Становлення і розвиток суспільного дошкільного виховання в Закарпатті (1836 - 1918 рр.)

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ, ЗМІСТ І МЕТОДИ РОБОТИ ДОШКІЛЬНИХ ІНСТИТУЦІЙ ЗАКАРПАТТЯ ТА
ЗАКЛАДІВ
ІЗ ПІДГОТОВКИ ВИХОВАТЕЛІВ
2.1. Розвиток мережі закладів дошкільного виховання в краї у досліджуваний
період
Заснування перших дошкільних інституцій на теренах Закарпаття, подібно до інших
підугорських земель, припадає на першу половину ХІХ ст. Однак певна система
суспільного дошкільного виховання в краї сформува­лася лише наприкінці ХІХ ст.
[91, с. 162-164].
Вивчення архівних документів уможливило встановлення дати зас­нуван­ня першого
угорського дошкільного закладу в Закарпатті – 17 серпня 1845 р. Тоді було
відкрито зразковий дитячий садок у Мараморош-Сігеті – адміністративному центрі
Марамороського комітату (з 1303 до 1918 рр. нале­жав Угорщині, тепер – Румунії)
[340, с. 3].
Заслуговує на увагу історія його створення. Першого грудня 1844 р. прихильники
ідеї суспільного дошкільного виховання та батьки об’єдналися в спільне
акціонерне товариство. Попри малочисельний склад (товариство налі­чувало всього
сім осіб) воно відкрило зазначений дошкільний заклад. На зборах акціонерів
обговорювалися справи дитячого садка, можливості прид­бання засобів для його
утримання та функціонування тощо. Основні доходи складалися зі членських
внесків акціонерів, одноразової грошової допомоги від заможних громадян, плати
батьків, яка становила шість крайцарів на рік, і грошей, зібраних зі щорічної
лотереї, вечорів відпочинку та ін. Перший у Закарпатті дошкільний заклад
відвідувало 74 дітей. Він користувався вели­ким авторитетом, через те кількість
бажаючих перевищувала число місць у ньому [356, с. 1-25].
Водночас сучасні дослідники (М. Алмашій, Й. Кобаль, О. Тимофеєва) першим кроком
на шляху до створення мережі угорськомовних інституцій дошкільного виховання в
Закарпатті вважають католицьку трикласну школу для дівчат, засновану в Ужгороді
1859 р. (т. зв. “Гізеллин дім” або “Будинок Гізелли”). За даними М. Алмашія, в
1860-х рр. школа була розширена, і при ній відкрили дошкільний заклад та
інтернат, вихованці яких перебували під опікою черниць ордену св. Вікентія [75,
с. 135].
У книзі “Ужгород відомий та невідомий” Й. Кобаль пише, що в 1859 р. сатмарський
римо-католицький єпископ М. Гаас заклав фонд, “призна­чений для створення в
Ужгороді церковної дівочої школи. На вулиці Капітульній 5 жовтня 1859 р. уже
була відкрита трикласна школа під керівництвом чотирьох римо-католицьких сестер
милосердя. Так був заснований “Будинок Гізелли”. У 1862 р. школа перейшла на
вул. Велику, неподалік від римо-католицької церкви... У “Будинку Гізелли”
розміщу­валися початкова школа, садок, інтернат на 30 дівчат, курси рукоділля й
музики...” [45, с. 79].
Згідно з публікаціями королівського шкільного інспектора Е. Талап­ковича,
дитячий садок в Ужгороді відкрився за сприяння мера міста Б. Легоц­кі та
місцевого абата Ш. Гусара. Він знаходився в одному з примі­щень на вулиці
Великій [299, с. 129].
Очевидно, у вище аналізованих матеріалах мовиться про один і той же заклад.
О. Тимофеєва теж називає 1862 р. – рік перенесення “Будинку Гізелли” на вулицю
Велику – часом відкриття першого угорськомовного дитячого садка-школи в місті
Ужгороді [115, с. 112-116]. Однак проведене нами дослід­ження дає підставу
стверджувати, що в її публікації допущено певні неточності щодо заснування
першого дошкільного закладу як самостійної установи. Автор зазначає:
“...протягом чотирьох років збиралися кошти на купівлю будинку під дошкільний
заклад... І тільки в 1873 році місто прид­бало будинок за 3000 форинтів по
вулиці Телекі, де розпочав діяльність пер­ший дитячий садок в Ужгороді як
окрема дитяча дошкільна установа” [115, с. 112].
Але, дитячий садок на вулиці Телекі (зараз вулиця Духновича) [244, с. 45]
згадується в офіційних статистичних даних за 1892 р. як третій дош­кіль­ний
заклад Ужгорода, відкритий у 1889 році [156, с. 5-32]. Підтверджен­ня того, що
в 1873 р. не міг діяти на цій вулиці дитячий садок, ми знайшли у Державному
архіві Закарпатської області. Його основою є розрахунки архі­тек­тора Й. Ракоші
щодо кошторису на спорудження дошкільного закладу на цій вулиці, розпочате в
1883 р. Згідно з ними, будівництво потребувало 3650,74 форинтів – суми, якої
місто в цей час не мало, тому остаточне відкриття дитячого садка відбулося лише
через п’ять років [126, с. 1-9].
Помилкова назва вулиці, на якій у 1873 р. знаходився дошкільний заклад, могла
бути зумовлена неправильним перекладом з угорської мови ви­­яв­ле­них
О. Тимофеєвою даних. Угорською мовою “телек” означає “ділян­ка”. Найімовірніше,
йшлося про купівлю ділянки, оскільки в той час в Уж­го­ро­ді вже була вулиця
Телекі, тому й переклали слово телек (ділянка), як назву вулиці.
Результати проведеного дослідження підтверджують, що в 1870 р. адміністрація
Ужгорода звернулася з проханням до Міністерства освіти і культу Угорщини
(№1232) про виділення матеріальної допомоги на споруд­ження дитячого садка
[127, с. 1-4]. Проте отримала відмову, підставою якої було невключення діючим
законодавством дитячих садків до переліку закла­дів, що потребували допомоги
[208, с. 266].
Повторне аналогічне прохання міської управи отримало позитивне вирішення: у
1872 р. угорське Міністерство освіти і культу виділило 1500 фт. на будівництво
дошкільного закладу в Ужгороді (розпорядження № 11171) [299, с. 129-130].
Аналізовані архівні матеріали засвідчують, що “єдиний... відкритий багато років
перед цим дитячий садок в Ужгороді”, розташований на вулиці І. Сечені, в
1877 р. “інспектував” згадуваний шкільний інспектор Е. Талапко­вич [128, с. 1].
За результатами перевірки він повідомляв: “...приміщення не придатне для
дошкільного закладу, матеріальне забезпечення та меблі