РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАТЕРІАЛУ
ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Загальна характеристика матеріалу дослідження
Для досягнення завдань дослідження в термін з 2003 по 2005 рр. нами було
обстежено 200 пацієнтів чоловічої статі, хворих на параноїдну шизофренію
(середний вік 33 роки), які склали дві клінічні групи та групу контролю. Всі
хворі проходили стаціонарне лікування та обстеження на базі Харківської
обласної клінічної психіатричної лікарні №3. До першої (основної) клінічної
групи увійшли 100 пацієнтів, які мали в анамнезі або на момент надходження до
стаціонару аутоагресивні спроби або реалізовані аутоагресивні акти
несуїцидального характеру. Другу клінічну групу (порівняння) склали 50 хворих,
які мали суїцидальні спроби, прояви суїцидальних тенденцій. До третьої групи
(контролю) було дібрано 50 хворих на параноїдну шизофренію, у яких в анамнезі
захворювання та на момент обстеження не спостерігались аутоагресивні дії та
тенденції (як суїцидального, так і несуїдального характеру).
Критерії включення до основної групи дослідження:
- веріфікований діагноз параноїдної шизофренії за клінічними діагностичними
критеріями МКХ-10: були використані загальні клінічні діагностичні критерії
шизофренії (F 20) та клінічні діагностичні критерії параноїдної шизофренії (F
20.0);
- наявність в картині захворювання аутоагресивних тенденцій та дій
несуїцидального характеру, результатом яких було нанесення фізичної шкоди
цілісності тканин, органів, або організму в цілому або реальна загроза такого
пошкодження;
вік на момент обстеження від 18 років до 45 років.
Використано наступні критерії виключення:
- присутність в статусі ознак органічного захворювання ЦНС, розлади психіки та
поведінки внаслідок споживання психоактивних речовин, важких соматичних
захворювань;
- маніфестація несуїцидальних аутоагресивних дій в контексті інших захворювань,
при яких може спостерігатись несуїцидальна аутоагресивна поведінка.
- намірене заподіяння собі шкоди з метою симуляції симптомів або
інвалідизації.
Клінічний (психопатологічний) метод було вибрано основним при плануванні та
проведенні даного дослідження. Клінічний діагноз встановлений за результатами
консиліуму з кваліфікованими лікарями та завідуючими відділеннями, науковими
консультантами кафедр.
В ході дослідження хворих поряд з психопатологічною кваліфікацією психічного
статуса пацієнти проходили всебічне обстеження соматичного стану за допомогою
діагностичних методів. Хворі з ознаками соматичної патології виключались з
дослідження згідно з результатами сумісного огляду з кваліфікованим
лікарем-терапевтом, даних фізикального обстеження, лабораторних (клінічні та
біохімічні аналізи крові, сечі) та інструментальних (електрокардіографічний,
рентгеноскопічний) методів.
На підставі сумісного з кваліфікованим лікарем-невропатологом аналізу
результатів клініко-неврологічного обстеження в усіх випадках виключено діагноз
органічного захворювання ЦНС.
Вікові характеристики у досліджуваних групах були наступні: в основній групі
вік початку захворювання становив 23,2±4,9 років, середній вік хворих 32,9±7,9
років; у групі контролю без аутоагресивних дій - вік маніфесту захворювання
26,7±5,6 років та середній вік становив 35,5±6,7 років; в групі суїцидентів -
вік маніфесту захворювання 24,3±3,5 років та середній вік хворих становив
36,2±4,4 років. Всі пацієнти були чоловічої статі.
2.2. Методи дослідження
Для вирішення поставлених завдань були використані:
клініко-анамнестичний;
клініко-психопатологічний метод (клінічна бесіда, спостереження, з’ясування
анамнестичних даних), який було доповнено використанням стандартної анкети
«параноїдного хворого» для реєстрації клініко-психопатологічних особливостей
захворювання.
Психодіагностичне обстеження хворих нами було проведено за допомогою наступних
психодіагностичних методик: шкали оцінки рівня реактивної та особистісної
тривожності Спілбергера-Ханіна; методики визначення суїцидального ризику;
методики оцінки самосвідомості смерті; проективної методики «Руки» для оцінки
агресивності.
Математичний аналіз отриманих результатів дослідження проведено загально
прийнятими методами з дослідженням критеріїв вірогідності отриманих
результатів.
2.2.1. Клініко-анамнестичне дослідження
Для вивчення анамнезу життя та хвороби пацієнтів проводилося
клініко-анамнестичне дослідження за загальноприйнятою методикою з реєстрацією
результатів у бланку „Карта реєстрації клініко-анамнестичних даних”. Карта
реєстрації анамнестичних даних містить категорії щодо паспортних даних,
сімейного стану, освіти, професії, кваліфікації, спадкової обтяженості
захворювання, особливостей преморбідної особистості, психогенних та
соматогенних шкідливостей, особливостей анамнезу, особливостей дебюта та темпу
розвитку захворювання, типу плину, особливостей виходу з хворобливого стану,
загальне число госпіталізацій, показник соціально-трудової адаптації,
інвалідність, синдромальна кваліфікація діагностичних ознак захворювання.
2.2.2. Поглиблене клініко-психопатологічне дослідження з використанням „Анкети
параноїдного хворого”
З метою оцінки та реєстрації особливостей психопатологічної симптоматики в
різних психічних сферах у хворих на параноїдну шизофренію нами була використана
"Анкета параноїдного хворого" розроблена та впроваджена М.Є. Бачериковим та
А.М. Бачериковим. Анкета містить 120 категорій симптомів психічних порушень і
дозволяє оцінити та провести реєстрацію їх наявності у клінічній картині
захворювання та інтенсивності. У першому розділі анкети міститься 14 категорій
симптомів по
- Київ+380960830922