Вы здесь

Особливості використання міжвидових гібридів і нових сортів картоплі в селекції на складові продуктивності та інші господарсько-цінні ознаки.

Автор: 
Ільчук Роман Васильович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
3406U003578
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
Умови, матеріал та методи проведення досліджень
2.1. Агрохімічна і фізична характеристика ґрунтів дослідних ділянок
Дисертаційна робота виконувалась у лабораторії картоплярства Інституту
землеробства і тваринництва західного регіону УААН на протязі 2000-2004 рр.
Ґрунт під дослідами світлосірий опідзолений, поверхнево оглеєний, бідний
гумусом (1,99-2,08%), має нейтральну (6,5-6,7) реакцію ґрунтового розчину,
низький (24,4-35,0) вміст доступного фосфору та підвищений (14,1-16,7 мг на
100 г ґрунту) вміст обмінного калію (за Кірсановим). Вміст лужногідролізованого
азоту 8,12-9,52 мг на 100 г ґрунту, свідчить про низьку забезпеченість
сполуками азоту, які є резервом поповнення мінеральних форм азоту в ґрунті, що
активно використовуються рослинами.
Фізичні властивості ґрунту під дослідами характеризуються такими показниками:
питома маса 2,63-2,70 г/см3, по профілю вниз збільшується рівномірно.
Пористість ґрунту в значній мірі пов’язана з щільністю і характеризується
порівняно високими показниками – 35,7% в горизонті 0-10 см і 27,2% – в 30-40
см. Об’ємна маса в шарі ґрунту, де в основному розташовані корені рослин,
складала 1,12-1,37 г/см3, що не завжди є сприятливим для росту і розвитку
рослин, так як оптимальна об’ємна маса для картоплі - 1,0-1,1 г/см3.
Запас продуктивної вологи в шарі 0-10 см становить 22,7 мм і при поглибленні до
20-30 см зростає на 4,9-5,1 мм. Польова вологість ґрунту в шарі 0-40 см
розподілена відносно рівномірно і складає 21,6-22,7 мм, а в нижчих горизонтах
зменшується до 17,1 мм.
За профілем ґрунти мають неоднаковий механічний склад. З причини неоднорідності
профілів ґрунтів за механічним складом залежав їх режим зволоження: верхні
горизонти мають більшу вологість порівняно з нижніми і чим більша
неоднорідність профілю, тим вищою буває різниця в вологості. Тому сірі і
світлосірі опідзолені ґрунти в дощову погоду, або в роки з надмірною кількістю
опадів, підлягають значному зволоженню і оглеєнню, а в посушливі роки бувають
більш забезпечені продуктивною вологою, ніж чорноземи опідзолені.
2.2. Особливості агрометеорологічних умов у роки досліджень
В умовах Львівського Опілля західного Лісостепу, де проводились наші польові
дослідження, середня багаторічна сума опадів складає 650-700 мм, сума
позитивних температур 1000-11000С. Тривалість періоду з температурою вище 50С –
200-210, а з температурою понад 100С – 155-160 днів, безморозний період сягає
150-160 днів.
За багаторічними даними настання перших заморозків припадає на першу декаду
жовтня. Весняні заморозки в повітрі закінчуються в останніх числах квітня,
інколи на початку травня. Зимою повсюдно на території зони утворюється стійкий
сніговий покрив, який добре захищає ґрунт від переохолодження та відіграє
позитивну роль в режимі зволоження. Період постійного снігового покриву
продовжується 2-3 місяці.
Показники теплового балансу свідчать про те, що тут формується вологий клімат і
кількість опадів перевищує величину їх випаровування. В зв’язку з цим,
метеорологічні умови мають істотний вплив на формування врожаю всіх
сільськогосподарських культур.
В цілому ґрунтово-кліматичні умови є сприятливими для вирощування картоплі.
Проте, навіть в межах однієї області, спостерігаються такі метеорологічні
умови, які обумовлюють різницю врожаю по роках, тому на формування врожаю
картоплі істотний вплив має не тільки загальна кількість опадів, але і їх
розподіл в період росту і розвитку рослин.
У зоні достатнього зволоження, до якої відноситься західний регіон України, за
вегетаційний період випадає 300-350 мм опадів, яких, в принципі, вистачає для
вирощування високих врожаїв картоплі. Але буває так, що в період найбільшої
потреби у волозі рослин опади не випадають або, навпаки, – випадають у той час,
коли рослинам волога найменш потрібна.
Для нормального росту, розвитку і формування високого врожаю рослини картоплі
за вегетаційний період повинні одержати певну суму активних температур:
наприклад для формування врожаю ранньостиглих сортів потрібно 1000-14000С,
пізньостиглих – 1400-16000С [264].
Кількість і розподіл атмосферних опадів і температур повітря дещо відрізнялася
по роках досліджень, проте коливалися в межах, характерних для зони західного
Лісостепу України.
Характеристика погодних умов в роки проведення досліджень (2000-2004 рр.)
наводиться за даними Львівської метеостанції (табл. 2.1).
За останні 50 років, порівняно з середніми багаторічними даними, квітень 2000
р. був найтеплішим. Спостерігалось різке підвищення температури повітря.
Середньодобова температура складала 12,20С, що на 4,80С вище порівняно з
середніми багаторічними даними. Для травня та червня також характерною була
висока температура повітря, проте кількість опадів травня була в межах норми,
червня – на 26,0 мм меншою. Серпень був відносно посушливим. Кількість опадів,
які випали цього місяця, становила лише 21,1 мм, що на 60,9 мм менше норми.
Температура повітря була на 20С вищою порівняно з середніми багаторічними
даними.
Погодні умови 2001 р. не були сприятливими для росту і розвитку рослин і, в
кінцевому підсумку, для накопичення високого урожаю картоплі. Особливо надмірно
зволоженими і відносно холодними були червень-липень, коли випало 305,3 мм
опадів при середній багаторічній нормі 195,0 мм.
Сильне перезволоження призвело до різкого погіршення повітряного режиму ґрунту,
в зв’язку з чим не було можливості своєчасно провести розпушування міжрядь. Це,
в свою чергу, викликало сильну забур’яненість посівів. Сприятлива для розвитку
грибкових хвороб погода третьої декади червня початку липня викликала значне
ушкодження вегетативно