна програма для вищих навчальних закладів освіти України з
фізичного виховання”, яка видана 2000 року, покладена в основу занять групи ІА.
Протягом перших 8 тижнів практичні заняття проводились з легкої атлетики, у
наступні 8 тижнів з гімнастики, спортивних і рухливих ігор. Заключні 12 тижнів
занять знову були присвячені тренуванням з легкої атлетики. Заняття проводились
за загальноприйнятою методикою. На заняттях з легкої атлетики використовувались
такі вправи як біг на короткі та середні дистанції, крос, стрибки в довжину з
розбігу та з місця, спортивна ходьба. Для вдосконалення техніки рухів та
розвитку фізичних якостей (сили, швидкості, швидкісно-силових здібностей,
спритності, витривалості, гнучкості) застосовувалися загально-підготовчі,
спеціальні і підготовчі вправи для бігу, стрибків у довжину, спортивної ходьби
[143]. Внутрішній обсяг фізичних навантажень одного заняття за енерговитратами
дорівнював у середньому близько 380-390 ккал, що становило 53,3% Еmax. На
заняттях з гімнастики використовувались стройові вправи, загальнорозвиваючі
вправи для основних груп м’язів, вправи з використанням гімнастичного
обладнання, вправи в парах, гімнастичні вправи. На заняттях зі спортивних ігор
використовувались вправи для розвитку таких фізичних здібностей, які є
специфічною передумовою досягнень у конкретному виді спорту. Як підготовчі
вправи до спортивних ігор застосовувались рухливі ігри, прямі та зустрічні
естафети.
Зміст занять за програмою ІБ з розділу „гімнастика, спортивні і рухливі ігри”
нічим не відрізнявся від змісту занять за програмою ІА. Відмінність полягала у
змісті занять з легкої атлетики. Зокрема, на початку основної частини кожного
заняття досліджуваним пропонувалося виконати бігове навантаження помірної
інтенсивності довжиною 2000м. При виконанні вправ, які визначені учбовою
програмою, підвищувалась інтенсивність їх виконання та збільшувалась кількість
повторів. Широко застосовувався метод інтервального тренування. У сукупності це
дало змогу збільшити внутрішній обсяг фізичних навантажень одного заняття
близько 570 ккал, що становило 76,5% Emax.
Спрямованість програми ІІА полягала в заняттях з волейболу. На практичних
заняттях за цією програмою вивчались основи техніки, а саме: стійки та
переміщення; удари по м’ячу; передачі двома руками зверху і знизу над собою, в
стінку, в парах – трійках; нижня та верхня пряма подачі; прямий нападаючий удар
з місця, з двох-трьох кроків, з розбігу; одиночне і парне блокування без
переміщення. Як підготовчі вправи до техніки та тактики волейболу
застосовувались рухливі ігри, естафети. Велика увага приділялась розвитку таких
фізичних якостей, як витривалість, швидкість, сила, а також фізичних якостей,
прояв яких характерний для волейболу: спритність, вибухова сила, гнучкість,
стрибучість, швидкість стартової реакції, стрибкова та швидкісна витривалості
[22,38,175,176]. Енерговитрати одного заняття в залежності від задач
дорівнювали приблизно 390-450 ккал, що становило у середньому 53,6% Emax.
Структура, зміст та енерговитрати під час фізичних навантажень у заняттях за
програмою ІІБ не відрізнялися від програми ІІА. Внутрішній обсяг одного
тренувального навантаження становив близько 50,8% Emax. Відмінність програм
полягала в періодичності занять.
Спрямованістю програми ІІІА були силові навантаження на тренажерах. Перші 8
тижнів занять вправи виконувались без застосування спеціальних силових приладів
і направлені на зміцнення основних груп м’язів верхнього плечового поясу,
черевного пресу та нижніх кінцівок. При цьому основними засоба
- Київ+380960830922