РОЗДІЛ 2
ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДОВОЇ ВЛАДИ
2.1. Міжнародно-правові стандарти незалежності судової влади
На сьогодні зростає актуальність гармонізації законодавства України з правовими
системами країн Європи. Наша держава робить значні поступи до інтеграції
Європейським співтовариством. Так, в 1994 р. було укладено Угоду про
партнерство та співробітництво з Європейським Союзом. 1995 р. відзначився
вступом до Ради Європи. В 1998 р. Указом Президента України затверджена
стратегія інтеграції до Європейського Союзу. Вступивши до складу Ради Європи,
Україна повинна виконати взяті на себе зобов’язання, що наведені у Висновку
ПАРЄ № 190. Одним із зобов’язань є забезпечення незалежності судової влади у
відповідності до принципів Ради Європи щодо забезпечення незалежності судової
влади.
Проблема незалежності судової влади знайшла своє відображення в
міжнародно-правових нормах. У зазначеному контексті можна говорити про
інтернаціоналізацію стандартів незалежності суддів і взагалі незалежності
судової влади. Принцип суддівської незалежності є одним із основних принципів
судочинства. На міжнародному рівні він розглядається паралельно з принципом
незалежності судової влади і визнається та підтверджується як загальна ознака
(атрибут) судів в демократичних суспільствах. Вважається, суд, якому надана
правомочність вирішення правових питань, повинен бути спроможним робити це
вільно від втручання з боку виконавчої і законодавчої влад, а також взагалі без
будь-якого примусу або незаконних впливів.
П. Мартиненко, звертає увагу, що міжнародний контекст принципу судової
незалежності має наступний обсяг і зміст. По-перше, судова незалежність у
міжнародно-правовому аспекті – це не тільки право людини на незалежний суд, але
й право і обов’язок судді бути незалежним у процесі прийняття рішень. По-друге,
судова незалежність у контексті міжнародного права – це також незалежність
судової системи в цілому від виконавчої та законодавчої гілок влади. По-третє,
судова незалежність у розумінні міжнародного права – це реальна матеріальна і
фінансова незалежність суду. По-четверте, міжнародно-визнана засада судової
незалежності – це також певні стандарти особистого статусу судді [142]1
[1) [142] Мартиненко П. Право гаманця» і незалежність суду // Юридичний вісник
України. – 1998. - №15.- 9-15 квітня. – С.3.]).
Міжнародна спільнота запропонувала наступні критерії оцінки наявності судової
незалежності: раціональність судової незалежності; рівень гарантованості
судової незалежності; основа призначення та підвищення на посаді; призначаючи
установа; строк перебування суддів на посаді; гарантії перебування на посаді;
гарантії недоторканності суддів; перепризначення суддів на посаду; свобода
судової влади від надмірного зовнішнього впливу; незалежність суддів всередині
судової системи; роль суду у суспільстві та державі.
Для гарантування незалежності суддів, Рада Європи в різноманітних заявах та
рекомендаціях розробила критерії призначення судді, строки служби та просування
по ній. Вони базуються з одного боку на судовій практиці Європейського Суду, з
іншого на порівнянні ефективності різних конституційних та правових систем
європейського співтовариства.
У цьому сенсі певним чином можливо говорити про інтернаціоналізацію стандартів
незалежності суддів, судової системи та взагалі судової влади [143]2
[2) [143] Городовенко В.В. Міжнародні стандарти незалежності суддів // Вісник
Всеукраїнської незалежної асоціації суддів.- Київ: ВНСА.- 2005.- № 2.-
с.15-17.]).
Перш за все звернемо увагу на документи загального характеру. Відповідно до
ст.10 Загальної декларації прав людини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН
10 грудня 1948 р., кожна особа для визначення її прав і обов’язків та для
встановлення обґрунтованості пред’явленого їй кримінального звинувачення має
право на підставі повної рівності на те, щоб її справу було розглянуто гласно і
з додержанням всіх вимог справедливості незалежним і неупередженим судом.
Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод (1950 р.) в ст.6
передбачає, що кожен має право при вирішенні спору щодо його прав і обов’язків
цивільного характеру або при встановленні обґрунтованості будь-якого висунутого
проти нього кримінального обвинувачення на справедливий і публічний розгляд у
межах розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на основі
закону.
Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966 р.) закріплює в ст.14
право кожного на справедливий і прилюдний розгляд справи компетентним,
незалежним і безстороннім судом.
Таким чином міжнародні документи загального характеру, що передбачають право на
справедливий суд, неодмінно підкреслюють такі властивості судового органу як
незалежність, компетентність та безсторонність.
Тлумачення понять незалежного і безстороннього суду, містяться в рішеннях
Європейського Суду з прав людини [144]1
[1) [144] Алексеева Л.Б. Практика применения ст.6 Европейской Конвенции о
защите прав человека и основных свобод Европейским судом по правам человека. –
М.: Издательство «Рудомино», 2000. – С.32.]). Об’єктивні вимоги щодо
незалежності суду носять, в основному конституційний характер, передбачаючи
розподіл влад в рамках конституційних структур країни. «Розподіл виконавчої і
судової гілок влади є особливо важливим для забезпечення основи незалежності
судової системи, однак незалежність її функціонування потребує додаткового
уточнення. Вирішальне значення має, розуміється, становище суддів: якщо вони у
любий час можуть бути звільнені урядом або іншими органами, то їх незалежність
не є забезпеченою. Крім того, якщо суди або самі судді піддаються контр
- Київ+380960830922