РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика підлітків, хворих на туберкульоз легень
З метою визначення особливостей клінічного перебігу та діагностики туберкульозу
органів дихання у підлітків в сучасних умовах залежно від генезу специфічного
процесу проведено комплексне клініко-рентгенологічне та лабораторне обстеження
157 підлітків, хворих на туберкульоз легень, з них у 76 (48,4 %) - первинний
(перша група), та у 81 (51,6 %) - вторинний туберкульоз (друга група), які
знаходились на стаціонарному лікуванні у Львівському регіональному
фтизіопульмонологічному центрі (ЛРФПЦ) протягом 2000-2005 років. До першої
групи обстежених були віднесені хворі, у яких визначалися безумовні ознаки
первинності туберкульозу, а саме клініко-морфологічні зміни специфічного
характеру, які виникли протягом 1-2 років з моменту первинного інфікування, а
також хворі, у яких були виявлені умовні ознаки первинності туберкульозного
процесу: свіжий контакт із хворим на деструктивну форму туберкульозу, особливо
з масивним бактеріовиділювачем; відсутність анамнестичних та рентгенологічних
даних про захворювання на туберкульоз у дитячому віці; наявність “віражної” або
гіперергічної туберкулінової проби; периферична мікрополіаденія; вираженість
туберкульозної інтоксикації; параспецифічні реакції; гострі плевральні реакції;
алергічні реакції, в тому числі медикаментозна алергія; прикореневі зміни в
легенях; долучення до процесу позалегеневих лімфатичних вузлів (периферичних
шийних,мезентеріальних і інших). Лише при поєднанні декількох (не менше трьох)
умовних ознак процес розцінювався як первинний [ 2 ].
Пацієнти з вторинним, реінфікованим туберкульозом склали другу групу. До
безумовних ознак вторинного туберкульозу були віднесені анамнестичні та
рентгенологічні дані про те, що хворий у минулому був інфікований
мікобактеріями туберкульозу або переніс туберкульоз (наявність кальцинатів у
лімфатичних вузлах і легеневій тканині, щільних вогнищ, фіброзу, плевральних
нашарувань, деформації склепіння діафрагми, зменшення об’єму легень та інші).
Клінічна характеристика обстежених подана в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за клінічними формами
Клінічна форма
Первинний туберкульоз
Вторинний туберкульоз
Всього
абс.
абс.
абс.
Вогнищева
12
15,8*
11,1
31
19,7
Інфільтративна
50
65,8
44
54,3
94
59,9
Дисемінована
14
18,4*
28
34,6
32
20,4
Всього
76
100,0
81
100,0
157
100,0
Примітка:
* - різниця вірогідна порівняно із вторинним туберкульозом (Р < 0,05).
В першій групі підлітків чоловічої статі було 33 (43,4 %), жіночої статі – 43
(56,6 %), в другій – 48 (59,3 %) і 33 (43,4 %) відповідно. Фаза розпаду
встановлена у 46 (60,5 %) пацієнтів першої групи та у 45(55,5 %) – другої
групи, а бактеріовиділення – у 52 (68,4 %) та 50 (61,7 %) відповідно.
2.2. Методи обстеження і діагностики
Комплексне обстеження хворих на туберкульоз легень підлітків включали
клініко-рентгенотомографічне обстеження у 157 (100,0 %) осіб, мікробіологічне –
у 157 (100,0 %), імунологічне – у 68 (43,3 %) та біохімічне - у 139 (88,5 %)
осіб (табл.2.2).
Таблиця 2.2
Кількісна характеристика клініко-лабораторних досліджень
Кількість обстежень
Методи
Здоро- ві доно-ри
Туберкульоз
досліджень
первинний
вторинний
всього
абс.
абс.
абс.
Клініко-рентгенологічні та загальноприйняті лабораторні
76
57,1
81
42,9
157
100,0
Мікробіологічні
52
68,4*
50
61,7**
102
64,9***
Імунологічні
25
43
56,6*
25
35,8**
68
43,3***
Біохімічні
40
68
89,5*
71
87,6**
139
88,5***
Математичний метод діагностики
43
15,8*
61
24,4**
104
66,2***
Примітки:
* - відсоток вираховувався від загальної кількості хворих на первинний
туберкульоз;
** - відсоток вираховувався від загальної кількості хворих на вторинний
туберкульоз;
*** - відсоток вираховувався від загальної кількості хворих.
Особливу увагу звертали на давність захворювання, час виникнення
туберкулінового “віражу”, наявність після вакцинних рубчиків, давність контакту
з хворим на туберкульоз, наявність залишкових змін після перенесеного у
минулому туберкульозу, аналіз первинної медичної документації установ, куди
пацієнт звертався вперше. Ці дані давали можливість визначити генез
специфічного процесу на першому етапі обстеження хворого.
Важливе значення надавали рентгенотомографічному обстеженню пацієнтів, що
давало можливість визначити клінічну форму туберкульозу, характер та
локалізацію процесу. При необхідності проводили бронхоскопію, бронхографію та
пункцію плевральної порожнини.
Всім хворим проводили дослідження на наявність мікобактерій туберкульозу у
харкотинні шляхом багаторазової прямої бактеріоскопії та посіву матеріалу на
середовище Левенштейна-Йєнсена і Фінна-2 [ 44 ].
У 102 (64,9 %) з бактеріовиділенням було проведено визначення чутливості
мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних засобів методом абсолютних
концентрацій антибактеріальних препаратів [ 44 ]. До стійких штамів збудника
відносили МБТ, які на середовищах Левенштейна-Йєнсена з додаванням
протитуберкульозних препаратів (ізоніазиду 0,1 мкг/мл, стрептоміцину 4,0
мкг/мл, рифампіцину 40,0 мкг/мл, етамбутолу 2,0 мкг/мл і піраразинаміду 100,0
мкг/мл) давали ріст. Частоту первинної медикаментозної резистентності вивчали у
14 (12,9 %) хворих на первинний і у 20 (24,6 %) - на вторинний туберкульоз.
У процесі терапії повторні дослідження крові, сечі проводили не рідше одного
разу в місяць, харкотиння - двічі бактеріоскопічно та методом посіву через
кожний місяць лікув