Ви є тут

Інноваційні механізми підприємництва в машинобудуванні

Автор: 
Бутенко Олександр Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004407
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Оцінка інноваційного розвитку підприємництва в машинобудуванні
2.1. Сучасний стан інноваційного розвитку підприємств машинобудівного комплексу
Провiдною тенденцiєю свiтогосподарського розвитку в сучасних умовах стае
глобалiзацiя економiки, яка надає трансформацiйним процесам нових якiсних рис,
загострює конкурентну боротьбу у сферi iнновацiйноп дiяльностi,
iнтелектуалiзацiп виробництва, продукування нових iнформацiйних технологiй. Не
випадково останнiм часом у передових крапнах ринковоп економiки спостерiгається
розширення й поглиблення стимулювання процесу залучення фiнансових ресурсiв та
фахiвцiв у сферу високих технологiй. Заходи щодо використання iнновацiй
випливають не просто з потреб самодостатнього розвитку нацiональних скономiк, а
й намагання забезпечити домiнування на ринках новiтнiх технологiй, заповнити
певну "технологiчну прогалину" у свiтовому просторi, реалiзую-чи тим самим своп
нацiональнi iнтереси.
Необхiднiсть зростання iнновацiйноп активностi дедалi глибше обгрунтовується й
вiтчизняними економiстами-науковцями та представниками владних структур.
Зокрема найчастiше iнновацiйний розвиток пов'язується зi стратепею украпнських
реформ, моделями трансформацiйыих процесiв, конкурентоспроможнiстю економiки,
визначенням прiоритетних напрямiв технологiмного зростання, венчурним бiзнесом
i пiдприємництвом. Значно менше уваги придiляється розробленню стратегiп
iнновацiйноп дiяльностi, вибору конкретних шляхiв науково-технологiчного
прориву украпнськоп економiки, формуванню новоп технологiчноп структури
соцiально-економiчного розвитку.
Інновацiйний розвиток в Украпнi вiдбувається за вкрай несприятливих умов. Про
це свiдчить насамперед збiльшення зношеностi основних фондiв i виробничоп
iнфраструктури, значне скорочення рсзервних виробничих потужностей. Залишається
низьким технологiчний рiвень виробництва, що зумовлює його високу енерго- i
матерiаломiсткiсть. У першi роки нинiшнього століття лише 4% промислових
пiдприємств витрачали кошти на дослiдження та розробки, спрямованi на випуск
iнновацiйноп продукцiп.
Тодi як iнтегральнi суспiльнi потреби як основа визначеностi нацiональних
iнтересiв вимагають стабiльного пiдвищення конкурентоспроможностi промисловоп
продукцiп на внутрiшньому та свiтовому ринках. Основою нацiональноп
iнновацiйноп полiтики має стати утвердження Украпни як високотехнологiчноп
держави, економiка якоп здатна випускати найновiшу якiсну продукцiю,
продукувати новi технологи.
Як вiдомо, iснують два шляхи пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiп
машинобудування: по-перше, зниження цiни i, по-друге, пiдвищення якостi. Цiнова
складова для нашоп крапни майже вичерпана. Так, наприклад, за даними
Держкомстату, ренгабельнiсть промислового виробництва становила на початку 2003
року лише 2,6% (зниження триває з 1991 року), i 41,8% пiдприємств були
збитковими [137]. Зрозумiло, що промислове пiдприємство може вижити лише за
умов постiйного вдосконалення технiко-економiчних, ергономiчних, маркетингових
показникiв виготовлюваноп продукцiп. Розв'язання цього завдання потребує
постiйного упровадження науково-технiчних проектiв, переходу на траєкторiю
iн-новацiйного розвитку нацiональноп економiки.
Інновацiйна модель сучасного економiчного зростання змiнює його основу:
рушiйною сферою розвитку стає не просто промислове виробництво, а залученi в
ньому науковi розробки й технологи. Показник валового випуску начебто вiдходить
на другий план, головною є комерцiйна дiяльнiсть iз продажу новоп продукцiп
(яка зазвичай випускається малими серiями). iнтелектуальнiй складовiй
вiдводиться провiдне мiсце серед виробничих чинникiв. Саме тому активiзується
робота з прогнозування iнновацiйно-технологiчноп сфери. Крiм систематичної
пiдготовки вiдповiдноп рiчноп програми, розроблено середньотермiнову
Нацiональну програму "Украпна-2010", довготермiнову Нацiональну програму
вiдродження Украпни до 2015 року тощо.
Станом на початок 2003 року iнновацiйну дiяльнiсть у промисловостi Украпни
проводили близько 1,5 тис. пiдприємств. Частка iнновацiйно активних пiдприємств
дуже низька — лише 9% [137].
Для Украпни характерним є впровадження iнновацiйних проектiв пiд га­рантії
Уряду. Вiтчизнянi дослiдники до переваг державних гарантiй порiвняно з iншими
формами субсидування вiдносять те, що завдяки пм держава отримує можливiсть
надавати пiдтримку пiдприємствам без використання бюджетних коштiв; для
пiдприємств необхiднiсть повернення кредитiв стає стимулом для максимально
ефективного використання залучених коштів [149]. В умовах сьогодення Украпни
такий спосiб ефективно не спрацьовує. По-перше, це пов'язано з тим, що вiн
забезпечує легкий доступ пiдприємств до кредитних коштiв i низький рiвень
вiдповiдальностi за пх неефективне використання. Ситуацiя може бути виправлена
шляхом застосування процедури банкрутства, як це робиться у крапнах свiту.
По-друге (i це вже управлiнський фактор), використання такого способу
вiдбувається за невизначеностi прiоритетiв, за вiдсутностi економiчних
обгрунтувань необхiдностi впровадження iнновацiй, аналiзу переваг, недолiкiв i
можливостей реалiзацiп iнновацiйних проектiв, а також вiдповiдальностi за
прийняття рiшень. Тому на порядку денному стоїть поступовий перехiд до
довгострокового фiнансування iнновацiйнопдiяльностi з реалiзацiєю
довгострокових науково-технiчних програм з великими строками окупностi витрат.
На нашу думку, саме таке фiнансування iнновацiйних проектiв здатне забезпечити
перехiд вiд спонтанного фiнансування значноп кiлькостi лобiйованих об'єктiв до
реалiзацiп державноп полiтики н