РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ У РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ
ПРОДОВОЛЬЧИМИ ТОВАРАМИ УКРАЇНИ
2.1. Сучасний стан розвитку торговельних мереж в Україні
Трансформаційні процеси розвитку економіки України виявляють зміни в усіх її
сферах, позначаються відповідним чином і на розвитку роздрібної торгівлі,
зокрема, появою торговельних мереж як її складових елементів. Але перш, ніж
давати оцінку стану формування даних утворень, що виступають об’єктом даного
наукового дослідження, вважаємо за доцільне проаналізувати динаміку розвитку
обсягу товарообороту та роздрібної торговельної мережі України і м. Києва
зокрема, з позиції змін у її складі та структурі.
Аналіз динаміки обсягу роздрібного товарообороту за період з 1990 по 2004 рр. в
цілому по Україні показав, що незважаючи на збільшення протягом досліджуваних
років абсолютних показників його розміру, більш об’єктивні дані надає аналіз
динаміки індексу фізичного обсягу роздрібного товарообороту підприємств
(юридичних осіб). За його результатами, позитивні зміни намітилися лише
починаючи з 2000 р. і мають своє нарощення і по цей час. Разом з цим, кількість
магазинів, починаючи з 1997 р., набуває щорічного скорочення, на відміну від
динаміки росту ринків з продажу споживчих товарів (дод. Ж).
Особливості соціально-економічного розвитку Києва, обумовлені потенціальними
можливостями міста як столиці України, здійснюють вплив на формування і
розвиток його роздрібної торговельної мережі і визначають відмінності від
показників в цілому по Україні.
Аналіз торговельної мережі підприємств роздрібної торгівлі м. Києва за період з
1995 по 2004 рр. показав, що динаміку розвитку магазинів характеризували
тенденції коливання їх загальної кількості як у бік збільшення, так і у бік
зменшення, на відміну від їх щорічного скорочення в цілому в Україні (дод. Ж).
Так, у 1999 р., порівняно з 1995 р., кількість магазинів зросла на 25,5 %, з
2002 по 2003 рр. кількість не змінилася і становила 2357 об’єкти. Збільшення
мало місце і у 2004 р.
Динаміка зміни торговельної площі магазинів м. Києва протягом досліджуваного
періоду виявляла характер коливання як загального її розміру, так і середнього,
що припадає на один магазин. Так, у 2000 р., порівняно з 1995 р., кількість
магазинів зросла, при цьому загальний розмір торговельної площі магазинів
скоротився на 18,1 тис. кв. м. або 4 %, а середній розмір – з 220 до 180 кв. м.
Починаючи з 2000 р., середній розмір торговельної площі одного магазину щорічно
зростав і склав у 2004 р. 215 кв.м., практично досягнувши рівня 1995 р. Таке
зростання обумовило набуття останніми роками розвитку процесів реконструкції
будівель, розширення торговельної площі діючих торговельних підприємств,
переходу на продаж товарів за методом самообслуговування тощо.
Аналіз динаміки розвитку продовольчих магазинів у м. Києві протягом 2002-2004
рр. показав поступове щорічне скорочення їх кількості, внаслідок чого за цей
період кількість продовольчих магазинів, що знаходиться на балансі
підприємств-юридичних осіб, зменшилася на 107 одиниць. Разом з тим, зростання
набували як загальна торговельна площа, так і середній її розмір – зі 199,3
кв.м. у 2001 р. до 331 кв.м. у 2004 р. (табл. 2.1).
Дані, представлені у таблиці 2.1, в цілому відображають основні тенденції у
динаміці розвитку продовольчих магазинів, в тому числі і сучасних їх типів, що
є об’єктом даного наукового дослідження. Разом з тим, об’єктивний негативний
відбиток накладають недоліки у статистичному обліку, що мали місце у період до
2002 р., коли серед продовольчих магазинів не виокремлювалися такі типи як
супермаркет, гіпермаркет. Тоді як саме на основі цих магазинів з кінця 1990-х
рр. розпочався процес формування мереж магазинів корпоративного типу.
До того, державні статистичні органи не ведуть групування цих сучасних типів
продовольчих магазинів та й інших у межах корпоративних мереж, а подають їх у
загальній кількості з розподілом за деякими типами магазинів.
Вказані вище недоліки певним чином ускладнюють проведення наукового дослідження
процесу розвитку торговельних мереж у роздрібній торгівлі продоволь-
Таблиця 2.1
Динаміка показників розвитку продовольчих магазинів м. Києва у розрізі їх
спеціалізації за 2002-2004 рр.*
Спеціалізація магазину
Кількість магазинів,
од.
Торгова площа магазинів,
тис. кв.м.
Торгова площа у розрахунку на один магазин, кв.м.
Роздрібний товарооборот за 4 квартал, млн. грн.
2002
2003
2004
2002
2003
2004
2002
2003
2004
2002
2003
2004
Усього магазинів
2357
2357
2439
431,7
509
598,2
183,1
215,8
245,2
129,3
2112,8
2577,8
Продовольчі магазини
1013
976
906
201,9
252,2
299,8
199,3
248,9
331
585,5
1140,3
1455,7
З універсальним асортиментом товарів
91
123
138
96,8
156,2
209,5
1064
1270
1518
365,9
901,1
1138,0
з них:
універсами, супермаркети
83
109
119
73,4
105,8
122,5
884,4
971
1030
219,4
704,8
722,0
Гіпермаркети
14
19
23,4
50,4
87,0
2925
3600
4579
146,5
196,3
416,0
Спеціалізовані продовольчі магазини
232
239
138
23,3
23,1
14,6
100,3
99,6
106,1
55,2
70,7
49,6
Неспеціалізовані продовольчі магазини
689
614
630
81,9
72,9
75,6
118,8
118,7
120
166,4
168,5
268,1
* за даними Головного управління статистики у м. Києві
чими товарами. Тому будемо припускати, що переважна більшість представлених на
ринку продовольчих магазинів з універсальним асортиментом не є одиничними, і
розглядати їх перш за все як такі, що входять до складу корпоративних
торговельних мереж.
Виходячи з даних табл. 2.1, можна стверджувати про достатньо інтенсивний
розвиток продовольчих магазинів з універсал