Клініко-гемодинамічні варіанти серцевої недостатності та її корекція кандесартаном у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень

РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ
І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика хворих
Для реалізації мети і завдання обстежено 118 пацієнтів, які перебували на
лікуванні в пульмонологічному відділенні Тернопільської обласної клінічної
лікарні з грудня 2001 р. по січень 2005 р. з діагнозом ХОЗЛ. Під даною
нозологічною формою ми, відпо­відно до рекомендацій регламентованих МОЗ
України, ро­зу­міли захворювання, що характери-зується обмеженням повітряного
потоку дихальних шляхів, яке не є повністю зворотним; обмеження повітряного
потоку зазвичай прогресує і пов’язане з незвичайною запального характеру
відповіддю легень на шкідливі частки або гази.
Діагностику ХОЗЛ проводили на підставі наказу Міністерства охорони здоров’я
України від 28.10.03 за № 499 “Інструкція про діагностику, клінічну
класифікацію та лікування хронічних обструктивних захворювань легень” [21].
Верифікація діаг­нозу здійснювалася згідно з даними анамнезу, клінічної
картини, резуль­татів комплексного лабораторного та інструментального
обстеження. Діагноз встановлено при наявності продуктивного кашлю в анамнезі
тривалістю не менше 3 міс. протягом 2 послідовних років. Також діагностичним
критерієм ХОЗЛ є зменшення величини ОФВ1 менше 80 % від належних у поєднанні з
співвідно-шенням об'єму форсованого видиху за 1с до форсованої життєвої ємності
легень (ОФВ1/ФЖЄЛ) менше 70 %.
Серцеву недостатність діагностували на підставі критеріїв Європейського
товариства кардіологів (2001).
Усім хворим досліджуваної групи та особам з контрольної групи було проведено
електрокардіографічне, ехокардіографічне обстеження, спірографію.
Контрольну групу становили 30 осіб, співставних з досліджуваною групою за
віком, статтю, без ознак ураження дихальної та серцево судинної системи.
Вік пацієнтів коливався від 32 до 71 року. Близько 2/3 у досліджуваній групі
становили чоловіки, середній вік яких становив понад 50 років. Середній вік
жінок становив понад 60 років. За тривалістю захворювання група розподілена
наступним чином: до 5 років – близько 20 %, 5-10 років близько 30 %, понад 10
років – більше половини досліджуваної групи.
За ступенем дихальної недостатності в групі спостерігався наступний розподіл:
близько 1/3 становили пацієнти із ДН І ст., близько 2/3 – ІІ ст. ДН, інші – ІІІ
ст. ДН.
Клінічну діагностику проводили на основі ретельного вивчення скарг, анамнезу
хвороби і життя, даних об’єктивного обстеження, яке доповнювалось
інструментальними методами аналізу функціонального стану системи органів
дихання і серцево-судинної системи, біохімічними і рентгенологічними
дослідженнями.
Проведений комплексний аналіз клінічних ознак: кашель (частота, час появи -
вранці, після пробудження або впродовж всього дня), характер кашлю (сухий,
вологий) та харкотиння (слизове, гнійне), кількість та характер виділення
харкотиння (легке, утруднене), характеристика задишки (після фізичного
навантаження, у вигляді дихального дискомфорту, у стані спокою, під час сну з
обмеженням життєдіяльності хворого). Клінічна оцінка перебігу захворювання
включала об’єктивне обстеження в процесі якого зверталась увага на участь в
акті дихання допоміжної мускулатури, наявність послаблення дихальних шумів,
подовженого видиху.
Відібрані клінічні показники оцінювались в балах, залежно від вираженості їхніх
змін згідно з рекомендаціями Г.І. Марчука і співавторів (1986) [27] з
доповненнями В.М. Савченко (1997) [35]. Перелік та трактування балів
представлені наступним чином:
а) скарги:
1) кашель:
- 0 балів – немає;
- 1 бал – непостійний, незначний (переважно зранку);
- 2 бали – постійний, помірний ( протягом всього дня);
- 3 бали – постійний, сильний (нав’язливий, нападоподібний);
2) кількість мокроти:
- 0 балів – немає;
- 1 бал – поодинокі пльовки переважно зранку;
- 2 бали – окремі пльовки протягом доби;
- 3 бали – близько 50 мл на добу;
- 4 бали – близько 100 мл на добу;
3) характер мокроти:
- 0 балів – немає;
- 1 бал – слизовий;
- 2 бали – слизово-гнійний;
- 3 бали – гнійно-слизовий, гнійний;
- 4 бали – кровохаркання;
4) задишка (вираженість):
- 0 балів – немає;
- 1 бал – при значному фізичному навантаженні (швидка хода, звичайне підіймання
по сходах);
- 2 бали – при помірному фізичному навантаженні (звичайна хода, повільне
підіймання по сходах);
- 3 бали – при мінімальному фізичному навантаженні (повільна хода);
- 4 бали – у спокої;
5) утруднене дихання (вираженість):
- 0 балів – немає;
- 1 бал – слабовиражене (легко купується тепловими процедурами або проходить
самостійно);
- 2 бали – помірно виражене (купується таблетованими чи аерозольними
бронхолітиками);
- 3 бали – значно виражене (купується внутрішньовенним введенням
бронхолітиків).
6) слабість (вираженість):
- 0 балів – немає;
- 1 бал – помірна;
- 2 бали – виражена.
7) пітливість:
- 0 балів – немає;
- 1 бал – помірна;
- 2 бали – виражена.
б) дані анамнезу:
1) наявність і тривалість задишки:
- 0 балів – немає;
- 1 бал – непостійна;
- 2 бали – постійна до 6 років;
- 3 бали – постійна понад 6 років.
2) алергічні прояви:
- 0 балів – немає;
- 1 бал – на 1 вид алергенів;
- 2 бали – на 2 види алергенів;
- 3 бали – на 3 і більше видів алергенів.
в) дані огляду і фізикального дослідження:
1) ціаноз (вираженість):
- 0 балів – немає;
- 1 бал – акроціаноз помірний;
- 2 бали – акроціаноз виражений;
- 3 бали – тотальний.
2) характер перкуторного звуку:
- 0 балів – ясний;
- 1 бал – локально-коробковий;
- 2 бали – дифузно-коробковий;
- 3 бали – мозаїчний.
3) характер дихання:
- 0 балів – везикулярне;
- 1 бал – везикулярне або жорстке незначно ослаблене;
- 2 бали – значно ослаблене.
4) сухі хрипи:
- 0 балі