РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КРАЇНОЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ
ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
2.1. Використання країнознавчого матеріалу в системі професійної підготовки
вчителів іноземної мови у ВНЗ
Експериментальне дослідження здійснювалося в Луганському національному
педагогічному університеті імені Тараса Шевченка впродовж 2000 – 2005 років. На
різних етапах експерименту в роботі брали участь викладачі та студенти
Ізмаїльського державного гуманітарного університету, Східноукраїнського
національного університету імені Володимира Даля, Донецького національного
університету (опитування викладачів на етапі констатувального експерименту,
впровадження розроблених програм та методичних матеріалів в практику
професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі іноземної мови).
Для дослідно-експериментальної роботи було залучено 420 студентів. До складу
контрольних груп (КГ) входило 173 студенти, експериментальних груп (ЕГ) – 247
студентів.
Для створення моделі педагогічних умов використання країнознавчого матеріалу в
процесі підготовки майбутніх учителів іноземної мови у ВНЗ нами було проведено
констатувальний експеримент, у ході якого визначено дидактичні та виховні
властивості країнознавчого матеріалу та його роль у підготовці вчителів
іноземної мови; окреслений вихідний (стартовий) рівень сформованості у
студентів країнознавчої компетентності; проаналізовані можливості
навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів стосовно використання
країнознавчих матеріалів у навчальному процесі підготовки майбутніх учителів
іноземної мови.
Мета констатувального експерименту полягала в наступному:
з’ясувати, як у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів України
реалізуються можливості стосовно збагачення студентів країнознавчою
інформацією, формування країнознавчої компетентності майбутніх фахівців;
визначити рівень готовності викладачів ВНЗ до здійснення країнознавчої
підготовки студентів;
визначити рівень сформованості країнознавчої компетентності у студентів вищих
навчальних закладів.
Констатувальний експеримент згідно з його цілями був поділений на три етапи.
Мета першого етапу полягала в аналізі навчально-виховного процесу вищих
навчальних закладів України стосовно наявних у ньому можливостей для збагачення
студентів знаннями країнознавчого характеру.
На цьому етапі констатувального експерименту були вивчені навчальні програми з
низки дисциплін, зокрема, програми з дисциплін “Основи педагогічної
майстерності”, “Вступ до мовознавства”, “Шкільний курс англійської мови та
методика її викладання”, “Практика усного та писемного мовлення”,
“Лінгвокраїнознавство”, “Література Англії та США”, “Вступ до спеціальності”,
“Практичний курс другої мови”, “Основи теорії мовної комунікації”, “Методика
застосування комп’ютерної техніки при викладанні іноземних мов”, “Історія
англійської мови”, “Історія зарубіжної літератури”.
У цілому аналіз навчальних програм свідчить про те, що вони переважно
орієнтовані на формування професійно необхідних знань, умінь, навичок,
логічного аналізу й запам’ятовування інформації, виявлення причинно-наслідкових
залежностей між окремими елементами інформаційного цілого, що не сприяє в
достатній мірі збагаченню студентів країнознавчою інформацією.
Серед завдань виховної роботи у вищих навчальних закладах передбачене
формування світоглядної культури студентів, стимулювання їх саморозвитку й
самовиховання.
Таким чином, проаналізувавши навчальні плани, навчальні програми дисциплін,
плани виховної роботи вищих навчальних закладів щодо підготовки вчителів
іноземної мови, ми дійшли таких висновків:
1. Навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах має певні можливості
для збагачення студентів країнознавчими відомостями про країну, мова якої
вивчається.
2. Ці можливості лише незначною мірою враховуються в навчальних програмах,
планах виховної роботи й лежать у сфері організації навчального матеріалу з
країнознавства, розставлення акцентів, зумовлених гуманістичним світоглядом,
вибором методів і прийомів роботи.
3. Реалізація можливостей навчально-виховного процесу в плані збагачення
студентів відомостями країнознавчого характеру значно залежить від організації
методичної й виховної роботи, світоглядної й професійної позиції педагогічного
колективу вищого навчального закладу й кожного викладача, що об’єктивно не може
гарантувати використання цих можливостей. Тому ми вважаємо за необхідне
урахування цього аспекту при упорядкуванні навчальних програм дисциплін і
планів виховної роботи педагогічних вищих навчальних закладів.
На цьому ж етапі констатувального експерименту ми провели аналіз традиційного
процесу навчання студентів вищих навчальних закладів з точки зору збагачення їх
відомостями про країну, мова якої вивчається.
Метою аналізу було визначення того, наскільки процес професійної підготовки
майбутніх учителів іноземної мови сприяє збагаченню їх знань про країни, мова
яких вивчається. Для цього використовувалися методи безпосереднього
спеціального спостереження та анкетування.
Безпосереднє спостереження проводилося під час відвідування навчальних занять з
різноманітних дисциплін: “Культурологія”, “Порівняльна лексикологія англійської
й української мов”, “Основи педагогічної майстерності”, “Вступ до
мовознавства”, “Шкільний курс англійської мови та методика її викладання”,
“Практика усного та писемного мовлення”, “Лінгвокраїнознавство”, “Література
Англії та США”, “Вступ до спеціальності”, “Практичний курс другої мови”,
“Основні теорії мовної комунікації”, “Історія англійсь
- Київ+380960830922