Ви є тут

Державне регулювання страхової діяльності в Україні.

Автор: 
Жабинець Ольга Йосифівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003125
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХОВОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ
2.1. Вітчизняна система державного регулювання страхової діяльності
Важливим фактором успішного розвитку страхової справи як у період переходу до
ринку, який характеризується нестабільністю та обмеженістю можливостей
саморегуляції, так і в ринкових умовах, виступає державне регулювання. І це не
дивно, оскільки саме держава через свої регулюючі та наглядові органи може за
допомогою найрізноманітніших методів здійснювати ефективний нагляд та контроль
за розвитком ринку страхових послуг, а також проводити дієве та виважене
втручання (законодавче, економічне) у процес його реформування.
Першою спробою побудови державою системи регулювання вітчизняного страхового
ринку (як уже згадувалось у п.1.2) стало створення відповідно до Постанови КМУ
від 17 вересня 1993 р. - Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю
(далі - Комітет). Як центральний орган державної виконавчої влади, на який було
покладено функції забезпечення реалізації державної страхової політики та
здійснення державного нагляду за страховою діяльністю, Комітет
підпорядковувався безпосередньо КМУ.
Першочерговим завданням новоствореного органу було приведення діяльності
вітчизняних страхових компаній у відповідність до Декрету “Про страхування” від
10.05.1993 р. Це в першу чергу виявлялося у здійсненні контролю за формуванням
страховиками статутного та резервного фондів, а також припинення проведення
страховими компаніями інших видів діяльності, крім страхування.
З метою покращення структури органів виконавчої влади та підвищення
ефективності державного управління відповідно до Указу Президента України від
15 грудня 1999 р. № 1573/99, в Україні було проведено реформування органів
виконавчої влади, в результаті якої Укрстрахнагляд ліквідовано, а його функції
передано Міністерству фінансів.
Департамент з нагляду за страховою діяльністю Міністерства фінансів України
продовжив розпочату Комітетом роботу щодо нагляду та контролю за
функціонуванням страхового ринку в Україні.
Однак, Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків
фінансових послуг” від 12 липня 2001р. №2664-III передбачав створення єдиного
органу з нагляду за фінансовим ринком (не в складі Міністерства Фінансів),
запланована зміна якого (як уже зазначалось в п.1.2) відбулася - відповідно до
Указу Президента України від 12 грудня 2002 р. № 1153/2002 - створенням
Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг (далі -
Держфінпослуг).
Як центральний орган державної виконавчої влади зі спеціальним статусом
Держфінпослуг створено з метою розробки та реалізації стратегії розвитку в
Україні ринків фінансових послуг, в т.ч. страхового, проведення ефективної
державної політики в цій сфері через впровадження міжнародного досвіду та
захист прав споживачів.
Свою діяльність Комісія здійснює відповідно до Положення про Держфінпослуг
(далі - Положення), затверджене Указом Президента України від 4 квітня 2003 р.
№ 292/2003, яким визначено організаційні та правові засади цієї діяльності.
Відповідно до Положення, а також Закону України “Про фінансові послуги та
державне регулювання ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001р., комісія є
колегіальним органом, до складу якого входять: голова, три його заступники та
п’ять членів комісії, призначення та звільнення з посади яких, здійснюється
Президентом України.
Для реалізації покладених на комісію завдань створено велику організаційну
структуру, основою якої є п’ять профільних департаментів: державного
регулювання та розвитку ринків фінансових послуг, страхового нагляду, нагляду
за кредитними установами, нагляду за фінансовими компаніями, нагляду за
недержавними пенсійними фондами. Їх очолюють директори – члени комісії [87,
c.2].
Розпорядженнями комісії затверджені положення про ці департаменти, які
визначають їх завдання, повноваження і функції, а також права для їх
реалізації.
Так, на департамент державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг
покладено методологічні функції і складається він з чотирьох таких управлінь:
- управління розвитку ринків фінансових послуг, європейської та євроатлантичної
інтеграції;
- управління зведеного аналізу ринків фінансових послуг;
- управління методології бухгалтерського обліку, нагляду та аудиту;
- управління методології страхування та недержавного пенсійного забезпечення.
Інші чотири профільних департаменти сформовані за видами фінансових установ,
нагляд за діяльністю яких вони здійснюють.
Директори зазначених департаментів мають повноваження самостійно приймати
рішення у межах своєї компетенції: підписувати від імені комісії документи
правозастосовчого характеру, вирішувати питання про внесення фінансових установ
до державного реєстру та про їх ліцензування, застосовувати заходи впливу,
вживати інші заходи, спрямовані на реалізацію своїх повноважень.
Самостійним структурним підрозділом Держфінпослуг є Юридичне управління.
Окрім зазначених вище підрозділів, що забезпечують виконання функцій та
реалізацію повноважень, які покладено на Держфінпослуг, виділяються підрозділи,
що виконують функції, пов'язані із забезпеченням належних умов функціонування
Держфінпослуг. До них належать: адміністративно-господарський департамент,
управління організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника, відділ
міжнародного співробітництва та протоколу, відділ кадрів, відділ діловодства та
контролю, відділ фінансового моніторингу та внутрішнього аудиту [88].
Голова комісії як її керівник, що одноосібно несе відповідальність перед
Президентом України за діяльн