РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНІ УМОВИ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
Потребу в регіональному підході до ведення лісомисливського господарства
зумовлено тим, що мисливські угіддя різних регіонів та мисливські тварини, що
їх населяють, мають широкий спектр природно-кліматичних умов. Кожна природна
зона завдяки специфічному набору притаманних саме їй властивостей визначає той
чи інший тип ведення мисливського господарства [96].
Відповідно до фізико-географічного районування України територія зони
досліджень займає територію трьох фізико-географічних областей, а саме: область
Волинського Полісся провінції Українського Полісся зони змішаних лісів і
області Волинської височини та Малого Полісся Західноукраїнської лісостепової
провінції Лісостепової зони [6; 86]. Згідно з комплексним лісогосподарським
районуванням України [77] ця територія належить до Західнополіського
лісогосподарського округу, який належить області Українського Полісся; крім
того, включає два райони Західноукраїнського лісостепового лісогосподарського
округу: Волинськополіський з дубовими, грабово-дубовими,
грабово-дубово-сосновими і сосновими лісами та Малополіської низовини з
дубово-сосновими, грабово-дубово-сосновими і сосновими лісам. Відповідно до
схеми лiсотипологічного районування [6; 114; 126; 159] зона досліджень охоплює
область вологого груду, включаючи 3 лiсотипологічні райони: перший – вологих,
мокрих і свіжих дубово-соснових суборів, дубово-ялиново-соснових суборів, рідше
борів, вологих, сирих і свіжих суборів, ялиново-соснових сугрудів, сирих і
мокрих чорно-вільхових сугрудків; другий – свіжих і вологих сосново-грабових
судібров і суборів, сирих чорно-вільхових сугрудків; третій – свіжих і вологих
грабових дібров і грабово-соснових судібров (на півдні).
В адміністративно-територіальному плані Західне Полісся охоплює північну
частину Волинської та Рівненської адміністративних областей. На півночі зона
досліджень межує з територією Білорусі, із заходу – з Польщею, зі сходу – із
Житомирською областю, а південна межа регіону – з Тернопільською та Львівською
областями.
2.1. Клімат
Клімат району досліджень помірно-континентальний з теплим літом та відносно
м’якою зимою і належить до лісового атлантико-континентального типу [30; 71].
Середньорічна температура повітря в регіоні становить плюс 6,9 °С. Середня
температура січня – мінус 6,5–8 °С, липня – плюс 19–19,5 °С. Абсолютний річний
мінімум температури повітря становить мінус 36,0 °С, а максимум – плюс 38,0 °С.
Період із температурою вище 0 °С триває 245 днів [6; 86]. Середні дати першого
заморозку в повітрі в осінній період на сході регіону – 15–17 вересня,
останнього заморозку весною – 20 травня [71].
За умовами атмосферної циркуляції зона досліджень охоплює західну частину
атлантико-континентальної області Європейської частини, яка зумовлює
помірно-континентальний клімат. Протягом року переважає рух атлантичних
повітряних мас, однак часто проникає і повітря арктичного походження. В цілому
клімат характеризується відносно високою вологістю повітря, незначним
коливанням температур, помірно-теплим вологим літом, м’якою хмарною зимою і
підвищеним загальним об’ємом опадів (табл. 2.1). Основними кліматичними
факторами, які визначають ріст і розвиток рослинного комплексу, є: температура
повітря і грунту, гідрологічний режим за порами року, швидкість, напрямок і
повторність вітру, тривалість вегетаційного періоду, сума позитивних
температур. Кліматичні фактори, що негативно впливають на ріст та розвиток
деревної рослинності: пізні весняні і ранні осінні заморозки, січневі відлиги,
надмірні заметілі, проливні опади, засушливі роки з опадами до 350 мм в окремо
взяті роки. Пізніми весняними заморозками пошкоджується листя та молоді пагони
горіха, ясена, клена, дуба. Надмірні снігопади нерідко супроводжуються
сніголамами соснових насаджень на багатих ґрунтах.
Таблиця 2.1
Середні кліматичні показники зони Західного Полісся
Назва показника
Значення
1. Температура повітря, °С:
середня
+ 6,9
абсолютно максимальна
+ 38,0
абсолютно мінімальна
- 36,0
2. Кількість опадів, мм:
619
3. Тривалість вегетаційного періоду, днів:
195–205
4. Пізні весняні заморозки, дата:
20 травня
5. Ранні осінні заморозки, дата:
16 вересня
6. Середня дата замерзання рік, дата:
01 грудня
7. Середня дата початку паводка, дата:
15 березня
8. Товщина снігового покриву, мм:
30
9. Поява снігового покриву, дата:
28 грудня
10 Схід снігового покриву в лісі, дата:
16 березня
11. Глибина промерзання грунту, см:
54
12. Напрямок переважних вітрів за сезонами (швидкість), румб (м/с):
зима
ПнЗ (4,4)
весна
ПдС (5,5)
літо
ПнЗ (6,0)
осінь
ПдС (4,9)
13. Відносна вологість повітря, %:
76
Важливо зазначити, що часті пізньовесняні заморозки в період появи потомства у
козуль можуть чинити згубний вплив на новонароджених і, цим самим, зменшувати
загальну чисельність популяцій цих тварин, а також негативно впливати на
вегетуючу кормову рослинність. Найбільш чутливі в зимовий період козулі до
товщини снігового покриву. Значна його глибина може ускладнювати добування їжі
та пересування.
Дослідження, які проводились в умовах Західного Полісся України, а також на
Центральному Поліссі, показують, що такі кліматичні показники, як терміни та
глибина промерзання й розмерзання ґрунту суттєво впливають на особливості
харчування, структуру та склад сезонних раціонів козулі європейської [41].
Середня глибина промерзання ґрунту в центрі регіону становить 54 см. Повне
розтавання ґрунту настає у другій декаді березня [6].
Річна кількість опадів має велике значення для формування рослинності, її
видового скла
- Київ+380960830922