Ви є тут

Виставково-ярмаркова діяльність підприємства

Автор: 
Голіцин Андрій Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
3406U004877
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОЦІНКА СТАНУ ВИСТАВКОВО-ЯРМАРКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В
УКРАЇНІ
2.1. Стан виставково-ярмаркової діяльності в Україні
Виставково-ярмаркова діяльність нині привертає увагу як в усьому світі, так і в
Україні. В Україні на сьогодні виставки в Києві та регіонах стають дієвим
інструментом вирішення органами місцевого управління і об’єднаннями ділових кіл
питань економічної політики. Виставки дають можливість презентувати нові
господарські формування, стають дієвим маркетинговим інструментом для малого та
середнього бізнесу. Крім того, виставки за участю іноземних фірм у регіонах
відіграють значну роль у розширенні зовнішньоекономічних зв'язків місцевих
товаровиробників. Роль виставок/ярмарків в Україні підвищується через значні
темпи їхнього зростання (рис.2.1.1.).
Рис. 2.1.1. Кількість виставок/ярмарків у 1998-2004 рр.
За сім років кількість проведених виставково-ярмаркових заходів в Україні
збільшилась з 438 у 1998 році до майже 700 у 2004. Причому динаміка кількості
цих заходів має позитивне поступове збільшення. Так, у порівнянні з 1998-м у
2004 році загальна кількість виставок, за нашими підрахунками, збільшилась на
59%, а в порівнянні з 2001 роком – на 31%. Таким чином, у середньому річне
збільшення кількості виставок/ярмарків складає близько 8%.
Основні показники діяльності виставкових організаторів за першими офіційними
даними виставкової федерації України свідчать про зростання кількості
виставково-ярмаркових заходів та надають кількісно-якісну характеристику
виставкової діяльності в Україні.
Найбільшими за кількістю заходів в Україні наприкінці 2003 року були
виставки/ярмарки за такими тематичними розділами: універсальні виставки і
товари народного споживання – 118; будівництво, меблі та інтер’єр,
деревообробка – 110; харчова промисловість та сільське господарство,
садівництво – 81; легка промисловість, текстиль та мода – 65 (рис. 2.1.2.).
Рис 2.1.2. Динаміка кількості виставок за деякими тематиками.
Джерело: [власні дослідження, 103,83]
Не зважаючи на те, що деякі тематичні напрямки виставок/ярмарків знизили свої
кількісні показники (табл.2.1.1), загальна тенденція вказує на те, що якість у
даному випадку має пріоритет над кількістю. Аналіз динаміки збільшення
виставкових заходів (рис.2.1.2) показав, що найбільший приріст у кількості
виставок припадає на заходи за тематиками “побутова хімія, краса, культура та
мистецтво, музика” (37%), “легка промисловість, текстиль та мода” (31%),
“будівництво, меблі та деревообробка” (26%), “індустрія, машинобудування,
електроніка” (18%) та “універсальні виставки та товар народного споживання”
(6%) (рис.2.1.2). Незначне зменшення кількості виставок спостерігається за
тематикою “авто-мото” (0,03%) та “комп’ютери, інформація, комунікації” (12%).
Таблиця 2.1.1
Кількість найбільших виставкових заходів за напрямками у 2003-2004 рр.
Напрямок
2002
2003 рік
2004 рік
Приріст/
зменшення виставок
1.
Універсальні виставки та товари народного споживання
100
112
118
+ 6
2.
Будівництво, меблі та деревообробка
76
81
110
+ 30
3.
Харчова промисловість, сільське господарство та садівництво
85
92
81
– 11
4.
Легка промисловість, текстиль, мода
40
45
65
+ 20
5.
Авто-мото, транспорт та логістика, склад
30
33
32
– 1
6.
Комп’ютери, інформація, комунікації.
32
35
31
– 4
7.
індустрія, машинобудування, електроніка
19
23
28
+ 5
8.
Побутова хімія, краса, культура та мистецтво, музика
11
15
24
+ 9
Джерело: [власні дослідження, 103,83]
Також збільшується і кількість експонентів – в середньому на 20% у рік.
Зростання характерне в основному для таких напрямків, як харчова промисловість
та будівництво, що розвиваються бурхливими темпами.
Кількість організаторів виставково-ярмаркових заходів майже не змінюється і
становить в Україні близько 70-75. Традиційно найпотужнішими та найсильнішими є
“Київський міжнародний контрактовий ярмарок”, “Євроіндекс”, “Медвін”,
“Примус-Україна” та деякі інші. Балансування кількості організаторів
відбувається зникненням одних та появою нових.
Виставки/ярмарки, виступаючи як необхідний елемент ринкової економіки та
з'єднуюча ланка між виробниками і споживачами, почали поступово з'являтися у
1991-1993 роках як в Україні, так і в м. Києві. Столиця держави, стала
осередком виставково-ярмаркової діяльності України. У даний час виставковий
ринок Києва сформувався і став одним з найважливіших секторів економіки Києва і
держави. У Києві на цьому ринку працює основна частина виставкових компаній
України, стабільно проводяться основні виставки практично усіх галузей
економіки. Виставковий ринок Києва відіграє важливу роль у виставковому бізнесі
України, він є лідером виставкового руху в Україні. Зараз на місто Київ
припадає від 30% до 50% виставково-ярмаркових заходів, тому важливим є аналіз
виставково-ярмаркової діяльності, зокрема у м. Києві. Її становлення можна
умовно розділити на декілька етапів.
На першому етапі до 1994 року виникло багато підприємств, що побажали займатися
цією справою. Простота, нескладність та привабливість виставкової справи
породили безліч підприємств, які оголосили про своє бажання робити виставки.
З'явилися закордонні підприємства, що вигідно відрізнялися від вітчизняних
організаторів (але не всіх) і успішно з ними конкурували.
В цілому цей етап характерний:
універсальністю проведення виставок/ярмарків; великою кількістю так званих
виставкових підприємств;
недостатнім рівнем їхнього професіоналізму;
відсутністю погодженості і координації роботи виставкових підприємств;
невисоким рівнем проведення виставок/ярмарків тощо.
На другому етапі ст