РОЗДІЛ 2
Об’єктИ, ПРОГРАМА та методика досліджень
Дослідження проводилися протягом 2002-2006 рр. на територіях кладовищ і
колумбаріїв у місті та передмісті Києва. Об’єктом досліджень був процес
формування декоративних насаджень на кладовищах.
Програмою досліджень передбачалось вивчення біоекологічних та декоративних
властивостей рослин на кладовищах м. Києва, планувальної структури територій
кладовищ, асортименту рослин та їх стану.
У ході дослідження проводилося таксономічне вивчення рослин у насадженнях на
територіях Байкового, Звіринецького, Лісового, Лук’янівського військового,
Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника, Міського,
Південного, Святошинського, Солом’янського та Корчуватського кладовищ. Вивчався
також таксономічний склад рослин у насадженнях на територіях інших кладовищ м.
Києва, всього 29 об’єктів.
Вивчення рослин у насадженнях здійснювалося під час маршрутних обстежень. При
цьому визначалися вид, форма, кількість екземплярів та місцезнаходження рослин,
їхні біологічні (цвітіння, плодоношення) та екологічні (швидкість росту,
посухо-, морозо- та газостійкість, відношення до світла) властивості,
декоративні якості (розміри рослин, форма крони, архітектоніка стовбура і
гілок, забарвлення листя, хвої, квіток, наявність плодів).
На пробних площах проводився суцільний перелік дерев із визначенням виду,
форми, сорту рослин, їхнього віку, висоти, ширини крони, загального стану
рослин – за трибальною шкалою (добрий, задовільний і незадовільний), яка
використовується при технічній інвентаризації зелених насаджень у містах та
селищах міського типу України [50].
На територіях кладовищ досліджувалася планувальна структура, функціональне
зонування і відповідні види зелених насаджень. Детально обстежувалися різні
види насаджень, особливо на могильних ділянках і визначалися: вік, діаметр
стовбура, висота рослин.
Таксономічний склад рослин у насадженнях визначався у польових умовах.
Правильність визначення уточнювалася за наступними виданнями: Дендрофлора
України. Дикорослі й культивовані дерева і кущі. Покритонасінні. Частина І, ІІ.
[35, 36]; Дендрофлора України. Дикорослі та культивовані дерева й кущі.
Голонасінні [34]; Определитель высших растений Украины [37]. У роботі прийнято
номенклатуру таксонів та їхнє систематичне положення згідно С.К. Черепанова
[155].
Вік рослин встановлювався окомірно, на основі загального стану рослин, їхніх
таксаційних вимірів із врахуванням умов зростання.
За основу декоративного аналізу рослин були прийняті загальні підходи
характеристики природних декоративних властивостей деревних рослин, розроблені
О.І. Колесніковим [64, 65] та О.А. Калініченком [53].
При доборі перспективного асортименту для різних видів насаджень на кладовищах
нами враховувались загальні вимоги щодо створення міських декоративних
насаджень, а також наукові джерела та власні дослідження про сучасне формове та
сортове різноманіття, яке рекомендується і широко використовується в Європі та
Україні для різних категорій насаджень. Нами використана вітчизняна і зарубіжна
довідкова література [37, 53, 56, 117, 163].
Фітоценотичні дослідження проводилися за загальноприйнятими методиками В.П.
Кучерявого [78, 80, 81, 82], О.О. Лаптєва [91] та В.М. Сукачова [78, 81].
На основі польових досліджень, які спиралися і на літературні дані, нами
встановлено, що в Києві існує 29 кладовищ, які розміщені на площі біля 560 га
(рис. 2.1).
Зважаючи на наявні літературні джерела, зокрема таких авторів, як І.Д. Родічкін
(1990), Л.В. Романча (1989), Я. Рак (1998), Г. Ботт (1997) та ін., які вивчали
окремі питання розташування та озеленення кладовищ, і безпосередньо вже при
дослідженні кладовищ м. Києва та частково інших регіонів України
(м. Ковель, м. Луцьк, м. Львів), виявилося необхідним розробити класифікацію
кладовищ.
20
- кладовища м. Києва
19
Рис. 2.1 План – схема кладовищ м. Києва, на яких проводилися дослідження
протягом 2002-2006 рр.
1 – Байкове;
2 – Биківнянське;
3 – Біличанське;
4 – Бортничанське;
5 – Братське;
6 – Вигурівське;
7 – Дарницьке;
8 – Жулянське;
9 – Звіринецьке;
10 – Корчуватське;
11 – Куренівське;
12 – Лісове;
13 – Лук’янівське військове;
14 – Державний історико-меморіальний Лук’янівський заповідник;
15 – Михайлівське;
16 – Мишоловське;
17 – Міське;
18 – Пирогівське;
19 – Південне;
20 – Північне;
21 – Позняківське;
22 – Пуща-Водицьке;
23 – Святошинське;
24 – Совське;
25 – Солом’янське;
26 – Старообрядне;
27 – Троєщинське;
28 – Чапаєвське;
29 – Шулявське.
На території України кладовища залежно від їх приналежності, сучасного стану,
періоду виникнення та місця розміщення поділяються на міські (приміські – ті,
що знаходяться за межами міста, але ховають на них міських жителів) та сільські
(рис. 2.2).
Міські (приміські)
Сільські
сучасні
історичні
сучасні
історичні
закриті
напів-
закриті
відкриті
закриті
напів-
закриті
закриті
напів-
закриті
відкриті
закриті
напів-
закриті
цивільні
військові
цивільні
військові
колумбарії
цивільні
військові
колумбарії
цивільні
військові
цивільні
військові
цивільні
військові
цивільні
військові
цивільні
військові
цивільні
військові
цивільні
військові
Рис. 2.2 Класифікація кладовищ за місцем розташування, періодом виникнення,
сучасним станом і відомчо-територі