Ви є тут

Оптимізація технології вирощування ярого ріпака в умовах Правобережного Лісостепу Ук-раїни

Автор: 
Гарбар Леся Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003038
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика ґрунту дослідних ділянок
Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувались протягом 2003–2005 років
на дослідному полі кафедри рослинництва та кормовиробництва Агрономічної
дослідної станції Національного аграрного університету (с. Пшеничне
Васильківського району Київської області). Територія дослідної станції
розміщена у правобережному Лісостепу України, що входить до складу
Білоцерківського агрогрунтового району.
Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва вимагає ретельного обліку і
об’єктивного аналізу температурного режиму, кількості опадів, строків початку
весни, заморозків, вологості ґрунту та інших факторів та порівняння їх із
середніми багаторічними, що є важливим джерелом інформації для спеціаліста у
справі управління врожаєм.
На підставі цих даних можна передбачити особливості росту, розвитку і
продуктивність культур у певних екологічних зонах, районувати
сільськогосподарські культури, вносити відповідні корективи до технологій їх
вирощування.
Ґрунтовий покрив господарства дослідної станції включає кілька ґрунтових
різновидностей, головною з яких є чорнозем типовий малогумусний крупно
пилуватий – легкосуглинковий на лесі. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,4
%, рН – 6,8–7,3; ємність поглинання 30,7–32,5 мгекв на 100 г ґрунту. Щільність
ґрунту в рівноважному стані 1,16–1,25 г/см3, вологість стійкого в’янення – 10,8
%. Рівень залягання підгрунтових вод 5–6 м. Агрохімічні та водно-фізичні
показники типового малогумусного чорнозему, на фоні якого проводилися польові
дослідження, наведені в табл. 2.1, 2.2.
У зоні проведення досліджень переважають чорноземи та сірі опідзолені ґрунти,
ґрунтоутворюючою породою яких є грубопилуватий легкосуглинковий багатий на
карбонати лес.
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика чорнозему типового малогумусного
(за даними АДС НАУ)
Глибина
взяття
зразка, см
Вміст
гумусу, %
рН сольової
витяжки
Кількість
карбонатів,
Ємність погли-
нання, мг-екв
на 100 г ґрунту
0-10
35-45
70-80
130-140
210-230
4,43
4,21
1,36
0,86
6,87
7,30
7,30
7,30
7,30
1,66
9,20
10,50
9,70
30,7
32,5
19,1
15,0
Таблиця 2.2
Водно-фізичні властивості чорнозему типового малогумусного
(за даними АДС НАУ)
Глибина
горизонту, см
Щіль ність,
г/см3
Загальна пористість, %
Максимальна молекулярна вологоємкість, %
Вологість
в’янення,
Повна волого-ємкість,
Польова волого-ємкість,
5-25
25-45
80-100
135-155
185-205
230-250
1,25
1,16
1,27
1,20
1,20
1,55
52
55
52
54
56
42
13,6
13,2
12,3
12,0
10,8
10,7
9,8
9,6
28,2
27,3
25,6
21,5
14,6
22,1
41,6
47,4
41,0
45,0
48,3
27,1
Протягом років досліджень польові досліди закладались на чорноземах типових
малогумусних крупнопилуватих – легкосуглинкових за механічним складом із такими
морфологічними ознаками:
Н(к) 0-55 – гумусовий горизонт – темно-сірий, крупнопилувато
середньосуглинковий, зернисто-комкуватий в орному і зернистий – в підорному
шарі, ущільнений, багато червоточин, перехід до наступного горизонту
поступовий.
НРк 55-115 – гумусовий перехідний – темно-сірий, грубопилувато –
середньосуглинковий, зернисто-комкуватою структурою, карбонатна “пліснява”,
наявні червоточини і кротовини. Перехід до наступного горизонту поступовий.
Phk 115-180 – нижній перехідний горизонт до породи – сірий, легкосуглинковий,
не щільний, комкувато-призматична структура.
Рк 180-210 – частково палевий карбонатний лес.
Ґрунт характеризується високим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин.
Легкогідролізованого азоту міститься 10,6–11,4 мг/100 г ґрунту, рухомого
фосфору – 6,2–6,5, обмінного калію – 8,9–10,6 мг/100 г ґрунту. Описані ґрунти
займають значну частку ґрунтового покриву зони Лісостепу України. Це дає
можливість вважати, що польові дослідження проводилися в типових для зони
ґрунтових умовах.
2.2. Погодні умови за період досліджень
Погодно-кліматичні умови регіону є одним із основних факторів формування
продуктивності та якості урожаю сільськогосподарських культур. Даний фактор
може бути вирішальним критерієм доцільності вирощування сільськогосподарських
культур та їх впровадження в певному регіоні, тому значна увага приділена
аналізу погодних умов, що склалися за період проведення досліджень, метою яких
було встановлення продуктивності ярого ріпака залежно від сортових особливостей
та агротехніки вирощування в умовах правобережного Лісостепу України.
Клімат помірно-континентальний. Середня температура повітря становить 6,5–7 0С
з відносною вологістю 79 %. Середня багаторічна сума опадів досягає 540–560 мм
з переважаючим випаданням їх навесні і влітку, (відповідно 120–135 та 195–200
мм). Взимку випадає в середньому 90–100 мм опадів, а восени 13–135 мм. В цілому
за вегетаційний період випадає 65 % опадів, що повністю забезпечує вологою
вирощувані культури.
Перехідні періоди (весна, осінь) мають в основному затяжний, нестійкий
характер, але в середньому переважають теплі весни з достатніми (160–180 мм)
запасами продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту і теплі, але сухі перші
половини осінніх періодів.
Середня температура найтеплішого місяця (липня) становить 19,6 0С тепла, а
самого холодного (січня) - 6,9 0С морозу.
Сумарна сонячна радіація досягає 90–94 ккал/см2 (3838,5-4051,8 Мдж/м2) за рік,
а на частину сумарної ФАР (фотосинтетичноактивної радіації) припадає 39
ккал/см2 (1663,4 Мдж/м2) за період вегетації з температурою повітря вище 5 0С
.
Річна сума опадів у середньому становить 560 мм, а іноді змінюється по роках
від 300 до 750 мм. За те