Ви є тут

Оптимізація консолідації кісткових відламків при діафізарних переломах кісток гомілки

Автор: 
Фахд Мох Д Фахед Ель Абдаллах
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U004600
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Характеристика біоімплантатів
Для вивчення можливих шляхів стимуляції процесів репаративного остеогенезу були
проведені експериментальні та клінічні дослідження з використанням фетальної
кісткової тканини (кісткова крихта) та цитозолю тканин ембріона людини
(«Фетотек»).
Брефокістка (фетальна кісткова тканина) заготовлюється у вигляді фрагментів 3х5
см (плоскі кістки) та 5 – 7 см (трубчасті кістки). Препарати знаходяться в
одноразових контейнерах по 1 фрагменту. Кісткову крихту виготовляють з
брефокістки шляхом її подрібнення на основі екстракту плаценти та
фізіологічного розчину. Препарат розфасовують в одноразові контейнери об'ємом
1,5 мл, які зберігаються в рідкому азоті безстроково.
Механізм дії кісткової крихти полягає в активації та збільшенні об'єму
кісткобудівного процесу: ембріональні клітини стимулюють навколишні незрілі
сполучнотканинні клітини до проліферації з появою остеогенних механоцитів, що
збільшує об'єм остеобластної тканини, формує кісткову речовину та кісткову
тканину. Крім того, ембріональні тканини мають бактеріостатичний ефект до
мікрофлори, яка є в рані [101].
«Фетотек» являє собою цитозоль тканин ембріонів людини. Його активним
компонентом є цитоплазматичний вміст клітин ембріонів людини 1-го триместра
гестації. Препарат вміщує стадіоспецифічні біологічно активні сполучення
(еритропоетин, б-фетопротеїн, цитокіни, імуномоделюючі пептиди, росткові
фактори). він росфасований в скляні ампули або кріоконтейнери по 1,5 мл.
«Фетотек» є сильним біогенним стимулятором, імуномодулятором, має значну
антиоксидантну активність та здатність стимулювати регенераційно-репаративні
процеси. Препарат тестований на відсутність вірусних інфекцій (гепатит В, С,
ВІЛ, краснуха, цитомегаловірус, герпес), сифілісу, мікоплазмової флори та
бактеріальних забруднень [101].
Контейнери зберігаються в рідкому азоті безстроково, безпосередньо перед
використанням препарат відігрівають, контейнер відкривають з додержанням правил
асептики та антисептики.
Біопрепарати, застосовані в дослідженні, виготовлялися та зберігалися в
Низькотемпературному банку біологічних об'єктів Інституту проблем кріобіології
та кріомедицини НАН України.
Україна підписала Конвенцію ради Європи про захист прав та достоїнств людини в
зв'язку з застосуванням досягнень біології та медицини, тому в наукових
закладах створені Комітети з біоетики, які розглядають питання регламенту
клінічних і наукових досліджень на всіх етапах роботи з ембріональними
тканинами. Кожен біопрепарат має паспорт, який підтверджує безпечність
біологічного матеріалу для пацієнта.
Клінічні дослідження були проведені згідно дозволу Комітетів з біоетики
Інституту проблем кріобіології та кріомедицини НАН України та Харківського
державного медичного університету. Кількість пацієнтів, яким проводили клінічні
випробування, затверджені Вченою Радою ХДМУ.
Всі пацієнти давали письмову згоду на участь в клінічних випробуваннях за
встановленою формою (Додаток А, Б).
2.2 Методика експериментального дослідження
Виходячи з поставленої мети та задач, які з неї витікають, були проведені
експериментальні дослідження на 60 статевозрілих самцях пацюків вагою 180 – 200
г, які утримувалися в стандартних умовах віварію, та мали відносно стабільний
гормональний фон. В день проведення експерименту проводили ретельний клінічний
огляд тварин: враховували їх рухову активність, стан шкіряного покриву. Тварин,
у яких відмічались відхилення від звичних норм поведінки, відбраковували.
Експеримент виконаний на базі віварію Інституту кріобіології та кріомедицини
НАН України. Тварини утримувались в стандартних умовах віварію.
Оперативні втручання проводились з додержанням правил асептики та антисептики
під гексеналовим наркозом (0,1 мл 10% розчину на 100 г ваги). Пацюк фіксується
до станка м'якими шворками в положенні на животі, виголену ділянку шкіри
зовнішньої поверхні стегна обробляли 2% спиртовим розчином йоду тричі. Після
підготовки операційного поля по зовнішній поверхні стегна проводили шкіряний
розтин, розтин м'яких тканин, здійснювали доступ до кістки. За допомогою
зубного бору в діафізарній частині через два кортикальні шари просвердлювали
декілька отворів діаметром 3х10-3 м, після чого виконували перелом стегнової
кістки. За допомогою спиці ретроградно через колінний суглоб виконували
інтрамедулярний остеосинтез стегнової кістки.
Дослідних тварин розділили на три групи. У тварин першої групи після
остеосинтезу рана зашивалася згідно кожному шару. Тваринам другої групи після
виконаного інтрамедулярного остеосинтезу в зону перелому вводили кісткову
крихту, тваринам третьої групи – препарат «Фетотек», після чого рана зашивалася
згідно кожного шару.
Спостереження за тваринами.
Спостереження за дослідними тваринами проводили, починаючи з 1-го дня після
операції, а, також, на весь термін експерименту. Оцінювали клінічний стан
тварин, особливості їх поведінки, навантаження на оперовану кінцівку, наявність
набряку, характер загоювання рани.
Виведення тварин з експерименту виконували передозуванням гексеналу, забір
матеріалу для електронно-мікроскопічного дослідження виконували у всіх групах
на 7-у, 14-у, 21-у та 30-у добу (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл тварин по термінам забою
Кількість тварин
Розподіл тварин по термінам забою
7-а доба
14-а доба
21-а доба
30-а доба
I група
20
II група
20
III
група
20
Методи дослідження матеріалу.
Макроскопічний аналіз матеріалу. Макроскопічний аналіз матеріалу проводився
після забою тварин та пре