Ви є тут

Добір за параметрами вікової та статевої структур для підвищення господарсько цінних показників шовковичного шовкопряда

Автор: 
Пальчик Оксана Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003986
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Біологічне обґрунтування вибору шовковичного шовкопряда для досліджень та
його біологічні особливості
Метою наших досліджень була розробка прийомів регулювання вікової та статевої
структур шовковичного шовкопряда при розведенні. При цьому ми керувалися такими
міркуваннями: 1) особливості біології та екології шовковичного шовкопряда добре
вивчені; 2) гусениці шовковичного шовкопряда ведуть відкритий спосіб життя; 3)
існуючі породи й гібриди відрізняються достатньою синхронністю розвитку
культури; 4) характерна висока плодючість самок (кожна самка відкладає до 800
яєць); 5) цикл розвитку не перевищує 60 днів; 6) прийоми спонукання
свіжовідкладеної грени до розвитку соляною кислотою створюють сприятливі умови
для одержання двох послідовних поколінь за рік; 7) у зв’язку з малими розмірами
і прирученістю його легко розводити в лабораторних умовах.
За сучасною класифікацією шовковичний шовкопряд відноситься до типу
членистоногих (Arthropodа), класу комах (Insectа), відділу новокрилих
(Neoptera), підвідділу (Oligoneoptera), ряду лускокрилих (Lepidoptera), відділу
різнокрилих метеликів (Heteroneura), серії вищих різновусих (Metageterocera),
родини справжніх шовкопрядів (Bombycidae), роду шовкопрядів (Bombyx), виду
шовковичний шовкопряд (Bombyx mori L.). У дикому вигляді не зустрічається, вид
повністю одомашнений.
Шовковичний шовкопряд походить від дикого шовкопряда Bombyx mandarina Morre, що
мешкає в Китаї, Японії, Приморському краї, на Курильських островах. Батьківщина
шовковичного шовкопряда – Китай, а за деякими даними, і Індія [78, 109].
Шовковичний шовкопряд відноситься до комах із повним перетворенням, які
проходять у своєму розвитку стадії яйця, гусениці, лялечки та метелика.
Яйця метелика шовковичного шовкопряда називаються греною, мають овальну форму,
боки сплющені, середина ввігнута. Діаметр (1,0–1,5 мм) та маса (0,25–0,75 мг)
грени залежать від породи шовковичного шовкопряда, умов годування самок,
термінів визрівання грени в оваріолах та часу відкладки. Щойно відкладена грена
має солом’яно-жовтий колір. Через добу темніє, набуває коричневого відтінку і
після 3–4 діб стає сіро-попелястою, що пов’язано з розвитком зародка в грені,
утворенням серозної оболонки та пігменту. Незапліднена грена залишається
жовтою, потім висихає. На п’ятий день розвиток моновольтинних порід, які дають
одне покоління за рік, припиняється у зв’язку з діапаузою. В стані діапаузи
грена зимує, навесні при інкубації в умовах постійних температур 24–25 єС
гусінь з’являється через 11–12 днів [113, 127].
Гусениця – личинкова стадія шовковичного шовкопряда, на якій відбувається
живлення, ріст, нагромадження запасних поживних речовин, що забезпечують
проходження всіх стадій розвитку, і вироблення шовку.
Гусениця шовковичного шовкопряда характеризується червоподібним тілом, має три
пари членистих та п’ять пар нечленистих черевних кінцівок, які закінчуються
гачками. Тіло сегментоване, поділяється на три грудних і дев’ять черевних
сегменти. Голова склеротизована, по боках голови розташовані прості очі.
Характерна ознака гусені – наявність прядильного сосочка на нижній губі, на
вершині якого відкрита протока шовковидільної залози.
У більшості порід шовковичного шовкопряда гусениця проходить п’ять віків –
періодів між черговими линьками, лише в деяких – чотири. Для кожного віку
характерні певні ознаки забарвлення, зовнішньої будови, розмір головної капсули
гусениці та вимоги до умов існування.
З моменту відродження з грени і до початку живлення гусениці шовковичного
шовкопряда мають чорний колір і нагадують мурашок, тому мають назву
гусениці-«мураші». До III віку колір гусені світлішає, стає білим або частково
пігментованим, проявляється характерне забарвлення гусениць залежно від породи
шовковичного шовкопряда.
Тривалість гусеничної стадії розвитку залежить від породи та умов вигодівлі і
складає 20–38 діб. За цей період вага гусениці збільшується у 8–14 тисяч разів
[31].
У процесі росту змінюється співвідношення в розмірах органів. На початку V віку
основну частину порожнини тіла гусениці займає кишечник, на кінець –
шовковидільні залози. Гусениці V віку перестають живитися й приступають до
завивки кокона. Тривалість завивки коконів – три доби. Гусениця заляльковується
в середині кокона.
Лялечка шовковичного шовкопряда покритого типу, знаходиться в щільному коконі.
В ній відбуваються процеси перебудови органів і тканин в імагінальні – гістоліз
і гістогенез. Період перетворення лялечки на метелика займає 13–15 днів.
Імагінальна фаза шовковичного шовкопряда, метелик – кінцева стадія
індивідуального розвитку. На цій стадії шовковичний шовкопряд не харчується,
використовуючи запас поживних речовин, накопичених на стадії гусениці.
Відродження метеликів із коконів триває впродовж 6–8 днів. Метелик шовковичного
шовкопряда середнього розміру, білого кольору з темними смугами. На стадії
метелика відбувається спарювання та відкладка яєць. Метелики після спарювання
відкладають до 800 яєць, які після періоду естивації впадають у діапаузу до
весни наступного року. Для нормальної реактивації діапаузи ембріони потребують
зниженої температури 2 єС упродовж не менше 90 діб [45].
При роботі з шовковичним шовкопрядом неможливо не відзначити вплив екологічних
факторів на його ріст і розвиток. Вплив кожного фактора може здійснюватися
двома шляхами: або безпосередньо на формування і функціонування різних систем
організму, що визначають рівень резистентності, або непрямо – через взаємодію з
екологічними факторами іншої природи (якість і кількість корму, активність
патогенної мікрофлори і т. ін.) [23, 153, 190].
2.