Вы здесь

Інформаційне забезпечення управління витратами на охорону навколишнього середовища на підприємствах вугільної промисловості.

Автор: 
Харківський Максим Борисович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U003082
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ВИТРАТ НА ОХОРОНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
ВУГЛЕВИДОБУВНОГО КОМПЛЕКСУ
2.1. Аналіз системи управління витратами на охорону навколишнього природного
середовища
Перехід на ринкові відносини в економіці припускає корінну перебудову її
управління. Бухгалтерський облік, як одна із основних складових системи
управління повинен відображати все різноманіття господарської діяльності
підприємства, включаючи процеси технічного, організаційного й економічного
розвитку підприємства, а також підвищення ефективності виробництва. Без цього
облік не може бути засобом оптимального управління виробництвом. Повною мірою
це стосується і екологічної діяльності підприємства, яка є виробничою, оскільки
забруднення навколишнього середовища відбувається, в основному, в процесі
виробництва, і суспільно необхідною, бо ігнорування природоохоронної діяльності
приводить до незворотних соціально-економічних наслідків. Отже, витрати на
здійснення природоохоронної діяльності підлягають плануванню й обліку.
Бухгалтерський облік як інструмент в системі управління охороною навколишнього
середовища, повинен вирішувати наступні завдання:
дати характеристику обсягів витрат на охорону навколишнього середовища за
сферами охорони і в цілому;
забезпечити достовірну інформацію про виконання плану природоохоронних заходів
і виконання кошторисів, призначених для цієї мети
витрат;
формувати відомості про обсяги капітальних вкладень і поточних експлуатаційних
витрат, на основі яких можна було б аналізувати ефективність природоохоронної
діяльності.
Відсутність єдиного методичного підходу до обліку екологічних витрат,
стандартів по відображенню цих витрат у фінансовій звітності, інструктивних
вказівок значно ускладнює виконання цього завдання.
Вдосконалення обліку витрат і калькуляції собівартості природоохоронних і
природовідновлювальних заходів має йти у напрямі накопичення інформації,
необхідної для формування науково-обґрунтованих показників, які характеризують
об'єктивність природоохоронної діяльності, забезпечують достовірність обліку
витрат, що розмежовують виробничі і природоохоронні витрати.
Різноманітність форм і способів реалізації природоохоронної діяльності, вимога
достовірного відображення витрат на охорону навколишнього природного середовища
за сферами охорони, місцям виникнення витрат і центром відповідальності
викликає необхідність класифікації об'єктів обліку, деталізації витрат за
об'єктами, яка необхідна для управління собівартістю екологічних заходів,
розрахунку їх ефективності. Цим цілям відповідає запропонована класифікація
об'єктів обліку витрат (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Класифікація облікових об'єктів
Класифікаційні групи
Характеристика
Основні фонди природоохоронного при значення
Укомплектованість обладнання для виконання природоохоронних функцій
Поточні експлуатаційні витрати
Стійкість виникнення витрат, без яких неможливий процес природоохоронної
діяльності
Технологічні процеси природоохоронної діяльності
Єдність витрат та результатів в реалізації визначеного екологічного процесу
Вона враховує особливості, які приймаються до уваги при організації
бухгалтерського обліку. Створення нових і реконструкція існуючих
природоохоронних основних засобів і екологізація технологій виконується шляхом
одноразових витрат, здійснюваних в процесі капітальних вкладень.
Облік витрат на утримання і експлуатацію природоохоронних об'єктів складний,
оскільки виробничі фонди природоохоронного призначення не відокремлюються із
складу основних виробничих засобів, що існують на підприємстві.
Основні фонди природоохоронного призначення забезпечують умови виконання
виробничих процесів охорони навколишнього середовища. До них належать: станції
очищення виробничих і комунально-побутових стоків, системи зворотнього
водопостачання, обладнання для утилізації цінних компонентів, вилучених із
промислових стоків, гідротехнічні споруди, що забезпечують очищення стічних
вод; санітарно-промислові і інші лабораторії, які здійснюють контроль
параметрів компонентів навколишнього середовища; будівлі газоочищення,
різноманітні фільтри і апарати для очищення газів; устаткування (бульдозери,
скрепери, екскаватори, автогрейдери, самоскиди), яке використовується при
вивезенні і складуванні відходів і рекультивації земель, проведення інших
робіт, що забезпечують охорону навколишнього середовища. Вони забезпечують або
ліквідацію, або попередження негативних наслідків виробничої діяльності на
навколишнє середовище. Створення вищеперелічених основних засобів може
здійснюватися за рахунок державного бюджету і місцевих бюджетів, коштів самих
підприємств, позабюджетних фондів охорони навколишнього середовища,
добровільних внесків, міжнародних грантів.
Слід зазначити, що в гірничодобувній промисловості значна частина основних
засобів має не тільки природоохоронне призначення, але і підвищує ефективність
виробництва. До них належить устаткування гірничих виробок при закладці
вироблених просторів. Застосування закладки вироблених просторів дозволяє
вирішити в комплексі ряд дуже важливих питань, пов'язаних із залишенням породи
в шахті, а саме: добитися повнішого вилучення корисних копалин, певного
зниження деформації земної поверхні, поліпшення стану гірничих виробок,
підвищення безпеки праці, поліпшення санітарно-гігієнічних умов у шахтарських
містах і селищах. В обліку такі комплексні капітальні вкладення слід розділяти
між виробничою і природоохоронною діяльністю.
Для вичленення інвестицій, пов'язаних з природоохоронними заходами, необхідно
або деталізувати р