РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА
ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агрометеорологічні умови в роки проведення досліджень
Експериментальна робота з вивчення впливу строків сівби та системи удобрення на
продуктивність сортів озимої пшениці в Лісостепу України виконувалась в
2001–2004 рр. у наукових лабораторіях кафедри рослинництва та на полях
стаціонарних сівозмін Агрономічної дослідної станції Національного аграрного
університету, яка розміщена в
с. Пшеничному Васильківського району Київської області.
Дослідна станція знаходиться в північно-східній частині Правобережного
Лісостепу та входить до складу Білоцерківського агрогрунтового району.
Клімат цього району помірно теплий та вологий. Згідно з багаторічними даними,
середньорічна температура повітря становить 7,5°С. Зимові місяці помірно
холодні з частими відлигами. Сніговий покрив не стійкий. Середньомісячна
температура повітря становить від –2,7 до
–6,9°С, за виключенням окремих років, таких як 1963, 1972, 1985, коли
середньомісячна температура повітря знижувалась у січні до –14,1 та
–13,1°С.
У весняний період середньомісячна температура повітря складає 8°С з коливаннями
від 0,2 до 15,3°С. Літні місяці характеризуються відносно теплою погодою.
Середньодобова температура повітря становить 19,0°С з коливаннями по місяцям
від 18,5 до 19,6°С.
Осінь, переважно, тепла, з незначною кількістю опадів, особливо у вересні, із
середньою температурою повітря в вересні - 14,3°С, жовтні - 7,8°С, листопаді -
1,9°С. Середня тривалість безморозного періоду дорівнює 172 дні з коливаннями
по роках від 145 до 199 днів.
Перехід середньодобової температури повітря через 0°С відбувається не раніше 9
березня та не пізніше 1 квітня. Початок вегетаційного періоду (перехід
середньодобової температури повітря через 5°С) відмічено не раніше 17 березня
та не пізніше 21 квітня, закінчується вегетація в жовтні.
Тривалість періоду з температурою вище +5°С складає 210-215 днів, з
температурою вище +10°С – 155-180 днів.
Кількість опадів, яка випадає за рік, становить, за багаторічними даними, 560
мм. В зимові місяці випадає 90-100 мм, весняні – 120-130 мм, влітку – 195-200
мм і восени – 130-135 мм. За вегетаційний період випадає близько 65%
загальнорічної кількості опадів, що в основному забезпечує вологою посіви
озимої пшениці. Недостатня кількість опадів восени в окремі роки ускладнює
проведення своєчасної підготовки ґрунту до сівби та отримання дружніх,
вирівняних сходів озимої пшениці. В літній період найбільша кількість
атмосферних опадів (біля 83 мм) приходиться на липень, що співпадає з наливом,
дозріванням зерна та частковим збиранням зернових культур.
За даними метеорологічного поста Агрономічної дослідної станції НАУ в
середньому за рік випадає 562 і за вегетаційний період – 354 мм опадів (63%
річних). Протягом року вони розподіляються нерівномірно: навесні випадає 126 мм
(22,4% річної кількості), влітку – 204 (36,3%), восени – 106 (18,9% ) і взимку
– 126 мм (22,4%). За період із середньодобовою температурою вище +10°С випадає
310-330 мм опадів.
Рельєф місцевості – рівнинний. Ґрунти дослідної станції належать до 22
різновидностей [58]. Грунтові води залягають на глибині 2-4м. Грунт дослідної
ділянки – чорнозем типовий малогумусний, за гранулометричним складом
крупнопилуватий середньосуглинковий. Вміст гумусу в орному шарі (за Тюріним)
становить 4,34–4,68%, рН сольової витяжки 6,8-7,3, ємність вбирання – 30,7-32,5
мг екв./100 г ґрунту. Щільність будови ґрунту у рівноважному стані 1,16–1,25
г/см3.
Ґрунти характеризуються високим вмістом валових і рухомих форм поживних
речовин: вміст загального азоту (за Кельдалем) – 0,27-0,31%, загального фосфору
– 0,15-0,25%, калію – 2,3-2,5%. Вміст рухомого фосфору (за Мачигіним) складає
4,5-5,5 мг на 100г ґрунту, а обмінного калію – 9,8-10,3 і легкогідролізованого
азоту 10,6–11,4 мг на 100г ґрунту.
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика ґрунту дослідного поля
(за даними АДС НАУ).
Глибина взяття зразка, см
Вміст гумусу,
рН сольової витяжки
Кількість карбонатів,
Ємність поглинання, мг-екв. на 100г ґрунту
0 –10
4,53
6,87
31,9
35 – 45
4,38
7,30
1,66
32,0
70 – 80
1,36
7,30
9,20
19,1
130 –140
0,86
7,30
10,50
15,0
210 – 230
7,30
9,70
Таблиця 2.2
Водно-фізичні властивості чорнозему типового
малогумусного (за даними АДС НАУ).
Глибина взяття зразка, см
Щільність, г/см3
Загальна пористість, %
Максимальна молекулярна вологоємкість, %
Вологість в’янення, %
Польова вологоємкість, %
Повна вологоємкість,
5-25
1,25
52
13,6
10,8
28,2
41,6
25-45
1,16
55
13,2
10,7
27,3
47,4
80-100
1,27
52
12,3
9,8
25,6
41,0
135-155
1,20
54
21,5
45,0
185-205
1,20
56
12,0
9,6
14,6
48,3
230-250
1,55
42
22,1
27,1
Отже, грунтово–кліматичні умови місця проведення дослідів є типові для
Лісостепу України.
У роки досліджень були різноманітні погодні умови, які обумовлювали різний
характер формування продуктивності посівів озимої пшениці і призводили до
різних кінцевих результатів. Перша сівба озимої пшениці була проведена восени
2001 року. Погодні умови в осінньо-зимовий період 2001/2002 року були
сприятливими для розвитку та перезимівлі рослин озимої пшениці.
Осінь характеризувалась теплою погодою, температура вище 0°С зберігалася до
середини листопада. Кінець серпня та початок вересня, під час висіву перших
календарних строків сівби озимої пшениці, видався особливо сухим. Дощі, що
випали в кінці першої декади вересня сприяли дружньому з’явленню сходів озимої
пшениці оптимального строку сівби для цієї зони. Запас вологи в орному шарі
ґрунту під озиминою був оптимальним (30-35 мм). З
- Київ+380960830922