Вы здесь

Формування стимулів до занять фізичними вправами дітей молодшого шкільного віку (на прикладі плавання)

Автор: 
Білітюк Сергій Анатолійович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U004515
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для розв’язання сформованих завдань застосовувалися такі методи дослідження:
Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел.
Анкетування.
Педагогічне спостереження.
Педагогічне тестування.
Антропометричні методи.
Фізіологічні методи.
Педагогічний експеримент.
Методи математичної статистики.
Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел. Вивчення наукової
літератури з теорії і методики фізичного виховання та спортивного плавання
проводилося паралельно з вивченням суміжних наукових дисциплін: фізіології,
педагогіки, психології. Теоретичний аналіз дав можливість одержати інформацію
про стан проблеми, що розглядається у дисертації, визначити об’єкт та предмет
дослідження. Загалом було опрацьовано 207 літературних джерел.
Особлива увага приділялась вивченню:
сутності та структури стимулів у навчальному процесі школярів;
структури мотивації та інтересу учнів до занять фізичними вправами;
психофізичним особливостям дітей молодшого шкільного віку;
методам отримання ретроспективної інформації.
Анкетування. В нашому дослідженні використовувався один із найпоширеніших
методів у вивченні мотиваційної сфери діяльності учнів молодшого шкільного
віку, батьків і вчителів – анкетування.
Анкетування проводилося за допомогою надрукованих анкет, які мають
запропонований перелік запитань. Кожному респондентові роздавалися
індивідуальні анкети. Експериментатор роз’яснював мету дослідження, після чого
зачитував запитання, на які діти давали свою відповідь. Кожний пункт анкет
складався із запитань та кількох відповідей з уточненнями. На одні запитання
передбачалися варіанти відповідей „так” або „ні”. До окремих запитань
пропонувалась відповідь „не знаю”. Для уточнення відповіді респондента у ряді
питань пропонувалося 5–7 відповідей.
Анкети (додаток А.1) розповсюджувалися серед дітей загальноосвітніх та
спортивних шкіл міст Луцька і Рівного. За допомогою письмових відповідей у
респондентів визначався рівень ставлення до занять фізичними вправами. Анкети
складалися з додаткових питань про стать та вік.
Також були розроблені анкети для батьків (додаток А.2) і вчителів (додаток А.3)
міст Луцька та Рівного, які заповнювалися ними самостійно за місцем проживання.
В анкетах для школярів, вчителів, батьків були внесені питання, які стосувалися
знань про виховання духовних і фізичних якостей за допомогою фізичної культури
й спорту, фізичної підготовленості, умов для занять фізичною культурою й
спортом, професійної підготовленості вчителів, ролі батьків у формуванні
особистісної фізичної культури у дітей.
Учителям і батькам також ставилися питання для вивчення їх діяльності у
формуванні позитивного ставлення у дітей до занять фізичними вправами.
Опитування учнів, батьків, вчителів здійснювалося анонімно. Таким чином,
анкетування проводилося з метою вивчення стимулів до фізичного виховання й
спорту як у дітей, так і в дорослих.
З метою вивчення ставлення до занять фізичними вправами були використані
методики В. І. Тропнікова „Вивчення мотивів занять спортом” і А. В. Шаболтаса
„Мотиви занять фізичною культурою й спортом” [74].
Розроблена методика В. І. Тропнікова дає можливість з’ясувати важливі ступені
різноманітних причин (ситуацій, обставин), які спонукали й спонукають дітей
продовжувати займатися обраним видом спорту. Текст опитування подається в
додатку „Б”. В анкеті подано 109 запитань. Учні відповідали на запитання
поступово, анкета була розбита на три етапи по 30 запитань у кожному. Таким
чином, невелика кількість запропонованих питань не обтяжувала дітей, а давала
можливість після деяких пояснень експериментатора вдумливо відповісти на ці
запитання.
Автор наступної методики (А. В. Шаболтас) дає можливість виявити домінуючі цілі
занять спортом, які включають 10 основних мотивів – категорій. Сама методика
дає змогу вибрати одне із суджень, яке пропонується. При цьому кожне з 10
суджень, які описують 10 основних мотивів занять фізичною культурою й спортом,
порівнюється з усіма. Таким чином, для 10 основних мотивів занять фізичною
культурою й спортом є для зіставлення, 45 пар суджень які не повторюються.
Оцінка кожного мотиву-судження виконується 9 разів, тому з’являється можливість
ранжувати мотиви за ступенем їх вираженості в балах. Перелік цих 10 мотивів –
категорій наведено в додатку „В”.
Педагогічне спостереження проводилося на базі загальноосвітніх шкіл № 4, № 26 з
метою визначення ефективності використання засобів, методів та форм фізичного
виховання учнів молодшого шкільного віку, а також визначення якісних показників
стимулювання учителями фізичної культури навчальної діяльності учнів молодшого
шкільного віку.
Отримані результати педагогічного спостереження були використані при розробці
технології формування стимулів фізичного виховання у молодших школярів.
Антропометричні методи. Антропометричні вимірювання проводилися за
загальноприйнятими методиками [7; 47; 70; 82]. У дослідженні визначалися
довжина тіла, маса тіла, окружність грудної клітки. Як додаткові критерії для
оцінки рівня фізичного розвитку використовували індекси фізичного розвитку.
Для вимірювання довжини тіла використовувався ростомір. Респондент ставав на
площадку прямою спиною до шкали, торкаючись до неї потилицею, лопатками,
сідницями й п’ятками. Коліна розігнуті, п’ятки прилягали одна до одної, голова
фіксувалася так, щоб зовнішні кути очей і слухових ходів були на одній
горизонтальній лінії. Виміри зросту проводилися з точністю до міліметра.
Для вимірювання маси тіла застосовувалася медичні ваги. Досліджуваний ставав у
центр площадки ваг. Зважування проводилось з точністю до 100 г