РОЗДІЛ 2
ГЕОЛОГІЧНИЙ НАРИС ТА СТРАТИГРАФІЯ ВЕДУ ПОДІЛЬСЬКОГО ПРИДНІСТРОВ’Я
2.1. Загальні відомості
Середнє Придністров’є розташоване на території Вінницької, Хмельницької,
Тернопільської, Чернівецької областей і прилеглої до них частини Молдови. Район
належить головним чином до Подільської височини; його рельєф – слабогорбиста
рівнина, інтенсивно розчленована гідрографічною та балковою мережею. У схилах
долин Дністра та його лівих приток (рр. Дерло, Немія, Серебрія, Лядова,
Караєць, Жван, Калюс, Ушиця, Студениця, Тернава та ін.), а також у бортах ярів
та балок, які ускладнюють головну гідросітку, добре відслонюються осадові товщі
венду, кембрію, ордовику, силуру, крейди, неогену та антропогену [11].
Розріз венду Поділля неперервний і має природну відслоненість до 100 %; лише
безпосередній контакт з нижнім кембрієм краще спостерігається в розрізах
численних свердловин Поділля та Волині.
Майже по всьому розрізу виявлено рештки фауни мґякотілих організмів
едіакарського типу, сліди життєдіяльності бентосних тварин, багату флору
вендотенід, акритарх та ін. Розріз добре ув’язується з усіма розрізами СЄП, які
розкриваються свердловинами, природними відслоненнями, в тому числі з
унікальним розрізом Біломор'я з багатою вендською біотою.
Це найкращий за своєю повнотою розріз стратотипового регіону вендської системи,
яку визначив Б. С. Соколов понад 50 років тому.
2.2. Структурно-тектонічні обстановки
Виходячи з структурно-фаціального районування, яке відображає палеоструктурну
обстановку, що існувала на платформі та її геосинклінальному облямуванні в
пізньому докембрії, район поширення вендських відкладів опорного розрізу
відноситься до північної частини Подільсько-Молдавського схилу Українського
щита, яка залучає і Подільський (Могилів-Подільський) виступ, і території
Західно-Придністровського блоку, і Північно-Подільський уступ.
Могилів-Подільський виступ є структурним елементом південно-західної околиці
Східно-Європейської платформи, і який, в узкому сенсі, можна розглядати в
якості складової частини Подільсько-Молдавського схилу. За Північну границю
виступу може бути прийнята зона Хмельницького розлому, яка розділяє області з
різним характером потенціальних полів, що пов’язується зі змінами складу і
орієнтації складчастих структур фундаменту. Положення західної границі
Подільського виступу точно не встановлене у зв’язку з недостатнім фактичним
матеріалом. Умовно в якості границі прийнята границя Львівського палеозойського
прогину.
Подільський виступ здійснював суттєвий вплив на росподіл площ поширення та
фаціальну мінливість відкладів протягом палеозойської історії розвитку
південно-західної околиці платформи. Це підтверджується наявністю самостійних
стратиграфічних підрозділів, які виділені в розрізах кембрію, силуру, девону як
Подільського виступу, так і територій, що прилягають до нього з півночі [96].
Cучасний вигляд Могилів-Подільського виступу є результатом всіх етапів
тектонічного розвитку, які відбувалися в його межах.
Відслонений розріз вендських відкладів поширений лише в межах
Могилів-Подільського виступу щита (рис. 2.1). Цей елемент структури
південно-західного схилу охоплює територію Середнього Придністров’я від р.
Русави на сході до р. Тернави на заході. Приосьова частина виступу дещо піднята
над оточуючими ділянками, у зв’язку з чим вендські товщі мають крім
регіонального падіння монокліналі на захід і південний захід – близько 10,
слабо виражені схилення, спрямовані в протилежні боки від осьової лінії,
відповідно на північь і південний захід.
Рис.2.1 Схема розміщення головних структурних елементів вендського і
ранньопалеозойського чохла Подільського виступу: 1 - Український щит; 2 –
вендські відклади ; 3 – нижньопалеозойські відклади; 4 – регіональні розломи
довендського закладення: I – Подільський, II – Ровенський, III - Хмельницький,
IV – Немирівський. [96]
Територія Могилів-Подільського виступу зазнає стійкого неотектонічного
підняття, наслідком чого є її розчленованість системою глибоковрізаних
каньйоноподібних річкових долин, в межах яких на великій протяжності і
відслонюються вендські товщі великої потужності. Добра природна відслоненість
доповнюється численними свердловинами, що були пробурені в результаті пошукових
та геолого-зйомочних робіт, в тому числі великомасштабного картування, яким
охоплена більша частина району, що розглядається.
Структура Могилів-Подільського виступу суттєво впливала на розподіл
осадконакопичення у межах південно-західного контуру Східноєвропейської
платформи на протязі всієї історії формування осадочного чохла, починаючи з
пізнього протерозою.
У структурі району виділяють два мегакомплекси – кристалічний фундамент та
осадочний чохол.
Кристалічний фундамент побудований головним чином суперкрустальними та
ультраметаморфічними утворенннями архейського й нижньопротерозойського віку,
які формують складне співвідношення лінійних і куполоподібних складчастих
структур. На теріторії відслоненної частини Подільського виступу фундамент
залягає на глибині, яка змінюється на вододілах від 150 - 200 м на сході
території до 500 м на заході. Поверхня кристалічної основи має регіональний
нахил на північний захід та ускладнена ерозійно-тектонічними підняттями й
западинами з відносним підняттям або заглибленням схилу на 40-50 м, а в окремих
випадках - до 150. Кристалічна основа Подільського виступу виходить на поверхню
на сході (р. Лядова) і на південному сході (рр. Дерло, Мурафа) – на захід від
границі поширення вендських відкладів. Найбільш ранній з етапів подрі
- Київ+380960830922