РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ І ОЦІНКА СУЧАСНОГО ВИКОРИСТАННЯ Й ОХОРОНИ
ЗЕМЕЛЬ В ЕРОЗІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ АГРОЛАНДШАФТАХ
2.1. Оцінка впливу земельної реформи на стан агроландшафтів Лісостепу
Львівської області
Мета земельної реформи – забезпечення ефективного і раціонального використання
земельних ресурсів й підвищення їх продуктивності, а також створення
сприятливих умов для збільшення виробничих, соціальних та інвестиційних
потенціалів землі [75; 89].
Триває третій етап земельної реформи, який передбачає формування нових
землекористувань та землеволодінь на засадах приватної власності на землю.
Основне завдання земельної реформи на цьому етапі – передати у приватну
власність земельні ділянки (паї), сформувати конкурентного землекористувача,
який використовуючи земельні ресурси у сільськогосподарських цілях, забезпечив
би високоефективне сільськогосподарське виробництво і створив би умови для
збереження та відтворення потенційних цінностей землі.
Згідно даних Львівського обласного управління земельних ресурсів земельний фонд
території дослідження станом на 1 січня 2004 року становив 738,1 тис. га, що
складає близько 40 % всіх земель Львівської області. Найбільшу питому вагу в
структурі земельних угідь на території дослідження займають
сільськогосподарські землі – 64,1 % земельної площі, з них орні – 45 %, ліси та
інші лісовкриті площі – 25 %, під водою знаходиться 2,1 % території (рис.
2.1).
Аналіз розподілу земель за основними видами їх використання за останні три роки
свідчить про те, що сьогодні на території дослідження, як і в цілому в Україні,
має місце тенденція до зменшення площі сільськогосподарських і забудованих
земель та збільшення площ земель лісового фонду. Так, площа
сільськогосподарських угідь за період
з 01.01.2002 р. по 01.01.2004 р. зменшилась на 2,1 тис. га, площа забудованих
земель – на 0,4 тис. га, водночас площа земель лісового фонду збільшилась на
1,4 тис. га (табл. 2.1).
Іншою кваліфікаційною ознакою земельного фонду території дослідження є
господарське використання окремих його частин – земельних угідь, які
систематично використовуються для певних господарських цілей, мають якісні
ґрунтові відмінності природно-генетичного характеру та впливають на рівень
сільськогосподарського виробництва.
Найбільшу питому вагу в структурі сільськогосподарських угідь займають орні
землі (64,1 %), площа природних кормових угідь складає 21,7 %.
Аналізуючи площі і структуру сільськогосподарських угідь за три останні роки,
слід відзначити, що за період з 01.01.2002 р. по 01.01.2004 р. площа ріллі
зменшилась на 34,4 тис. га (див. табл. 2.1). Зменшення відбулося за рахунок
переведення орних земель у пасовища (10,0 тис. га), а також під залуження
схилових, заболочених та інших малопродуктивних земель (площа сіножатей
збільшилась на 22,1 тис. га).
Різноманітність ландшафтів і значна зональність природних умов вплинули на
характер використання земель у сільськогосподарському виробництві та висунули
лісостепову зону як важливий сільськогосподарський регіон області.
Інтегральна характеристика ландшафтів досліджуваної території свідчить, що
найбільша сільськогосподарська освоєність та розораність земельних угідь серед
адміністративних районів у Городоцькому (79 %; 51 %), Пустомитівському (74 %;
50 %) та Мостиському (72,8 %, 53,8 %). Площа екологостабілізуючих угідь
(сінокосів і пасовищ) у Сокальському районі (26,0 %) є найбільшою, найменше їх
у Мостиському районі (17,5 %). Щодо лісистості території, то найбільше лісів у
Перемишлнсьому (26,6 % ) і Миколаївському районах (24,8 % ), а найменша їх
площа у Городоцькому (13,0 %) (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Інтегральна характеристика ландшафтів Лісостепу Львівської області
станом на 01.01.2004 року [1 Згідно даних Львівського обласного управління
земельних ресурсів у відповідні роки.]
Характер динаміки перерозподілу власності на землю з 1994 по 2004 роки
визначався інтенсивністю земельної реформи, а кількісні зрушення в цілому
відображають основні тенденції в трансформації земельних відносин, сформованих
на основі введення різних форм власності.
Аналіз розподілу земельних угідь між основними землекористувачами і формами
господарювання показує, що найбільша частка земель станом на 01.01.2004р.
зосереджена у власності і користуванні громадян (37,1 %), у тому числі
селянських (фермерських) господарств – 2,4 % (табл. 2.2). У користуванні
сільськогосподарських підприємств перебуває 21,2 % земельної площі.
Приватизація земельних ділянок (паїв) громадян у межах досліджуваної території
станом на 01.04.2002 р. проведена на 100 %. Реєстрація договорів оренди
земельних ділянок (паїв) усіма суб’єктами господарювання на території
дослідження складала 100 %. Площа земель, переданих в оренду за договорами,
станом на 01.01.2004 р. становила 412,7 тис. га, з них селянами-пенсіонерами –
241,9 тис. га. [2 Згідно даних Львівського обласного управління земельних
ресурсів у відповідні роки.]
Орендні земельні відносини, зберігаючи статус власника, дозволяють спрямувати
кошти на розвиток виробництва та підвищення ефективності використання і охорони
земель. Оскільки в оренду здано найбільше земель сільськогосподарського
призначення – 412,6 тис. га, то питання захисту земель від деградації, у тому
числі водної ерозії ґрунтів, набуває стратегічного характеру.
Відповідно до Указу Президента України від 3.12.1999р. “Про невідкладні заходи
щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” характер та способи
використання орних земель визначають власники землі та землекористувачі. Однак,
замість очікува
- Київ+380960830922