Розділ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА Й ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об’єкти дослідження
У відповідності до мети та завдань дослідження на базі науково-дослідного
центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова в
рамках загально-університетської наукової тематики “Розробка нормативних
критеріїв здоров’я різних вікових та статевих груп населення” проведене
комплексне обстеження міських дівчаток віком від 12 до 15 років та хлопчиків
від 13 до 16 років, згідно схеми вікової періодизації онтогенезу людини, яка
була прийнята на VII Всесоюзній конференції з проблем вікової морфології,
фізіології та біохімії АПН СРСР [53].
Для дослідження відбирались міські підлітки – представники української етнічної
групи, які у третьому поколінні проживали на території Подільського регіону
України і не мали на момент обстеження ні скарг на стан здоров’я, ні хронічних
захворювань у анамнезі – всього було відібрано 485 осіб обох статей. Із цієї
кількості підлітків, після попереднього психофізіологічного та
психогігієнічного анкетування для визначення суб’єк-тивного стану здоров’я,
залишилось 310, яких далі детально обстежили у такому обсязі: ультразвукове
дослідження серця, магістральних судин, щитоподібної залози, паренхіматозних
органів черевної порожнини і жовчного міхура, нирок, матки та яєчників;
рентгенографія грудної клітки (тим, які досягли 15 років); спірографія;
кардіографія; реовазографія; стоматологічне обстеження; визначення основних
біохімічних показників крові; встановлення рівня гормонів щитоподібної залози
та яєчників; прик-тест з мікст-алергенами.
У результаті із 310 обстежених підлітків різної статі було відібрано 211
практично здорових (108 дівчаток та 103 хлопчика). У кожній віково-статевій
групі підлітків було не менше 25 осіб.
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Антропометричне дослідження.
Основним методом вивчення особливостей статури людини є антропометрія, виконана
відповідно до вказівок В.В.Бунака [14]. Антропометричне обстеження складалося з
визначення тотальних (довжини і маси тіла) і парціальних розмірів – поздовжніх,
обхватних, поперечних, передньо-задніх і товщини шкірно-жирових складок.
Розрахунковим шляхом визначалася площа поверхні тіла (табл. А.1-2) за методикою
Дю Буа [49]:
S = W0,425 x H0,725 x 0,007184
де, W – маса тіла (кг);
H – зріст (см).
Масу тіла визначали на спеціальних медичних вагах з точністю до 0,1 кг через
3-4 години після вживання їжі [82]. Довжину тіла вимірювали за допомогою
спеціально сконструйованого універсального дитячого антропометра, з точністю до
0,5 см (див. табл. А.1-2).
Вимірювали:
п’ять поздовжніх розмірів – висоту надгрудинної, плечової, пальцевої, лобкової
і вертлюгової антропометричних точок. Верхньогрудинна точка знаходиться на
середині краю яремної вирізки рукоятки грудини; акроміальна (плечова) –
зовнішня точка акроміону; пальцева – найнижча точка кінцевої фаланги третього
пальця; лобкова – верхній край лобкового симфізу; вертлюгова – великий вертлюг
стегнової кістки – вимірювання проводиди також за допомогою універсального
дитячого антропометра, з точністю до 0,5 см (див. табл. А.1-2);
п’ятнадцять обхватних розмірів – обхвати плеча, передпліччя (у верхній та
нижній третинах), стегна, гомілки (у верхній та нижній третинах), шиї, талії,
стегон, стопи, кисті та грудної клітки (при максимальному вдиху, видиху і в
спокійному стані). Вимірювання проводилися на правій половині тіла
сантиметровою стрічкою з точністю до 0,5 см по найбільшому чи найменшому
обхвату вимірюваних об’єктів, при розслаблених м’язах (табл. А.5-6), після
кожних 100 вимірів стрічку змінювали;
ширину дистальних епіфізів плеча (найбільша відстань по горизонталі між
зовнішнім і внутрішнім надвиростками плечової кістки); передпліччя (найбільша
відстань по горизонталі між шилоподібними відростками променевої і ліктьової
кісток); стегна (найбільша відстань по горизонталі між внутрішнім і зовнішнім
надвиростками стегнової кістки); гомілки (найбільша відстань по горизонталі між
зовнішньою і внутрішньою кісточками гомілки) (табл. А.3-4). Ширину дистальних
епіфізів кінцівок визначали зліва. Виміри робили штангенциркулем з точністю до
0,01 мм;
шість поперечних розмірів (діаметрів тіла) – плечовий (акроміальний) діаметр
або ширина плечей – відстань між лівою та правою плечовими точками –
вимірюється спереду; середньогрудинний поперечний діаметр грудної клітки –
горизонтальна відстань між найвіддаленішими точками бокових поверхонь грудної
клітки на рівні середньогрудинної точки, що відповідає верхньому краю 4-го
ребра (ніжки товстотного циркуля мають знаходитися на середньопахвовій лінії з
обох боків грудної клітки); нижньогрудинний поперечний діаметр грудної клітки –
горизонтальна відстань між найбільш виступаючими боковими точками десятих
ребер; три останні поперечні розміри відносяться до розмірів таза (вимірювалися
у положенні лежачи на спині, ноги разом і витягнуті) – міжостьова відстань –
відстань між передньоверхніми остями клубових кісток, міжгребенева відстань –
відстань між найбільш віддаленими точками гребенів клубових кісток,
міжвертлюгова відстань – відстань між великими вертлюгами стегнових кісток
(див. табл. А.3-4);
два сагітальних розміри – передньозадній середньогрудинний діаметр грудної
клітки – вимірюється в горизонтальній площині по стріловій площині на рівні
середньогрудинної точки, зовнішня кон’югата таза (вимірювалася тільки у
дівчаток у положенні лежачи на боці) – зовнішній прямий розмір таза (див. табл.
А.3-4). Вимірювання діаметрів тіла проводили великим товстотним циркулем;
товщину шкірно-жирових складок у восьми
- Київ+380960830922