РОЗДІЛ 2
ЧАСОВО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ УТВОРЕННЯ ПОСЕЛЕНЬ І
ФОРМУВАННЯ ПОСЕЛЕНСЬКОЇ МЕРЕЖІ
ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ
2.1. Етапи утворення поселень Північної Буковини
На території Північної Буковини знаходиться 260 населених пунктів, які
засновувалися впродовж тривалого часу, починаючи від палеоліту і закінчуючи ХХ
ст. [3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 22, 27, 34, 35, 57, 79, 104, 105, 109, 125,
137, 139, 146, 149, 152, 169, 175, 179, 180]. Причому, наявність у поселенні
першої археологічної знахідки дає підставу стверджувати про початок його
заснування і вже подальші свідчення про перебування у ньому людей (із наступних
історичних епох) не мають для даного населеного пункту жодного значення (на
предмет його виникнення). Загалом виникнення населених пунктів у регіоні
дослідження можна розподілити на 15 етапів: 1-й – палеоліт; 2-й – друга
половина V тис. до н.е.; 3-й – ІV тис. до н.е.; 4-й – ІІІ тис. до н.е.; 5-й –
ІІ тис. до н.е.; 6-й – І тис. до н.е.; 7-й – 0-500 рр. н.е.; 8-й – 500-900 рр.
н.е.; 9-й – 900-1300 рр. н.е.; 10-й – 1300-1500 рр. н.е.; 11-й – 1500-1600 рр.
н.е.; 12-й – 1600-1700 рр. н.е.; 13-й – 1700-1800 рр. н.е.; 14-й – 1800-1900
рр. н.е.; 15-й – 1900-2000 рр. н.е., за час тривання яких утворилося 245
поселень. Окрему групу складають населені пункти, час виникнення яких не
вдалося встановити. Таких виявилося 15, або 5,7% від усіх населених пунктів
Північної Буковини. Їхній розподіл по адміністративних районах неоднаковий.
Скажімо, у Глибоцькому і Заставнівському вони зовсім відсутні, а у Кіцманському
число поселень із невстановленою датою виникнення є найбільшим – 6 (13,3% від
усіх поселень району). У Путильському районі для 2 сіл відсутня дата утворення
(3,9% усіх населених пунктів району), у Сторожинецькому – для 3 (7,5%), а для
Вижницького і частини Новоселицького – відповідно, для 2 (5,9%) і теж для 2
(28,6%).
Отже, найпершим етапом утворення поселень, як уже частково зауважувалося вище,
став палеоліт, за час якого людність заселила територію 21 сучасного населеного
пункту, що склало 8,1% усіх поселень Північної Буковини (тут і надалі стосовно
етапів утворення поселень див. рис. 2.1). Найбільше вони приурочувалися до
сточища р. Дністер – 11 (Василів, Дорошівці, Звенячин, Кулівці, Митків,
Мусорівка, Онут, Прилипче, Репужинці, Самушин і Хрещатик) та р. Прут – 7 (Біла,
Коростувата, Ревне,
Стрілецький Кут, Остриця, Спаська і Чернівці) і лише 3 поселення (Мілієве,
Замостя і Чортория) – до сточища р. Черемош. Тому можна вести мову про
формування двох регіонів найдавнішого заселення Північної Буковини:
Дністерського і Прутського.
За час другого етапу (4500-4000 рр. до н.е.) утворилося всього 2 населених
пункти – Ошихліби і Мамаївці, що склало 0,8% від загальної кількості поселень
регіону дослідження. Цей етап, разом із шостим, восьмим і дев’ятим, виявився
найменш інтенсивним за поселеутворенням. Зазначимо, що дані населені пункти
знаходяться на лівому березі р. Прут, тобто у другій половині V тис. до н.е.
дещо розширюється Прутський регіон найдавнішого залюднення Північної Буковини.
Справжній „вибух” утворення поселень мав місце у ІV тис. до н.е. (третій етап),
коли на теренах регіону дослідження постав 51 населений пункт, тобто майже
п’ята частина (19,6%) нинішніх поселень. Населені пункти продовжували
заповнювати територію сточищ річок Дністра і Прута, однак за кількістю
новоутворених поселень останнє переважало. Так, з-поміж дністерських поселень
відзначимо села Бабин, Чуньків, Товтри, Погорілівка, Вікно, Брідок, Чорний
Потік, Юрківці, Боянчук, тобто загалом 9 або 17,7% усіх поселень третього
етапу. Водночас, у долині р. Прут мали місце 33 поселення (майже 65% усіх
утворених у ІV тис. до н.е.). Окрім того, важливою ознакою даного етапу є вихід
на поселенську арену території р. Сірет, адже тоді засновуються первісні
населені пункти у 8 селах: Кам’янці, Старому і Новому Вовчинці, Слобідці,
Опришенах, Турятці, Привороках і Тарашанах. Лише одне поселення виникло у
сточищі р. Черемош (Коритне). Важливою ознакою третього етапу є заповнення
первісними поселеннями сточищ трьох річок – Дністра, Прута і Сірету і
оформлення території суцільного поселенського поширення. Причому остання
проходила по східній периферії Північної Буковини і мала меридіональне
простягання. У цей час населені пункти приурочувалися не тільки до заплав і
низьких терас річок, але й виходили на вододільні місцевості, за рахунок чого і
з’єдналися сточища Дністра та Прута (через Хотинську височину) і Прута та
Сірету. У даному випадку можна вести мову про формування на кінець ІV тис. до
н.е. т.зв. Східнобуковинського поселенського кістяка із двома відгалуженнями:
північним – дністерським і центральним – прутським, що мав своє продовження і
далі на схід за течією р.Прут.
Ще одна особливість формування поселенської мережі за час ІV тис. до н.е.
полягала у тому, що більше поселень прутської долини утворювалося на її лівій
частині (19), ніж на правій (14), що свідчить про ймовірний переважаючий
північно-південний (а не навпаки) напрямок заселення території Північної
Буковини (від р. Дністер до р. Прут) або про сприятливіші щодо заселення
природні (орографічні, кліматичні, ґрунтові тощо) умови саме
Прут-Дністерського, а не Прут-Сіретського межиріччя.
За наступного четвертого етапу, порівняно з попереднім, утворилося майже в
чотири рази менше поселень – 13 (5% усіх населених пунктів регіону
дослідження). Їхнє розташування не виходило за межі окреслених вище регіонів.
Більшість первісних населених пунктів, що постали у ІІІ тис. до н.е., доповнили
Східнобуковинський поселенсь
- Київ+380960830922