РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Постановка експериментальних досліджень
Дисертаційна робота виконана у 1996-2005р.р. на кафедрі фізіології та біохімії
сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного
університету. Експериментальні дослідження проводились у племоб’єднанні
“Поливанівка” Магдалинівського району Дніпропетровської області. Для досліджень
використана худоба сірої української породи: новонароджені телята, телиці –
16-місячного віку, нетелі - 23-місячного віку, корови віком 3-4 років, і корови
віком 6-7 років. Всього в експерименті задіяно понад 200 тварин. Прийнятою в
господарстві системою утримання є стійлова, тварини, що утримуються за цією
системою, були контролем. Тварини дослідних груп утримувались за альтернативною
системою - табірно-пасовищною.
Взимку тварини мали такий добовий раціон: (жива маса корів – 500 кг, добовий
надій -8 л, жирність -5%) солома ячмінна – 1 кг; сіно люцерни – 5 кг; силос
кукурудзяний МВС – 27 кг; буряк напівцукровий – 12 кг; концентрати – 4 кг. В
раціоні міститься: кормових одиниць - 13,9; обмінної енергії - 160,8 МДж; сухої
речовини - 16,3 кг; сирого протеїну – 2037 г; перетравного протеїну – 1363 г ;
сирої клітковини – 3847 г.
Влітку за табірно - пасовищної системи утримання їх приблизний добовий раціон
складав (жива маса корів – 550 кг, добовий надій – 10 л, жирність молока –
4,5%): солома ячмінна – 3 кг; трава люцернова – 16 кг; трава культурних пасовищ
– 27 кг; концентрати (дерть кукурудзи, дерть пшениці) – 3 кг. Раціон містить:
кормових одиниць – 14,1; обмінної енергії – 141,9 МДж; сухої речовини – 15,8
кг; сирого протеїну – 1915 г; перетравного протеїну, – 1388 г; сирої клітковини
– 3660 г.
Тварини за стійлової системи обовязково отримували свіжескошену траву два рази
на добу – вранці із 7 до 10 і ввечері – із 17 до 21 години, в більш прохолодний
період дня.
Вагітні тварини утримувались під постійним ветеринарним контролем. Після
розтелення їх приблизний добовий раціон включав: (жива маса – 550 кг, добовий
надій – 14 кг, жирність молока – 4%) сіно – 6 кг; трав’яну січку - 1 кг; силос
кукурудзяний – 28-30 кг; коренеплоди – 23 кг; концентрати – 7,0 кг; сіль
кухонна – 121 г; знефторений фосфат, г – 150. Раціон містить,%: сіно, травяна
січка – 17; силос – 32; коренеплоди – 17; концентрати – 34.
Телят перший раз напували молозивом через 0,5-1год після народження, перші 4-5
днів життя телятам згодовували молозиво 4-5 раз на добу, вволю (близько 8л на
добу), починаючи із 6 дня життя, телят переводили на триразову годівлю молоком.
А влітку – на пасовищах у літніх таборах, тільні корови знаходились під
постійним ветеринарним контролем, отелення корів відбувалось в індивідуальних
боксах. У них телята знаходились разом із коровами-матерями 3 тижні, а потім їх
одночасно переводили на пасовища. Годівля згідно наявних норм ВІТа. Всі тварини
були клінічно здоровими [45]. Контрольні та дослідні групи формувались за
принципом груп-аналогів. У кожній серії дослідів дослідження проводились із
урахуванням пори року.
Досліди з вивчення газообміну, починалася з привчання тварин до умов досліду.
Для цього впродовж перших 5 діб декілька разів на день тваринам одягали
респіраційні маски і відбирали повітря, що видихається. Спостереження показали,
що тварини до маски звикають швидко, після чого не проявляють ознак збудження,
це дає можливість отримувати стійкі результати, не викликаючи таким чином у
тварин глибокого стресу.
Для виконання поставлених завдань було проведено три серії дослідів.
Перша серія дослідів була спрямована на вивчення особливостей легеневого
дихання і газоенергетичного обміну, у тварин на різних етапах онтогенезу в
умовах стійлового та табірно-пасовищного утримання. Для цього було сформовано 8
груп тварин по 10 голів у кожній. Тварини дослідної групи знаходились на
табірно-пасовищному утриманні, а контрольної - на стійловому утриманні
Дослідження проводились на телицях 16-місячного віку, середньою масою тіла
284,±6,5кг (контрольна і дослідна); нетелях 23 - місячного віку, середньою
масою тіла 330,1±8,1кг (контрольна і дослідна); 3-4 річних коровах, середньою
масою тіла 416,5±9,8кг (контрольна і дослідна); 6-7-річних коровах, середньою
масою тіла 522,8±10,4кг (контрольна і дослідна). Усі дослідження проводились у
певну пору року (зима, весна, літо, осінь).
Друга серія дослідів була направлена на вивчення показників обміну ліпідів, їх
метаболітів та активність ферментів ліпідного обміну – ліпази і ліпоксидази у
тварин різних вікових груп залежно від системи утримання: дослідні групи
знаходились на табірно-пасовищному утриманні, а контрольні - на стійловому.
Формування піддослідних груп проводилось за тією ж схемою, як і у першій серії
дослідів.
Третя серія дослідів була направлена на вивчення складу і якості молозива,
фізіологічного стану новонароджених телят, отриманих від корів-матерів, що
знаходились за різних умов утримання. Для цього було сформовано 2 групи тільних
корів, по 10 голів у кожній, одна група корів та народжених від них телят
знаходилась на табірно-пасовищному, а друга група - на стійловому утриманні.
Молозиво досліджували відразу після отелення корів. Досліджували фізіологічний
стан новонароджених телят, отриманих від цих же корів-матерів, їх ріст,
розвиток, стійкість до захворювань. В дослідній та контрольній групі було по 10
телят.
2.2. Методи досліджень
При клінічному обстеженні піддослідних тварин визначали температуру тіла,
частоту пульсу і дихання та гематологічні показники: кількість еритроцитів і
лейкоцитів підраховували в камері Горяєва з наступним розрахунком за
відповідними формулами, ШОЕ оцінювали уніфікованим мікр
- Київ+380960830922