глава 2 Закону „Про прокуратуру” – „Нагляд за
додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність,
дізнання та досудове слідство” – не передбачає повноважень прокурора,
спрямованих на виявлення та усунення порушень закону. А тому на практиці
прокурор використовує повноваження, передбачені загальними положеннями глави 1
розділу Ш Закону „Про прокуратуру” –„Нагляд за додержанням і застосуванням
законів”, зокрема, п.п.1,4 ч.1 ст.20, п.п.3,5 ч.2 ст.20 Закону. Вважаємо таке
положення неприпустимим, оскільки нагляд за додержанням законів органами, які
провадять ОРД, дізнання та досудове слідство є конституційною функцією
прокуратури, що має реалізовуватися через надані прокурору спеціальні
повноваження відповідно до особливостей предмету та об”єктів цієї діяльності.
Зокрема, здійснюючи нагляд за додержанням і застосуванням законів прокурор
вимагає від уповноважених осіб усунути порушення закону, тоді як у сфері ОРД,
дізнання та досудового слідства прокурор сам усуває порушення закону. Тому у
главі 2 Закону „Про прокуратуру” – „Нагляд за додержанням законів органами, які
провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство” треба
закріпити відповідні прокурорські повноваження наглядового харак- теру , а
також визначити порядок та умови їх застосування.
Розглядаючи повноваження прокурора у сфері дізнання та досудового слідства,
не можна обминути й питання про їх спрямованість. Зокрема, існує т.з.
„концепція процесуального керівництва слідством», яка обстоюється багатьма
авторами [70,с.60;11,с.8; 196,с.169; 263,с.103;288,с.80;203,с.188 та ін.].
Сутність її сформулював В.М.Савицький, який стверджував, що прокурорський
нагляд через специфіку в цій галузі нагляду органічно містить у собі оперативне
керівництво слідством, передбачає необхідність і неминучість такого
керівництва. Більш того, керівництво слідством з боку прокурора є єдиним
способом забезпечити законність дій слідчих органів, без якого неможливо
здійснювати дієвий нагляд за виконанням законів у стадії попереднього слідства
[210,с.108]. В подальшому В.М.Савицький вказував, що нагляд за виконанням
законів органами дізнання та попереднього слідства є по суті процесуальним
керівництвом розслідуванням злочинів, яке передбачає застосування прокурором
усього арсеналу наданих йому владних повноважень [211,с.26].
Цей погляд В.М.Савицького дістав подальшого розвитку. Так, В.С.Шадрін бачить у
такому поєднанні функцій прокурора тільки корисне : „Від цього діяльність
прокурора на стадії досудового слідства не перестає бути прокурорським
наглядом, одним із аспектів якого у теперішній час є нагляд за додержанням прав
людини і громадянина” [271,с.226].
Свого часу В.С.Зеленецький виступив за звільнення прокурора від багатьох дій у
кримінальному судочинстві [167,с.42]. Його підтримав С.О.Шейфер, який вважав за
необхідне обмежити прокурорський нагляд за слідством саме процесуальним
керівництвом, під яким розумів контроль за законністю та своєчасністю
найважливіших процесуальних дій та рішень, без втручання у сферу організації
слідчої роботи, за кінцеві результати якої прокурор не може нести
відповідальність [273,с.137].
М.І.Мичко пропонує розрізняти адміністративне і процесуальне керівництво
слідством з боку прокурора. Він вважає, що стосовно слідства, яке провадить
слідчий прокуратури, прокурор здійснює і адміністративне і процесуальне
керівництво, а щодо слідства, яке здійснюють слідчі органів внутрішніх справ,
податкової міліції та Служби безпеки – тільки процесуальне керівництво
[163,с.105].
Зазначимо, що ані Закон „Про прокуратуру”, ані КПК не містять терміни
„керівництво”, „процесуальне керівництво розслідуванням”. В той же час із
змісту ст.114-1 КПК можна зробити висновок, що фактично функцію процесуального
керівництва(такої її складової, як контроль за своєчасністю дій слід чих по
розкриттю злочинів і запобіганню їм ) здійснює начальник слідчого відділу.Таким
чином, зазначені повноваження носять суто відомчий характер.
Треба враховувати, що владно - розпорядчі повноваження прокурора по здійсненню
нагляду за виконанням законів, так само як і контрольні повноваження начальника
слідчого відділу, з одного боку обмежені процесуальною самостійністю слідчого,
а з іншого – кримінально-проце- суальним законом. Ті ж повноваження прокурора,
які отримали назву „процесуального керівництва слідством”, є по суті засобами
здійснення ним кримінального переслідування, про що вже йшлося раніше.
На перспективу зазначимо, що хоча Конституція України не покладає на
прокуратуру здійснення функції кримінального переслідування, автори проекту КПК
(ст.32) навпаки, наділяють прокурора зазначеною функцією, обминаючи нагляд за
додержанням законів на досудовому слідстві (хоча відповідні повноваження за
прокурором збережені). То ж йдеться про невідповідність положень проекту нового
КПК Конституції України, що є концептуально неприйнятним: невирішеним
залишається питання про відокремлення функції кримінального переслідування (яке
мають здійснювати органи дізнання та досудового слідства) від функції нагляду
за законністю, яка притаманна органам прокуратури, з тим, щоб„слідчі служби
поважали приписи (правові норми) та фундаментальні права людини” [233].
В И С Н О В К И ДО РОЗДІЛУ 1
1. Загальний предмет прокурорського нагляду за додержанням законів органами,
які здійснюють ОРД, сформульовано у ст. 29 Закону «Про прокуратуру», ст. 3
Закону «Про оперативно-розшукову діяльність»
До предмету нагляду за законністю ОРД не входять питання тактико –
організаційного характе