РОЗДІЛ 2
АГРО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА
ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агро-кліматичні умови проведення досліджень
Експериментальна частина дисертаційної роботи виконувалася в системі польових
та лабораторних дослідів.
Польові досліди проводилися на дослідному полі Інституту рослинництва ім. В.Я.
Юр`єва УААН, яке розташоване у Харківському районі Харківської області в
східній частині Лівобережного Лісостепу України.
Ґрунти зони досліджень представлено потужним слабко вилуженим чорноземом із
зернистою структурою на пилувато-суглинковому льосі. Товщина гумусного шару 75
см і більше. Реакція ґрунтового розчину – слабо-кисла (рН 5,7 – 6,0). Вміст
гумусу в орному горизонті становить 5,9 – 6,3 %. Максимальна гігроскопічність
ґрунту коливається від 8 до 10 %.
Кліматичні умови зони - помірно-континентальні. За багаторічними
спостереженнями середньодобова температура повітря складає + 7 0С. Найвища
температура спостерігається в липні (+210С), а найнижча – в січні (-70С). Річна
кількість опадів коливається від 476 до 536 мм. Квітень і травень відрізняються
невеликою кількістю опадів, а інколи - і зниженими температурами повітря та
ґрунту, які викликають затягнення періоду появи сходів. Найбільша кількість
опадів випадає у червні, липні та серпні. В зоні досліджень переважають
південно-східні вітри, які висушують ґрунт, тому в період вегетації кукурудзи
нерідко спостерігається посуха.
Період від появи сходів до біологічної стиглості зерна кукурудзи становить
85-125 днів.
Метеорологічні умови 2000 – 2004 рр. відрізнялися нестабільністю режимів
температур (рис. 2.1) і опадів (рис. 2.2).
У 2000 році склалися в цілому сприятливі для розвитку рослин кукурудзи погодні
умови. І, хоча перша та друга декади травня були посушливими, що трохи
затримало проростання насіння, значна кількість опадів в третій декаді
дозволила рослинам у подальшому розвиватися нормально.
Рис.2.1. Середньомісячні температури повітря за періоди вегетації кукурудзи
2000-2004 рр. порівняно із середніми багаторічними (1970-2004 рр.), 0С
Рис.2.2. Середньомісячна кількість опадів за періоди вегетації кукурудзи
2000-2004 рр. порівняно із середніми багаторічними (1970-2004 рр.), мм
Період воскової стиглості кукурудзи проходив при недостатньому рівні зволоження
(сума опадів за місяць склала лише 4,6 мм), тоді як в фазі повної стиглості
рівень зволоження перевищував багаторічний більш ніж на 30 мм. Завдяки таким
погодним умовам був отриманий добрий урожай насіння кукурудзи.
Травень 2001 року характеризувався зниженим рівнем вологозабезпечення (21 мм
при багаторічному показнику 44 мм), що зумовило зниження інтенсивності
проходження ранніх фаз розвитку кукурудзи. У фазах цвітіння та молочної
стиглості рослини також відчували помітний дефіцит вологи (кількість опадів
була удвічі меншою за багаторічну). Тому рівень зав’язування насіння, і в першу
чергу гібридного, був низьким. В цілому, 2001 рік можна охарактеризувати як
несприятливий для культури кукурудзи.
У 2002 році початок розвитку рослин кукурудзи прийшовся на період із
недостатньою зволоженістю. У період зав`язування насіння на рослини впливали
два негативні фактори – висока температура повітря (вище багаторічної на 8 – 10
0С) та надмірне зволоження (друга декада липня – 57 мм, а третя декада -383
мм), що стимулювало розвиток патогенів кукурудзи, у першу чергу пухирчастої
сажки та фузаріуму. В період воскової стиглості, навпаки, відчувався помітний
дефіцит вологи. Комплекс цих погодних умов був вкрай несприятливим для росту та
розвитку рослин, що зумовило низьку урожайність насіння кукурудзи.
Метеорологічні умови 2003 року характеризувались підвищеною кількістю опадів у
період від цвітіння до повної стиглості насіння кукурудзи. У липні рівень
вологи перевищував багаторічний показник на 100 мм, а у серпні – на 70 мм. Це
зумовило досить низьку результативність зав’язування насіння кукурудзи та його
сильну ураженість грибними хворобами. В цілому, метеорологічні умови 2003 року
можна охарактеризувати як несприятливі для розвитку рослин кукурудзи.
У 2004 році рослини кукурудзи почали розвиватися в умовах надмірного
зволоження. Такі ж умови спостерігались і під час цвітіння. Температура повітря
під час вегетації була на рівні середньої багаторічної. В цілому умови 2004
року можна охарактеризувати як середньо сприятливі для культури.
Значні коливання гідротермічних режимів вегетації кукурудзи за роки досліджень
добре відображали зональні особливості, дозволили оцінити норми реакції
генотипів інбредних ліній та гібридів на погодні умови вирощування та отримати
об'єктивні результати по всіх розділах досліджень.
2.2. Матеріал для досліджень
Для визначення можливості використання зернових та зернобобових культур
традиційного типу, як джерел крохмалоносної сировини, в дослідах аналізували 20
районованих сортів озимої м'якої, 3 сорти озимої твердої, 10 сортів ярої
м'якої, 6 сортів ярої твердої пшениці, 3 сорти та 1 гібрид озимого жита, 5
сортів проса, 5 сортів ячменю, 20 сортів гороху, 5 гібридів та 40 інбредних
ліній кукурудзи дворічної репродукції. Матеріал для досліджень було отримано з
робочих колекцій відповідних селекційних підрозділів Інституту рослинництва ім.
В.Я.Юр'єва УААН та колекційних фондів Національного центру генетичних ресурсів
рослин України.
Визначення біохімічного ефекту крохмаль-модифікуючих мутантних генів кукурудзи
здійснювали на 8 неспоріднених за походженням інбредних лініях-носіях
рецесивних гомозигот wx, 8 лініях - носіях рецесивних гомозигот su2 та одній
лінії - носії рецесивних гомозигот ae із генетичної колекції кукурудзи відділу
генетики Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр’єва
- Київ+380960830922