РОЗДІЛ 2
ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ПОДАТКОВИХ СИСТЕМ РІЗНИХ КРАЇН СВІТУ
2.1. Аналіз податкових систем різних країн за критерієм соціальної
спрямованості
Функціонування та розвиток соціально-економічних систем різних рівнів
супроводжується еволюцією податкових систем і зміною їх зовнішнього оточення.
Отже, становлення, функціонування та розвиток економічної системи, регіональних
економічних комплексів чи окремих галузевих об’єднань спричиняють зміни в
соціально-економічному оточенні, а також, одночасно, знаходяться під впливом
цих самих змін. Така діалектична єдність внутрішніх і зовнішніх процесів
суттєво ускладнює управління світовою, національною чи регіональною
економіками.
Одним з основних інструментів регулювання розвитку та функціонування державної
економіки безперечно виступають фіскальні механізми, до яких відноситься і
податкова система. Значення останньої зростає за умов соціалізації економічних
відносин, що супроводжується зміною пріоритетів господарської діяльності,
функцій держави, потреб суспільства тощо. Місце, роль і значення податкової
системи в структурі інструментів державного регулювання визначається еволюцією,
сучасним станом і перспективними формами державного устрою, суспільних
інституцій і соціальними формаціями.
З таких позицій податки розглядаються як засіб відтворення суспільних відносин,
тобто частина вартості товарів, яка анексується з метою відтворення
техніко-технологічної бази виробництва. Порядок, форми та механізми процесів
нарахування та збору податкових платежів формалізуються у інтегральному понятті
“податкова система”, під якою слід розуміти податкову політику та податкове
адміністрування, а також систему фіскальних важелів впливу та податкові
інструменти регулювання ринкових процесів.
Науковий аналіз проблем соціальної спрямованості системи оподаткування в
Україні вимагає пізнання внутрішньої логіки функціонування і розвитку
податкових систем різних країн світу, що ґрунтується на дослідженні принципів
їх формування та функціонування. Останні, як загальні базові положення побудови
податкових систем певних країн, являються основними орієнтирами для усіх
учасників податкових і фіскальних відносин. У теоретичному контексті принципи
побудови податкових систем були проаналізовані у першому розділі роботи, а
зараз спробуємо наповнити їх більш прикладним змістом. У теорії організації
податкових систем сучасних держав основна увага приділяється таким соціально
важливим принципам як обґрунтованість податкових зборів виходячи з суспільних
орієнтирів розвитку, пріоритетності соціальних цілей в оподаткуванні, рівність
усіх платників податків, обезличеність податків, нейтральність і стимулюючий
вплив податкових інструментів на економічну систему держави, прозорість і
зрозумілість для усіх членів суспільства процедур нарахування та сплати
податків тощо. Законодавство різних країн по різному виражає, трактує та
закріплює перераховані вище соціально важливі принципи.
Податкова система дозволяє реалізувати основні пропорції соціально-економічного
розвитку певного суспільства (держави). Проблемам формування оптимально
ефективної системи фінансового забезпечення виконання державою своїх функцій
приділяється багато уваги як теоретиками, так і практиками. Досвід США, Японії,
Німеччини та інших країн свідчить про те, що податкова система держави є
найбільш активним і функціонально придатним фіскальним інструментом державного
регулювання економічних відносин у окремих сферах бізнесу, формування
інвестиційного клімату, стимулювання зовнішньоекономічних операцій, структурних
змін у суспільному виробництві тощо.
У податковій практиці країн існує три форми або способи стягування податків
[39]:
кадастровий (за реєстром, що містить перелік об'єктів оподатковування),
використовується при поземельному, житловому і промисловому податках;
«за джерелом» (стягнення податку з власника доходу), використовується при
оподаткуванні працівників та інших більш-менш фіксованих доходів фізичних
осіб;
за декларацією (вилучення податку після одержання доходу власником),
застосовується при стягненні податкових платежів та зборів з нефіксованих
доходів чи при великій кількості джерел доходу.
Зауважимо, що на основі дослідження досвіду формування та практики реформування
податкових систем різних країн світу слід виділити наступні сучасні тенденції
їх розвитку [69]:
перенесення основного акценту досліджень з проблематики визначення рівноваги
(збалансованості) нарахування і розподілу різних видів податків, у сферу
аналізу ефективності і механізмів стягнення податкових платежів;
досягнення рівноваги між інтересами державного та приватного сектору економіки,
з одночасним визнанням важливості ролі держави у розвитку суспільства;
зростання наукового інтересу до різного роду економічних ефектів від
запровадження та функціонування податкових систем і структури державних витрат,
з урахуванням частки державного сектору в економіці;
визнання необхідності залучення усіх учасників податкових відносин до процесів
формування / реформування податкових систем певної країни і її гармонізації з
системами інших країн.
Важливою характеристикою сучасних податкових систем розвинутих країн є їхня
структура, а саме [39, 71, 90]:
прямі податки переважають у Голландії, Данії, Люксембурзі, Канаді, Новій
Зеландії, Швейцарії, Австрії, США (91,1%), Японії (71,2%);
непрямі - Франції, Німеччині, Австралії, Ірландії, Греції та Іспанії;
збалансовану структуру в даний час мають Норвегія, Італія (частка непрямих
податків — 48,9%), Фінляндія, Швеція;
відбувається підвищення ролі прямих
- Київ+380960830922