Ви є тут

Селекційна цінність ліній соняшнику за стійкістю до фомопсису та господарськими ознаками їх гібридів

Автор: 
Боровська Ірина Юріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U004459
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Агрометеорологічні умови проведення досліджень
Дослідження за темою дисертаційної роботи проводили в Інституті рослинництва
ім. В.Я. Юр’єва в 2000-2005 рр. у інфекційному розсаднику соняшнику,
розташованому в межах наукової сівозміни в Харківському районі Харківської
області в північно-східній частині Лівобережного Лісостепу України. Ґрунти
представлені потужним слабо вилугуваним чорноземом із зернистою структурою на
пилувато-суглинковому лесі з товщиною гумусного шару 75 см і більше. Реакція
ґрунтового розчину – слабо-кисла, близька до нейтральної (pH 5,7 – 6,0). Вміст
гумусу в орному шарі становить 5,9 – 6,2%. Максимальна гігроскопічність ґрунту
коливається від 8 до 10%.
Клімат зони – помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря
складає +7єС. Найвища температура спостерігається в липні (в середньому
+20,4єС), найнижча – в січні (-7,0єС). Річна кількість опадів коливається від
476 до 636 мм.
В першій декаді квітня спостерігається перехід середньодобової температури
повітря через +5°С. Відтавання ґрунту на повну глибину закінчується в першій
декаді квітня, а прогрівання до +10°С на глибині 20 см – в кінці третьої декади
квітня. Весняні заморозки закінчуються в третій декаді квітня, а в окремі роки
спостерігаються і в травні.
Березень, квітень і травень характеризуються невеликою кількістю опадів,
переважають південно-східні вітри, які висушують ґрунт. Більша кількість опадів
випадає в червні, близька до неї – у липні й серпні. Однак і в цей період
нерідко буває посуха.
Метеорологічні умови 2000 – 2005 рр. відрізнялись нестабільністю режимів
температур (Додаток Б, рис. Б.1) та опадів (рис. Б.2), що добре відображало
регіональні особливості, а також дозволило отримати об’єктивні результати у
всіх напрямках досліджень.
У зв'язку з описом впливу метеорологічних умов періоду досліджень не тільки на
соняшник, але і на розвиток патогена, необхідно завчасно (до пункту 2.3) ввести
деякі пояснення відносно термінів методик обліку ураження соняшнику фомопсисом.
В нашій роботі використовували облік за ступенем ураженості, який визначається
з одного боку частотой зустрічаємості хвороби, тобто розповсюдженістю, а з
іншого боку – інтенсивністю ураження, яке визначається за площею ураженої
тканини кожної окремої рослини.
2000 рік. Метеорологічні умови цього року склалися сприятливо для росту і
розвитку соняшнику. Посів був проведений в добре прогрітий грунт, що
забезпечило отримання дружних сходів. Перший міжфазний період (від посіву до
сходів) за температурними даними характеризувався невеликим відхиленням від
середньої багаторічної і достатньою кількістю опадів. В другий період (від
появи сходів – 1-2 пар справжніх листків до формування кошика) незначний ліміт
вологи (опадів випало 81% від норми) супроводжувався невеликими відхиленнями
температури від багаторічних показників (на 1,0оС). Третій період (від
формування кошика до цвітіння) проходив в умовах підвищеної зволоженості (129%
від середніх багаторічних показників) та близької до середніх показників
середньодобової температури повітря (22,3оС на відміну від 21,4оС середньої
багаторічної). Четвертий період „цвітіння - достигання” соняшнику можна
характеризувати як несприятливий. Максимальна температура повітря підвищувалася
в третій декаді до +36…+38оС, а на поверхні грунту сягала до +52…+62оС, в
середньому температура була вище середньої багаторічної на 2,4оС. На фоні
підвищеної температури ефективних дощів майже не було (опадів випало тільки
9,8% від багаторічних значень). Загалом температурний режим цього року для
соняшнику наближався до оптимального. Розповсюдженість фомопсису на посівах
соняшнику склала у цей рік 60%.
2001 рік. Посів проведено в першій декаді травня. Сходи були дружними і
оптимальними за густотою. За кількістю вологи період „посів-сходи” можна
характеризувати як посушливий, оскільки кількість вологи склала всього 48,7%
від середніх багаторічних показників, температура повітря була меншою від
середньої багаторічної на 0,7оС. У другий період вегетації соняшнику сума
опадів складала майже 2 місячних норми (114,2 мм, що становить 180%), а
середньодобова температура була трохи нижчою середньої багаторічної (на 1,3оС).
Стійкий перехід добових температур повітря через +15оС (перехід до літа)
відмічали тільки в останні дні другої декади червня, це майже на 4 – 5 тижнів
пізніше за середні багаторічні строки. Але в денні часи максимальні показники
температури повітря складали +27…+ 31оС, на грунті +51…+60оС. В цілому
агрометеорологічні умови червня для вегетації соняшнику були несприятливими, а
надмірна кількість опадів сприяла розповсюдженню грибкових захворювань рослин.
В період від утворення кошиків до початку цвітіння переважала спекотна та
посушлива погода. Опадів випало тільки 39,8% від середніх багаторічних
показників, а середньомісячна температура повітря складала 27,1о тепла, що на
5,7о вище від середньої багаторічної.
Такий же спекотний (на 3,2о більше ніж середні багаторічні температури), але
трохи менш посушливий (60% від середніх багаторічних показників) був і
наступний період вегетації соняшнику. Розповсюдженість фомопсису у цей рік був
на рівні 12%.
2002 рік. Незвичайною особливістю весни цього року був перехід середньодобової
температури повітря через 0о в дуже ранні строки – 23 січня, що на 2 місяці
раніше за середні багаторічні показники.
Для першого періоду вегетації соняшнику була характерна контрастна погода з
великою амплітудою коливання температур і нерівномірним розподілом опадів. У
другій половині травня на п