Ви є тут

Регулювання банківського капіталу

Автор: 
Кірєєва Катерина Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U002829
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕХАНІЗМ РЕГУЛЮВАННЯ КАПІТАЛУ В БАНКАХ УКРАЇНИ
2.1. Встановлення абсолютних мінімальних вимог до банківського капіталу
Регулювання мінімального розміру банківського капіталу значно впливає на
розвиток банківської системи. Зміна нормативних вимог до мінімального
абсолютного розміру капіталу банку призводить до зменшення або збільшення
кількості банків у банківському секторі, централізації або децентралізації
банківського капіталу, інституційного розвитку чи деградації, розвитку
кон­куренції чи її стримання, підвищення капіталізації чи її зниження в
банківській системі.
Дослідження різких коливань нормативних вимог до мінімального абсолютного
розміру регулятивного капіта­лу банків України з боку НБУ на розвиток
вітчизняної банківської системи протягом 1990–2004 років показало існування
прямої залежності і виявило наступні тенденції.
Період з 1990 по 1995 роки характеризувався надзвичайно складною
макроекономічною ситуацією в країні. З проголошенням незалежності України в
серпні 1991 року вітчизняна банківська система зазнала кардинальних якісних
змін. Перехід від планово–командних принципів роботи народного госпо­дарства до
ринкових позначився і на характері діяльності новостворених банків. Фактично до
1989 року в Україні функціонував лише один банк – Держбанк, що працював за
єдиними командно–адміністративними принципами протягом більше половини
століття. Завданням цього банку було здійснення контролю над підприємствами
через надання їм так званої фінансової допомоги. Відповідно вітчизняна
банківська система до 90–х років ХХ століття не працювала на сучасних ринкових
засадах, не мала досвіду роботи за новими принципами, не уявляла цілей роботи
нового виду діяльності та його глобальних завдань. По суті, в країні розробити
стратегію банківської діяльно­сті в умовах переходу до ринкових відносин мав
державний регулю­ючий орган. Саме завдяки йому по­винен був бути наведений лад
у діяльності вітчизняних банків на фоні роз­балансованості всіх економічних
процесів у країні, стрімкого перерозподілу власності і утворення нових
підприємств, приватизації, знецінен­ня націо­наль­ної грошової одиниці, спаду
виробництва в країні тощо. Динаміка значного зниження рівня реального ВВП в
90–х роках минулого століття є яскравим при­кладом серйозних проблем формування
ринкових відносин в Україні (табл. 2.1) [93].
Національний банк України встановив пріоритет абсолютних мінімальних вимог до
статутного капіталу банків у процесі регулювання діяльності вітчизняних банків,
що було обумовлено такими причинами:
1) на початку створення банку саме розмір статутного капіталу становить основну
частину власних коштів банку. У 90-х роках ХХ століття всі вітчизняні банки
були новими. Отримані прибутки і сформовані резерви банку, які відносяться до
власних коштів банку, будуть відігравати відчутну роль у формуванні капіталу
лише після періоду становлення банку;
2) відсутність законодавчого регулювання багатьох економічних аспектів
діяльності банків вимагала застосування дієвих механізмів впливу на їх
діяльність.
Таблиця 2.1
Динаміка приросту реального ВВП до попереднього року, %*
Рік
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
Ріст/зниження ВВП
– 9
– 10
– 14
– 23
– 12,2
– 10
– 3,2
– 1,7
– 0,2
5,9
9,2
5,2
9,4
12,1
*Таблиця складена за даними [93].
У цей період Національним банком України були запроваджені вимоги до
мінімального розміру статутного капіталу, необхідного для реєстрації і
ліцензу­вання вітчизняних банків, дотримання ними обов’язкових економічних
норма­тивів. Найскладнішим завданням у цій роботі було пристосування
традиційних світових регулятивних вимог діяльності банків до реалій
укра­їнської економіки і рівня її розвитку. Важливим стримуючим фактором
ефек­тивності такої роботи було стрімке непрогнозоване розкручування інфляції
на початку 90-х років, знецінення грошей і інші, пов’язані з цим руйнівні
еко­номічні наслідки (табл. 2.2) [93].
Таблиця 2.2
Динаміка коливання рівня інфляції протягом 1991–2004 років, %*
Рік
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
Рівень інфляції
290
2 000
10 156
401
182
40
10
20
19
26
– 1
12
*Таблиця складена за даними [93].
Тенденція до зниження ВВП (табл. 2.1) супроводжувалася погіршенням
загальноекономічної ситуації в країні та високим рівнем інфляції (табл. 2.2)
[102]. Це призвело до знецінювання капіталів банків і значних коливань курсу
національної валюти щодо іноземних валют, нестабільності ринків, формування
високих про­центних ставок за кредитами і депозитами та появи надзвичайно
високих ризиків банківського бізнесу [54, 93, 123, 135, 136, 145, 150]. На фоні
загальних економічних проблем у країні банківський бізнес був надзвичайно
прибутковим унаслідок непомірно високих процентних ставок і гіперінфляції. Це
стимулювало створення в країні надзвичайно великої кількості нових банків
(табл. 2.3). Задля забезпечення стійкості вітчизняної банківської системи і
попередження створення неефек­тивних банків у цей період Національний банк
України вимушений був часто переглядати мінімальний розмір капіталу банків (
додаток Б):
– у серпні 1991 року встановлено мінімальний розмір статутного капіталу
новоствореного банку на рівні 5 млн руб., для кооперативних банків 500 тис. руб
[59]. У зв’язку з відсутністю власної грошової одиниці України розрахунки
продовжували здійснюватися в валюті СРСР – рублях. Тому і мінімальні вимоги до
капіталу банків визначалися також у цій грошовій одиниці. Гіперінфляція 1991
року позначилася на