Ви є тут

Антибактеріальна активність синтетичних порфіринів

Автор: 
Зінченко Оксана Юріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003730
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
У роботі як тест-мікроорганізми використовували штами бактерій Staphylococcus
aureus АТСС 25923, Escherichia coli АТСС 25922, Proteus vulgaris ATCC 6896,
Pseudomonas aeruginosa ATCC 27853 та Bacillus subtilis АТСС 6633 з відомою
чутливістю до антибіотиків, отримані з музею культур кафедри мікробіології і
вірусології ОНУ ім. І. І. Мечникова, полірезистентні до антибіотиків музейні
штами S. aureus ОГУ 223, E. coli ОГУ 206, Salmonella enteritidis var.
Isatchenko ВНИИСХМ 18/1, P. vulgaris ОГУ 205, P. aeruginosa ОГУ 211, отримані
там же, та полірезистентні до антибіотиків клінічні штами S. aureus, E. coli,
P. vulgaris та P. aeruginosa, виділені співробітниками діагностичної
лабораторії Одеської обласної дитячої клінічної лікарні. Усього в роботі було
використано 24 штами: 7 штамів S. аureus, 5 штамів E. сoli, 5 штамів P.
vulgaris, 5 – P. aeruginosa та по 1 штаму S. enteritidis та B. subtilis.
Зберігання тест-штамів проводили на поверхні скошеного м’ясо-пептонного агару
(МПА) при температурі 4 0С. Для експерименту використовувались добові культури,
що вирощувались у пробірках на скошеному МПА при 37 0С.
Морфологічні та культуральні властивості тест-штамів вивчали стандартними
методами.
Досліджували активність 20 сполук, синтезованих в проблемній науково-дослідній
лабораторії № 5 (лабораторії синтезу лікарських засобів) Одеського
національного університету ім. І. І. Мечникова (табл. 2.1).
Усі досліджувані сполуки розчиняли у дистильованій воді, для кращого розчинення
природних порфіринів додавали по краплинах 1 н. NaOH. З вихідного розчину
готували робочі розведення у дистильованій воді.
Таблиця 2.1
Перелік досліджених сполук
Назва речовини
Номер
Природні порфірини
Протопорфірин IX
I
Гемін
II
Синтетичні порфірини
Катіонні мезо-хінолінілзаміщені
Мезо-тетра(N-метил-6-хінолініл)порфіринато хлорид
IIІ
Мезо-тетра(N-метил-6-хінолініл)нітропорфіринато хлорид
IV
Мезо-тетра(N-метил-5-хінолініл)порфіринато йодид
V
Мезо-тетра(N-метил-6-хінолініл)порфіринато тозилат
VI
Германієвий комплекс мезо-тетра(N-метил-6-хінолініл)порфіринато тетратозилату
VII
Олов’яний комплекс мезо-тетра(N-метил-6-хінолініл)порфіринато хлориду
тетратозилату
VIII
Марганцевий комплекс мезо-тетра(N-метил-6-хінолініл)порфіринато тетратозилату
IX
Марганцевий комплекс мезо-тетра(N-метил-6-хінолініл)порфіринато тетратозилату
ацетату
X
Катіонні мезо-піридилзаміщені
Мезо-тетра(N-метил-4-піридил)порфіринато йодид
XI
Цинковий комплекс мезо-тетра(N-метил-4-піридил)порфіринато йодиду
XII
Нікелевий комплекс мезо-тетра(N-метил-4-піридил)порфіринато йодиду
XIII
Германієвий комплекс мезо-тетра(N-метил-4-піридил)порфіринато хлориду
XIV
Катіонні хлорини
Мезо-тетра(N-мeтил-6-хінолініл)хлорин тетратозилат
XV
Олов’яний комплекс мезо-тетра(N-мeтил-6-хінолініл)хлорин тетратозилату
XVI
Катіонні асиметрично заміщені
5,10,15-три(N-метил-4-піридил)-20-(н-ноніл)порфіринато тритозилат
XVII
Цинковий комплекс 5,10,15-три (N-мeтил-4-піридил)-20-(н-ноніл)порфіринато
тритозилату
XVIII
5,10, 15-три(N-метил-4-піридил)-20-(н-гексадецил)-порфіринато тритозилат
XIX
Цинковий комплекс 5,10, 15-три(N-метил-4-піридил)-20-(н-гексадецил)-порфіринато
тритозилату
XX
Аніонні
Мезо-тетра(п-карбоксифеніл)порфірин
XXI
Цинковий комплекс мезо-тетра(п-карбоксифеніл)порфірину
XXII
2.1. Визначення чутливості мікроорганізмів до
антибіотиків [18]
Розплавлене стерильне середовище МПА розливали по 20 мл у стерильні чашки Петрі
діаметром 100 мм, розташовані на горизонтальній поверхні. Перед нанесенням
інокуляту середовище просушували під УФ-лампою протягом 1,5 год.
Інокулят готували з чистої культури досліджуваного штаму, яка виросла на
поверхні щільного поживного середовища. Для цього 5-10 ізольованих колоній
суспендували в 0,5 мл фізіологічного розчину. Концентрацію отриманої суспензії
визначали за калібрувальною кривою, вимірюючи оптичну густину суспензії за
допомогою спектрофотометру “Spekol-10» (Німеччина). З отриманої суспензії
готували інокулят, розводячи її стерильним фізіологічним розчином до
концентрації 3·107 мікробних тіл в 1 мл суспензії.
Інокулят в обґємі 0,1 мл наносили на поверхню підсушеного агарового середовища
та рівномірно розподіляли за допомогою стерильного шпателю Дригальського. Потім
на поверхню засіяного середовища накладали диски з антибіотиками. Відразу після
накладання дисків чашки розміщували в термостаті при температурі 37 0С. Час
інкубації становив 24 год. Для оцінки результатів використовували таблицю
2.1.1.
Таблиця 2.1.1
Розміри зон інгібування росту для визначення чутливості мікроорганізмів до
антибіотиків за тестом Кірбі-Бауера [18]
Антибіотик
Концен-трація на диску
Діаметр зони інгібування, (мм)
SR
Амікацин
1.01 мг
14 та більше
12-13
11 та менше
Канаміцин
0.03 мг
18 та більше
14-17
13 та менше
Неоміцин
0.03 мг
17 та більше
13-16
12 та менше
Нетилміцин
0,03
15 та більше
10-14
9 та менше
Сизоміцин
300 ОД
12 та більше
9-11
8 та менше
Стрептоміцин
0.01 мг
15 та більше
12-14
11 та менше
Тобраміцин
0.03 мг
19 та більше
15-18
14 та менше
Цефалексин
0,03 мг
18 та більше
15-17
14 та менше
Цефалотин
0.03 мг
18 та більше
15-17
14 та менше
Цефотаксим
0,03 мг
18 та більше
15-17
14 та менше
Цефтазідім
0,03 мг
18 та більше
15-17
14 та менше
Цефтріаксон
0,03 мг
18 та більше
15-17
14 та менше
Ампіцилін
0.01 мг
14 та більше
12-13
11 та менше
Пеніцилін
10 ОД
29 та більше
21-28
20 та менше
Кліндаміцин
0,002 мг
19 та більше
16-19
15 та менше
Лінкоміцин
0.002 мг
15 та більше
10-14
9 та менше
Ванкоміцин
0.03 мг
12 та більше
10-11
9 та менше
Олеандоміцин
0,015 мг
20 та більше
15-19
14