РОЗДІЛ 2
СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИХ НАПРЯМІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ управління
еколого-економічними процесами
2.1. Модель поведінки промислових підприємств при управлінні
еколого-економічними процесами
Успіхи науково-технічного прогресу, такі як упровадження безвідхідних і
маловідхідних технологій, використання якісного нематеріалоємного устаткування,
освоєння сучасних методів очищення, дозволяють зменшити шкідливі викиди в
біосферу і скоротити до оптимального мінімуму використання непоновлюваних
ресурсів.
Проблема постійної підтримки рівня якості навколишнього середовища поставила
задачу забезпечення екологічної безпеки виробництва. Загальна реструктуризація
виробництва у напрямку екологізованого розвитку повинна бути націленою на
мінімізацію негативного впливу на природне середовище шляхом технічного і
технологічного переозброєння промисловості. Слід зазначити, що екологізація
виробництва, забезпечення екологічної безпеки здійснюється на основі
вдосконалення еколого-економічного рівня виробництва.
Під еколого-економічним рівнем виробництва (ЕЕРВ) економіко-виробничої
структури розуміється система показників, що характеризують ступінь впливу
виробничої діяльності на навколишнє середовище, ефективність використання
природних ресурсів у взаємозв’язку з кінцевими економічними, фінансовими,
соціальними та екологічними результатами виробництва. В цьому контексті слід
звернути увагу на власні кошти підприємства як одне з джерел витрат на
збільшення екологічної безпеки. Узагальненою формулою [124, с.160] для аналізу
ефективності екологічних програм підприємства є сума складових:
Е (І) = Р (І) – (С + ЕК) +S (І) + П (І), (2.1)
де Е (І) – ефективність екологічних заходів, направлених на зменшення
негативного впливу на навколишнє середовище;
Р – ставка платежів за викиди;
І - екологічні заходи;
С + ЕК – приведені витрати, необхідні для реалізації екологічного заходу;
S (І) – субсидії і фінансові пільги, надані підприємству, що реалізує
екологічні заходи;
П (І) – додатковий прибуток від реалізації екологічних заходів.
Слід зазначити, що система показників ЕЕРВ повинна характеризувати
технико-організаційні чинники підвищення ефективності виробництва, не забуваючи
про його еколого-економічну спрямованість. Рівень якості продукції, яка
виробляється, це результат взаємодії і розвитку цих чинників, тому його варто
відносити до ширшого поняття, яким є еколого-економічний рівень виробництва.
А.Д. Шеремет, Н.І. Курганська та інші в системі показників
техніко-організаційного рівеня виробництва (ТОРВ) виділяють як самостійну групу
(напрям) механізацію і автоматизацію виробництва [83, с. 35]. Показники, які
характеризують рівень механізації і автоматизації, знаходять відображення у
групі показників рівня технології виробництва, інакше – у наявності дублювання
груп чинників підвищення ефективності виробництва.
Виходячи з вищесказаного, а також за рахунок можливості отримання даних за
підприємствами конкурентів, пропонується така модель статичної оцінки
еколого-економічного рівня розвитку виробництва у ЕВС:
(2.2)
де величина показника, яка характеризуватиме стан основних фондів підприємства
на певний момент часу ;
величина показника, яка характеризуватиме фондоозброєність працівників
підприємства на певний момент часу ;
величина показника, яка характеризуватиме ефективність використовування
основних фондів підприємства на певний момент часу .
Використовуючи якісні оцінки на певний момент часу, можна побудувати траєкторію
зміни за певний проміжок часу . Модель траєкторії зміни ЕЕРВ за певний проміжок
часу має такий вигляд:
(2.3)
де -е якісне значення оцінки ЕЕРВ підприємства на певний момент часу .
Проте слід зазначити, що динаміка якісних характеристик ЕЕРВ підприємства за
певний проміжок часу не завжди може дати об'єктивну оцінку його зміни, бо вона
не показує спрямованість перебігу процесу у бік погіршення або поліпшення ЕЕРВ
підприємства.
Тому розраховується комплексний кількісний показник ЕЕРВ підприємства на певний
момент часу :
(2.4)
де значення к-го показника ЕЕРВ підприємства;
фактичне значення к-го показника ЕЕРВ підприємства на певний момент часу ;
максимальне значення к-го часткового показника ЕЕРВ підприємства за
аналізованою сукупністю підприємств на певний момент часу .
Значення часткових показників розраховується за допомогою дискримінантної
моделі класифікації типів ЕЕРВ підприємств. У табл.2.1 показаний порядок
розрахунку часткових показників, які кількісно характеризують технічний рівень
виробництва підприємства.
Статистична якісна оцінка еколого-економічного рівня виробництва підприємства
здійснюється в такій послідовності.
Таблиця 2.1
Показники оцінки технічного рівня підприємства
Показник
Розрахункова формула
Коефіцієнт стану основних фондів ЕВС
де ЗОФ – залишкова вартість основних фондів підприємства;
ПОФ – первинна вартість основних фондів підприємства
Коефіцієнт
фондоозброєності праці у ЕВС
де СОФ - середньорічна вартість основних фондів;
Ч – чисельність промислового виробничого персоналу на підприємстві
Коефіцієнт ефективності використання основних фондів ЕВС
обсяг реалізованої продукції на підприємстві
Отже, від технічного рівня ЕВС залежить ступінь технічного і технологічного
переозброєння промисловості, що є базою для покращення екологічної безпеки.
Кожний з наведених показників корегується на екологічну змінну, за допомогою
якої вимірюють ЕЕРВ підприємства k визначаються середні значення всієї вибірки
підприємств, які аналізуються. Середні значення показників порівнюються з
фактичними
- Київ+380960830922