Ви є тут

Цивільно-правовий захист прав споживачів за законодавством України.

Автор: 
Осетинська Ганна Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003665
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
МЕХАНІЗМ ЗАХИСТУ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ СПОЖИВАЧІВ
2.1. Загальна характеристика механізму захисту прав та інтересів споживачів
Права споживачів у розвинутому суспільстві потребують належного захисту,
передбаченого різними галузями права, зокрема, цивільного, адміністративного,
кримінального. Проблеми цивільно-правового захисту прав споживачів, можливості
підвищення ефективності його застосування потребують спеціальних досліджень,
особливо у зв’язку з прийняттям нового ЦК України і появою нових способів
захисту цивільних прав, спеціальної регламентації зобов’язань з надання послуг
і недостатньою дослідженістю проблематики захисту прав споживачів у сфері
послуг.
Визначення способів захисту прав споживачів у сфері надання послуг, умов та
підстав їх застосування має як теоретичну цінність, так і практичну значимість,
оскільки дозволяє виявити специфіку всього комплексу захисного механізму прав
споживачів.
Першочергове значення для розкриття конкретних засобів захисту прав та
інтересів споживачів має виявлення змісту механізму захисту, його
співвідношення з механізмом правового регулювання та з конкретними способами
захисту цивільних прав.
На нашу думку, правова категорія „механізм захисту прав та інтересів” тісно
пов’язана з категорією „механізм правового регулювання” і є її складовою
частиною, елементом. Вперше ґрунтовна наукова розробка категорії механізму
правового регулювання з’явилась у працях відомого радянського вченого
М.Г.Александрова, який запропонував під механізмом правового впливу розуміти
всю сукупність способів і форм здійснення права, втілення його норм у життя
[58] [83 Див.: Александров Н.Г. Право и законность в период развернутого
строительства коммунизма. - М.,1961. - С.183-213.]. Автор, правда, у цьому разі
застосовував термін, близький поняттю "механізм правового регулювання", але ці
поняття не завжди є тотожні, оскільки, як зазначає С.О.Комаров, термін "вплив"
включає в себе як регулювання за допомогою певної правової норми, так і інші
правові способи і форми впливу на поведінку людей [139] [84 Комаров С.А. Общая
теория государства и права. –М.: Юрайт, 1997. –С. 379-380.]. Більш повний
аналіз і висвітлення вказана категорія отримала в теоріях інших авторів. З
цього приводу С.С.Алексєєв відзначив, що категорія "механізм правового
регулювання" створена в теорії права для відображення моменту руху,
функціонування правової форми [139] [85 Комаров С.А. Вказ. праця. –М.: Юрайт,
1997. –С. 384.]. При цьому, на його думку, елементи галузевого методу
виступають у якості елементів єдиного механізму правового регулювання [62] [86
Алексеев С.С. Односторонние сделки в механизме гражданско-правового
регулирования // Антология уральской цивилистики, 1925-1989. Сборник статей. –
М.:Статут, 2001. ].
В теорії права прийнято виділяти стадії правового регулювання, а саме стадії:
1) видання норми права і її загальний вплив (регламентація суспільних
відносин);
2) виникнення суб’єктивних прав і суб’єктивних юридичних обов’язків;
3) реалізація суб’єктивних прав і суб’єктивних юридичних обов’язків;
4) застосування права, яке проявляється через реалізацію норм права у фактичній
поведінці суб’єктів.
Відповідно в перерахованих стадіях виділяються чотири основні елементи
механізму правового регулювання: а) норма права; б) правовідношення; в) акти
реалізації прав та обов’язків; г) акти застосування права [139] [87 Див.:
Комаров С.А. Вказ.праця. –С. 384.].
Вищезазначені загальнотеоретичні засади конструкції механізму правового
регулювання поки що не знайшли належного застосування у цивілістичній доктрині
і врешті у цивілістичній літературі ця юридична категорія майже не
застосовується, а натомість досить поширено вживаються поняття: "правове
регулювання договорів"[78] [88 Див.: Брагинский М.И., Витрянский В.В.
Договорное право. Общие положения. - М., 1997. – С.25.], "правове регулювання
лізингової діяльності"[223] [89 Див.: Трофімова О.В. Правове регулювання
лізингової діяльності в Україні. –К.: КИТ, 2005. –С. 216.], "правове
регулювання обігу лікарських засобів"[189] [90 Пашков В.М. Правове регулювання
обігу лікарських засобів. –К.: МОРІОН, 2004. –С. 160.], "правове регулювання
договору банківського вкладу"[57] [91 Див.: Актуальні проблеми цивільного права
і цивільного процесу / Я.М.Шевченко та ін. –К.: Інститут держави і права ім..
В.М.Корецького НАН України, 2005. – С. 97.] та ін. це обумовлено очевидно,
зокрема, тим, що як в ЦК України, так і в ЦК РФ (ст. 2) визнаються відносини,
які регулюються цивільним законодавством. Однак, на наш погляд, правове
регулювання цивільних відносин і механізм правового регулювання не є тотожними
категоріями, оскільки перша відображає абсолютно адекватне поширення дії
конкретної норми на суспільні відносини, а друга відображає як таку дію норми
права, так й усю сукупність регулятивних способів впливу на регулювання
суспільних відносин, у тому числі загальних засад цивільного законодавства.
Сказане стосується усіх цивільних відносин, у тому числі за участю споживачів,
які є за своєю правовою природою переважно цивільно-правовими, але і мають
певні особливості, закріплені в ЦК України, інших актах законодавства,
міжнародно-правових документах. Тому можна вести мову про механізм правового
регулювання споживчих відносин, під яким необхідно розуміти відповідну
сукупність правового впливу, зокрема, загальних і спеціальних норм цивільного
законодавства, а також методів, способів та принципів цивільного права на
формування споживчого правовідношення, на формування та реалізацію прав та
обов’язків йо