Розділ 2
методика формування в учнів культури праці на уроках трудового навчання
2.1. Обґрунтування змісту і методики формування культури праці в учнів на
уроках трудового навчання
Як ми зазначали у розділі 1, ситуація, яка склалася в сучасній освіті, не
досить відповідає об’єктивним вимогам, які ставить сучасне динамічне
суспільство до працівників. Орієнтація на минулий досвід і повсякчасна
незадоволеність людини своїм станом в середині системи створили розрив між
швидкими темпами життя й інститутом освіти.
Зміни в освіті повинні враховувати ті перетворення, які відбуваються в країні,
та відповідати потребам сучасності:
реалізувати збереження та відтворення традицій вітчизняної та зарубіжної
культури;
співвідноситися із західними освітніми моделями;
враховувати вітчизняний освітній досвід [62].
Загальновідомо, що зміст освіти становить своєрідну модель вимог суспільства
щодо підготовки фахівця, бо саме через нього втілюються ті цінності, які
суспільство передає новому поколінню. Перенесення класових цінностей на
особистість, її розвиток і саморозвиток, формування демократичного
громадянського суспільства призвели до того, що освіта змінила свої орієнтири.
Сьогодні для неї постає важливим зміст, котрий не тільки відповідає сучасним
темпам розвитку суспільства, науки й виробництва, як зазначалося раніше, а й
особистісно орієнтований.
Як філософська категорія, що є певною стороною цілого, зміст означає єдність
усіх складових елементів об’єкта, його властивостей, внутрішніх процесів,
зв’язків, протиріч і тенденцій [196].
Окреслюючи основні методологічні засади реформування змісту шкільної освіти,
не можна не відзначити такі його аспекти, як: національний (збереження та
розвиток національної української культури й культур інших етносів, відтворення
народних традицій і звичаїв, промислів, ремесел); демократичний (позбавлення
впливу будь-яких політичних партій і класового підходу в доборі елементів
змісту освіти); особистісний (всебічний розвиток, соціалізація дитини,
індивідуальний підхід до неї); регіональний (національна, економічна,
соціокультурна своєрідність регіону) [29; 44; 50; 63; 92; 164; 183; 184].
За М. М. Скаткіним та І. Я. Лернером сутність змісту освіти подається в
чотирьохелементній структурі. Згідно їхньої концепції зміст освіти включає такі
взаємопов’язані елементи людської культури:
система знань про природу, суспільство, техніку, мислення, способи діяльності,
що формує загальну картину суспільства;
система загальних інтелектуальних і практичних вмінь та навичок як основа
діяльності;
досвід творчої діяльності, який виявляється в здатності до розв’язання нових
проблем;
досвід емоційно-ціннісного ставлення до всесвіту, міжособистісні відносини
(мотиви, потреби, ідеали) [54, 102-103].
Проблема вдосконалення змісту трудового навчання існує постійно. Звичайно, що
зміст все більше відповідає вимогам суспільства, але, на жаль, не настільки,
щоб ним можна було користуватися тривалий час, як це повинно бути щодо
більшості шкільних предметів. Зміст навчання залежить від завдань і мети, що
відображають потреби суспільства, рівня і логіки розвитку наук та інші важливі
умови.
Сучасне суспільство, науково-технічний прогрес збільшує частку наукових,
політехнічних знань і вмінь у трудовій діяльності. Ще в 1920 році
А. В. Луначарський підкреслював, що нова школа, крім забезпечення принципу -
знання через працю, висуває лозунг – знання самої праці, причому знання
багатоаспектні, такі, в яких праця пов’язується зі всією наукою, на яку
спирається [111]. Це твердження є актуальним і сьогодні, тому здійснення
навчання повинно базуватися, по-перше, на широкі наукові, політехнічні знання
школярів про суть трудової діяльності (організація праці, планування,
ергономіка, гігієна праці і т.д.), по-друге, на їх творчу участь у
навчально-трудовій діяльності.
Питання вдосконалення змісту трудового навчання в загальноосвітніх навчальних
закладах відображенні у дослідженнях О. О. Білоблоцького, І. С. Волощука,
В. О. Дідуха, Г. Є. Левченка, В. М. Мадзігона, В. К. Сидоренка, Г. В. Терещука,
М. П. Тименка, Д. О. Тхоржевського та ін.
Найбільш ґрунтовно дослідження змісту трудового навчання у 60-80 рр. здійснював
Д. О. Тхоржевський, який розглядає його у взаємодії зі структурою і говорить
при цьому про систему трудового навчання як про навчальний предмет. Він
стверджує, що зміст опосередковано через структуру впливає на систему
навчального предмету і визначає можливі варіанти структурування змісту
трудового навчання [188].
В основу визначення змісту він поклав такі теорії: психолого-педагогічна теорія
гармонійного розвитку особистості; психологічна теорія діяльності; психологічна
теорія перенесення [189].
Проблема сучасного змісту трудового навчання для 12-річної школи піднімається у
працях Р. С. Гуревича, В. О. Дідуха, О. М. Коберника, В. М. Мадзігона,
Г. Є. Левченка, В. К. Сидоренка, Г. В. Терещука та ін.
Нові вимоги, що ставлять перед школою сучасні темпи розвитку науки, техніки,
виробництва, змінюють саме поняття змісту освіти. Крім знань, умінь та навичок
у зміст освіти пропонується ввести також завдання формування самостійності,
розвитку пізнавальних здібностей учнів, рис творчої діяльності, культури
праці.
Традиційні методи навчання не завжди дають позитивний результат, і тому йдуть
пошуки активізації навчального процесу, адже домінуючим завданням освіти XX
століття було надання учням якомога більшого об’єму готових, суворо відібраних,
певним чином відсортованих знань. Для цієї системи головними компетентними
джерелами інформації бу
- Київ+380960830922