Ви є тут

Патоморфологічні зміни у свиней при кишковому клостридіозі

Автор: 
Гаркуша Станіслав Євгенійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004261
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Дослідження проводились упродовж 2002 – 2005 років на базі кафедри патологічної
анатомії Національного аграрного університету, патоморфологічного відділу
Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, а також CВАТ АК
“Калитянський” Броварського району Київської області.
При проведенні епізоотологічних досліджень встановлювали час виникнення
захворювання, його тривалість та відсоток поросят, що захворіли і загинули
відносно до загальної кількості тварин даної вікової групи. Такі дослідження
включали аналіз звітності господарства та безпосередню роботу в його
промисловій зоні. В останньому випадку збір даних проводили як шляхом
опитування обслуговуючого персоналу, так і безпосереднім підрахунком хворих і
клінічно здорових тварин під час проведення епізоотологічного обстеження.
Клінічний стан визначали у 292 поросят-сисунів віком від 1 до 15 діб (з них 214
хворих на кишковий клостридіоз і 78 клінічно здорових) та у 349 поросят віком 2
– 4 місяці (з них 267 хворих на кишковий клостридіоз і 82 клінічно здорових).
Оскільки робота виконувалась на базі господарства промислового типу, умови
утримання і годівлі в усіх цих тварин були однаковими. Клінічне обстеження
включало загальний огляд поросят, а також термометрію та визначення частоти
дихання і серцебиття [217]. Особливу увагу звертали на реакцію тварин на
зовнішні подразники, апетит, спрагу, стан шкіри і видимих слизових оболонок,
частоту дефекацій і характер фекалій.
Патолого-анатомічний розтин 76 трупів поросят-сисунів віком від 1 до 15 діб (з
них 65 загинули від кишкового клостридіозу і 11 були клінічно здоровими) та 97
трупів поросят віком 2 – 4 місяці (з них 83 загинули від кишкового клостридіозу
і 14 були клінічно здоровими), проводили в спинному положенні методом часткової
евісцерації в загальноприйнятій послідовності [208, 209].
Матеріал для гістологічних і гістохімічних досліджень відбирали від 29 трупів
поросят-сисунів віком від 1 до 15 діб (з них 24 загинули від кишкового
клостридіозу і 5 були клінічно здоровими) та у 33 трупів поросят віком 2 – 4
місяці (з них 27 загинули від кишкового клостридіозу і 6 були клінічно
здоровими).
Для гістологічних і гістохімічних досліджень відбирали шматочки селезінки,
печінки, нирок, надниркової залози, легень, головного і спинного мозку, тимусу,
лімфовузлів поверхневих (привушних, нижньощелепних, латеральних заглоткових,
дорсальних і вентральних поверхневих шийних, поверхневих пахвинних,
підклубових) та глибоких (краніальних середостінних, біфуркаційних,
підшлунково-дванадцятипалокишкових, порожньої кишки, клубово-ободовокишкових,
печінкових), серця, шлунка (кардіальної, пілоричної частини та дна), різних
відділів кишечнику (з середньої частини дванадцятипалої і клубової кишок,
середньої частини краніальної, середньої і каудальної третин порожньої кишки,
середньої частини краніальної та каудальної половин сліпої, ободової і прямої
кишок), підшлункової і щитоподібної залоз. Відібрані шматочки фіксували в 10%
водному нейтральному розчині формаліну і рідині Карнуа. Після фіксації з
шматочків виготовляли зрізи товщиною 15 – 20 мкм на заморожувальному мікротомі
та після зневоднення в етанолах зростаючої концентрації через хлороформ
заливали в парафін і за допомогою санного мікротому одержували зрізи товщиною 7
– 10 мкм [218, 219, 220 ].
Для виявлення гістологічної будови органів і тканин проводили фарбування зрізів
гематоксиліном Караці та еозином і за Ван-Гізон [221].
Сумарні білки виявляли амідочорним 10В, загальні та кислі білки –методом
Мікель-Кальве. Глікоген і глікопротеїди зафарбовували за допомогою ШЙК-реакції.
Глікозаміноглікани виявляли альціановим синім при рН 1,0 та 2,5. Виявлення
нуклеїнових кислот виконували за методом Ейнарсона та за В.Г.Конарєвим.
Нейтральні ліпіди зафарбовували Суданом ІІІ [219 – 225].
Одержані гістопрепарати вивчали під мікроскопом Біолам Р – 12 при збільшеннях
50 – 1500 х і фотографували за допомогою фотонасадки МФН-10.
Визначення кількості ліпідів в тканинах тонкої кишки проводили відповідно до
одержаного нами деклараційного патенту на винахід № 69960 7 GO1N33/48 від
15.09.2004 р. “Спосіб визначення кількості ліпідів в біологічних об’єктах при
проведенні гістологічних і гістохімічних досліджень”.
Відібрані для досліджень шматочки після фіксації у 10% нейтральному розчині
формаліну ділили на три частини. Першу частину кожного шматочка зважували на
аналітичних вагах (m1), після чого висушували у сушильній шафі при температурі
+ 1050С до постійної маси і знову зважували на аналітичних вагах (m2). Вміст
сухої речовини у відсотках в біологічному об'єкті визначали за формулою:
СР = (m1 – (m1 – m2)) • 100 / m1 (1)
Другу частину шматочка зважували на аналітичних вагах (m3), для видалення води
і ліпідів послідовно проводили через етаноли зростаючої концентрації (700, 800,
960,1000), витримуючи шматочок в кожному спирті по 12 – 24 год., і через ксилол
(розчинник ліпідів). В ксилолі шматочок витримували 6 год.
Після цього другу частину шматочка висушували у сушильній шафі при температурі
+ 1050С до постійної маси і зважували на аналітичних вагах (m4).
Вміст ліпідів у відсотках в біологічному об'єкті визначали за формулою:
Л = (m3 – m4) • 100 / m3 – СР (2)
З третьої частини шматочка одержували заморожені зрізи, які зафарбовували
Суданом ІІІ.
Наявність ліпідів в клітинах, тканинах та їх кількість (у відсотках) визначали
за формулою 2. Локалізацію ліпідів в клітинах і тканинах виявляли за
характерним зафарбовуванням.
Для ідентифікації збудника вмістиме кишечнику та фекалії висівали на
м’ясо-пептонний