розділ 2.1), метод моделювання - визначити реальні
перспективи та можливості дієвого функціонування постійних комісій в
інноваційній системі місцевого самоврядування.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що подана дисертація
є першим на теренах незалежної України комплексним дослідженням місцевого
самоврядування, присвяченим проблемам аналізу поняття, системи, складу, видів,
функцій та повноважень комісій та змісту організаційно-правових форм роботи
постійних комісій представницьких органів на місцях. Вперше було системно
досліджено історико-правові етапи становлення та розвитку постійних комісій,
починаючи з часу їх фактичної появи до сьогоднішнього дня.
В результаті здійсненого системного дослідження сформульована авторська
концепція, що характеризує наукову новизну дисертації та містить ряд практичних
пропозицій і рекомендацій до законодавства:
- сформульоване авторське визначення поняття постійних комісій представницьких
органів місцевого самоврядування як колегіальних, виборних, допоміжних органів
рад, утворених у встановленому законодавством порядку, наділених відповідними
владними повноваженнями необхідними для здійснення їх функцій;
- обґрунтовується положення, що функціонування постійних комісій відбувається
на основі передбачених законом принципів, які поділяються на дві групи:
загальноюридичні (законності, гласності, демократичності, гуманізму,
науковості) та спеціальні (постійності, функціонально-галузевий,
колегіальності, організаційної самостійності, професійної компетентності,
юридичної рівності, детермінованості у часі);
- обґрунтовується твердження про те, що система постійних комісій
представницьких органів місцевого самоврядування – це поєднання за напрямами і
видами діяльності постійних комісій, наділених відповідними повноваженнями та
матеріальними засобами з метою ефективного вирішення управлінських проблем та
захисту інтересів територіальної громади;
- доведено доцільність формування системи постійних комісій насамперед за
принципом галузевого спрямування в межах самоврядної території на основі
обов‘язкового паралельного врахуванням виокремлених напрямків стратегічного
розвитку територій, відповідно до яких створюються комісії, окрім цього,
доведено необхідність формування обов‘язкових комісій за критерієм
функціонального характеру;
- здійснено авторське визначення дефініції “склад постійної комісії” в
наступній редакції: це відносно постійне поєднання депутатів з різним досвідом,
інтересами, здібностями та різним рівнем фахової підготовки в рамках одного
органу (комісії)з метою реалізації властивих їм повноважень;
- визначено критерії класифікації функцій постійних комісій за наступними
критеріями: за об’єктами (сферами) діяльності, за суб’єктами, за способами
(формами) діяльності, за засобами діяльності, за терміном реалізації функцій,
за механізмом реалізації;
- запропоноване авторське визначення поняття форм діяльності постійних комісій
як відповідних способів досягнення результатів у їх діяльності. Здійснено поділ
форм роботи комісій на організаційні та правові. Організаційні форми роботи
становлять закріплені в нормах муніципального права, вироблені теорією та
практикою види та способи організації діяльності постійних комісій, спрямовані
на реалізацію комісіями їх функцій та повноважень. Правові форми роботи
постійних комісій здійснюються шляхом реалізації їх повноважень, пов‘язаних з
нормотворчою, контрольно-правоохоронною та правозастосовчою діяльністю;
- вперше було запропоновано визначення рекомендації постійних комісій як
локального підзаконного ненормативно-правового акта, прийнятого комісіями в
передбаченому законодавством порядку з метою регулювання муніципальних
відносин. Такі правові акти мають локально-спеціальний характер, оскільки вони
поширюються на окреслене коло об‘єктів управління в сфері місцевого
самоврядування і є обов‘язковими лише для тих, кому вони персонально
адресовані;
- доведено необхідність надання деяким найбільш професійно укомплектованим
постійним комісіям права: а)приймати зобов‘язуючі рішення у тих сферах
муніципальних відносин, в яких постійні комісії змогли б більш ефективно
здійснювати управління: в сфері побутового обслуговування, культури,
благоустрою, в сфері дотримання екологічних умов виробництва тощо; б)
оспорювати рішення підприємств, установ, організацій та інших органів,
прийняття яких є безпосередньою правовою реакцією на підзаконні правові акти
комісій;
- обґрунтовується думка про те, що функціонування постійних комісій
відбувається найбільш ефективно на рівні сільської, селищної, міської Ради,
оскільки члени постійних комісій мають об’єктивні умови тісного співробітництва
з територіальними громадами, виражають їх волю та законні інтереси, що цілком
відповідає ідеї побудові самого місцевого самоврядування. Окрім цього доведено,
що процес формування постійних комісій мав поступальний характер, проте не
завжди був послідовним.
Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається тим, що
результати наукових пошуків, відбитих у висновках та рекомендаціях, можуть бути
використані в такому спрямуванні:
- в ході здійснення подальшого науково-дослідницького пошуку науковців щодо
розв‘язання загальнотеоретичних проблем в галузі конституційного та
муніципального права;
- у правотворчій сфері – в процесі внесення змін та доповнень до Закону України
“Про місцеве самоврядування в Україні” з метою вдосконалення норм чинного
законодавства, в ході прийняття Типового положення про постійні комісії
пре
- Київ+380960830922