Вы здесь

Відгодівельні, м`ясо-сальні якості та окремі біологічні особливості свиней різного напрямку продуктивності

Автор: 
Чухліб Євгеній Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
3406U004440
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. Мета та методи досліджень
2.1. Обґрунтування напрямків досліджень
На сучасному етапі розвитку галузі свинарства важливою умовою поліпшення її
ефективності є виведення нових та поліпшення існуючих порід, типів і ліній.
Практика розведення сільськогосподарських тварин свідчить, що окремі породи
свиней при однакових умовах годівлі, догляду і утримання по-різному
використовують поживні речовини корму і мають неоднакову продуктивність.
Цілеспрямована селекція з кожною породою поступово змінює генетичний потенціал,
удосконалює рівень її продуктивності, при цьому також змінюються й окремі
біологічні особливості, закономірності росту та розвитку, м’ясо-сальні якості
[62, 194].
Селекційно-ґенетичний процес породоутворення обов’язково повинен передбачати
проведення періодичного поглибленого аналізу особливостей росту, розвитку,
обміну речовин, формування продуктивності та якості продукції свиней тих
ґенотипів, які районовані й розводяться в Україні. Об’єктивна оцінка свиней
різних порід необхідна не тільки для їх порівняльного вдосконалення, а і для
ефективного використання в системах розведення та гібридизації [10, 238].
Вивчення господарсько-корисних ознак, окремих біологічних особливостей свиней
різних напрямків продуктивності дає можливість одержати об’єктивну оцінку
генотипів, що розводяться в різних реґіонах країни, простежити зміни їх
продуктивних якостей і деяких біологічних особливостей. В процесі вдосконалення
порід такі зміни є закономірними і відбуваються внаслідок цілеспрямованої
селекційної роботи, за рахунок прилиття крові свиней інших ґенотипів, а також
під впливом певних умов утримання. Отже, цей процес необхідно контролювати з
метою розробки програм подальшого використання існуючих генотипів [240, 241].
2.2. Методика та умови проведення експериментальної частини
Передбачений обсяг науково - господарських досліджень проводився протягом 1999
- 2002 років відповідно до спеціально розробленої і затвердженої методики. Всі
дослідження проводилися на чистопородному поголів’ї свиней відповідних порід:
велика біла, велика чорна, полтавська м’ясна, українська степова біла. При
формуванні піддослідних груп для проведення дослідів дотримувалися принципу
аналогів, з урахуванням походження, віку, живої маси, статі, вгодованості та
станом здоров’я. З метою отримання більш об’єктивної оцінки ґенотипів завезення
свиней різних порід здійснювалося з різних провідних племінних стад (табл.
2.1).
Таблиця 2.1
Поголів’я свиней, завезених для дослідів
Ґенотип
Господарство
Кількість молодняку, гол.
У тому числі
свинки
кнурці
Велика біла (ВБ)
ДГ “Тахтаулово” ІС УААН
10
Велика чорна (ВЧ)
П-д “Тернівський” Сумської області
10
Полтавська м’ясна (ПМ)
Племзавод “Стрілецький” к/завод Луганської області
10
Українська степова біла (УСБ)
ДГ “Каховське” Херсонської області
10
Всього
40
20
20
Дослідження проводили у два етапи згідно з методичною та загальною схемою,
наведеною на рис. 2.1 та табл. 2.2.
Відгодівля проводилася в першій і другій серіях дослідів за відповідними
методичними вказівками [173, 229]. Після досягнення підсвинками живої маси 25 –
30 кг було сформовано чотири групи тварин різного напрямку продуктивності по 10
голів у кожній. За контроль взято свиней великої білої породи, як основного
ґенотипу, що розводяться в Україні.
І серія дослідів

ІІ серія дослідів

Рис. 2.1 Загальна схема досліджень
Свині всіх піддослідних груп протягом дослідів знаходились в аналогічних умовах
годівлі та утримання.
Відгодівельні якості вивчали шляхом визначення швидкостиглості (віку досягнення
живої маси 100 кг) днів, абсолютного та середньодобово-
Таблиця 2.2
Методична схема науково - господарських дослідів
Дослідні групи
Породи
свиней
Кількість тварин, гол.
Кількість проб для вивчення дегустаційних якостей продуктів забою, шт.
При відгодівлі
При вивченні екстер’єру
При вивченні гематологічних показників
При дослідженні м’ясо-сальних показників
При дослідженні міцності кісткової тканини
При фізіологічних балансових дослідах
І серія

ВБ
10
10
ІІ
ВЧ
10
10
ІІІ
ПМ
10
10
ІV
УСБ
10
10
Всього гол.
40
40
16
16
20
16
ІІ серія

ВБ
10
10
18
ІІ
ВЧ
10
10
18
ІІІ
ПМ
10
10
18
ІV
УСБ
10
10
18
Всього гол.
40
40
16
20
72
Загальне поголів’я
80
80
16
32
40
16
72
го приростів (за період від 30 до досягнення 100 кг,) і витрат кормів на 1 кг
приросту, корм. од.
При вивченні відгодівельних якостей підсвинків утримували по 2 голови в станку.
Обліковий період проводився з 30 до 100 кг живої маси тварин. Годівлю проводили
двічі на добу комбікормом, склад і поживність якого наведено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Рецепт повноцінного комбікорму для відгодівлі свиней,% за масою
Компоненти
1 період відгодівлі
(30 - 70 кг)
2 період відгодівлі
(70 - 100 кг)
Ячмінь
60
65
Пшениця
16
21
Горох
12
Шрот соняшниковий
Жом сухий буряковий
Фосфат знефторений
1,5
1,0
Крейда
1,0
0,5
Сіль
0,5
0,5
Ліпрот СГ9 (14%)
2,0
2,0
Премікс Шаума Фру
1,0
1,0
Всього:
100
100
У 1 кг комбікорму міститься
Кормових одиниць
1,12
1,13
Сирого протеїну
14,2
13,5
Сирого жиру
3,0
2,8
Сирої клітковини
4,8
4,7
Лізину
0,7
0,74
Метіонін + цистин
0,41
0,42
Кальцію
0,83
0,7
Фосфору
0,64
0,56
Норма споживання комбікорму на голову на добу становила 2,6 кг. Склад преміксу
марки Шаума Фру наведено в табл. 2.4.
За період відгодівлі живу масу піддослідних тварин визначали шляхом
індивідуального зважува