РОЗДІЛ 2
СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗООСЕМІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
2.1. Особливості зоосемічного фрагмента картини світу в англійській
і українській мовах
Теоретичні передумови розділу пов’язані головним чином з теорією номінації, що
дозволяє проаналізувати МОВН з анімальним компонентом “за їхнім номінативним
потенціалом і номінативною орієнтованістю на позначення особливих фрагментів
світу, виокремлених і осмислених у процесах його сприйняття і пізнання” [127,
с. 57]. Сприйняття і пізнання людиною живої природи знайшло своє відображення в
буденній картині світу, яка стала, за словами В.П.Філатова “вихідним пунктом
для спеціалізованих наукових картин світу” [цит. за: 68, с. 190], зокрема для
зоологічної картини світу. Зоологічна картина світу розуміється нами як
фрагмент наукової картини світу, що відображає та систематизує наукові знання
людини про тварину. Вона є найповнішою уніфікованою інтерпретацією тваринного
світу, представленою у вигляді ієрархії. На тлі упорядкованої зоологічної
класифікації легко демонструється нерівномірність представлення знань етносів
про фауну, переосмислених в одиницях вторинної номінації в англійській і
українській мовах, що складають зоосемічний фрагмент мовної картини світу.
З не менш як півтора мільйона видів тварин, що налічуються на землі, а за
іншими даними три-п’ять мільйонів видів [76], назви тільки близько ста
шістдесяти видів тварин використовуються в переносному значенні в проекції на
концептосферу ЛЮДИНА як в англійській (157 назв), так і в українській мовах
(171 назва). В обох мовах існує тенденція до вживання назв не окремих порід,
видів, а вищих за зоологічною ієрархією угруповань, як-от рід (білка, вовк,
карась), родина (тюлень, олень, заєць, камбала), ряд (тарган, муха, метелик,
черепаха). Разом з тим, вживання у переносному значенні назв найвищих природних
груп, як клас (п’явка, равлик, гад, плазун), а особливо тип (молюск, гробак),
суттєво обмежене. Пояснюється цей феномен, на нашу думку, тим, що на позначення
представників тваринного світу використовуються зооніми, які називають базові
категорії (general categories), що частково відповідають зоологічним назвам
видів, родів, родин і т. ін., але цілком з ними не збігаються, бо мають більш
узагальнений характер (пор. базова (родова) категорія тхір :: видові назви тхір
чорний (Mustela putorius), тхір степовий (M. eversmanni), тхір чорноногий (M.
nigripes) тощо) [78]. Іноді базова назва охоплює представників кількох класів
чи навіть типів, наприклад, jellyfish / медуза: класи Hydrozoa, Scyphozoa; worm
/ гробак: типи Plathelminthes, Nemathelmintes, Nemertini, Annelides [76, c.
466]. Для ілюстрації гіперо-гіпонімічних відношень між зоосемізмами використано
шість основних зоологічних категорій, хоча зараз їх нараховується не менш як 25
[76, с. 10-11].
Загалом вважається, що більша частина наших знань структурована на базовому
рівні [335; 336; 337; 130; 302; 333], у порівнянні з гіперонімічним [167, с.
134; 192, с. 126; 333], наприклад, animal, beast, bird; тварина, птах або
гіпонімічним рівнем [167, с. 134; 192, с. 126; 333], наприклад, hound, pug,
poodle; лягавий, хорт. Отже, саме “базовий рівень категоризації в мові
виявляється найбільш значущим, тому що різниця між представниками базових
категорій для людини виявляється суттєвішою, чим між представниками
гіперонімічних або гіпонімічних імен” [181, с. 12]. Виявлення прототипів тварин
у зоосемічному фрагменті англійської та української мовних картин світу було
здійснено за допомогою накладання зоосемізмів на зоологічні категорії.
За анатомічною будовою тваринний світ розподіляється на безхребетних
і хребетних, де перші значно переважають за кількістю видів других. Проте
в переносному значенні представлено 27 назв безхребетних проти 141 назв
хребетних в українській мові і 37 проти 120 в англійській. Найпоширенішими
серед назв безхребетних у переносному значенні є назви представників типу
членистоногих (Arthropoda), зокрема комах (18 в українській і 19 в англійській
мовах), павукоподібних (3 в українській, 3 в англійській), ракоподібних
(1 в українській, 4 в англійській). Незважаючи на мінімальну різницю
у кількості назв зоологічних угруповань комах, в англійській та українській
мовах спостерігаються певні відмінності. Переносні назви комах тарган, тля,
хрущ не зафіксовані в англійській мові, натомість назви комах flea, moth,
weevil не вживаються в переносному значенні в українській.
Назви решти безхребетних істот представляють тип, ряд, клас, але не
деталізуються нижче за клас. Причому з двадцяти відомих науці типів
безхребетних [76] в переносному значенні згадуються представники лише чотирьох
типів в українській та п’яти типів в англійській мовах. Крім того,
у переносному значенні також використовуються два загальних терміни:
субстантивований прикметник безхребетний, що в прямому значенні є загальною
назвою нижчих тварин без кістяка, а в переносному означає людину, яка має
недостатньо твердий характер, а також parasite / паразит – 1) організм, що живе
всередині іншого організму або вростає в нього і живиться його тканинами,
соками і т.ін.; 2) той, хто живе, експлуатуючи чужу працю. Натомість із семи
відомих класів хребетних [76, с. 14] у переносному значенні використовуються
назви представників п’яти з них.
Аналіз кількісного розподілу назв тварин, що використовуються в досліджуваних
МОВН, за шістьма основними підрозділами тваринного світу дає підстави
стверджувати, що диференціація між представниками вужчих угруповань тварин,
як-от родина, рід, вид, значно зростає, коли йдет
- Київ+380960830922