РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ФАКТОРІВ ФОРМУВАННЯ ЗАОЩАДЖЕНЬ ТА ЇХ ТРАНСФОРМАЦІЇ У КОШТИ ПЕНСІЙНОЇ
СИСТЕМИ УКРАЇНИ
2.1. Аналіз доходів, витрат та заощаджень населення: 1991-2005 роки
Дослідження факторів формування доходів, витрат та заощаджень фізичних осіб
України є ключовим елементом аналітичної частини нашого дослідження. В першому
розділі були наведені в систематизованому вигляді суб’єктивні та об’єктивні
чинники, що впливають на споживання/заощадження. В даній частині роботи нам
необхідно з емпіричної точки зору оцінити те наскільки вагомим чи, навпаки,
несуттєвим був вплив цих факторів на доходи та структуру витрат.
Глибина ретроспекції періоду, впродовж якого буде досліджуватися даний аспект
проблеми, складає чотирнадцять років: з 1991 по 2004 роки. Цей період умовно
слід поділити на два терміни. Перший термін – це 1991-1995 рік. Другий термін –
це 1996 – 2004 роки. Подібна декомпозиція досліджуваного періоду зумовлена тим,
що пропорції розподілу національного доходу, структура доходів фізичних осіб,
їх витрат та частка заощаджень знаходилися впродовж зазначених періодів в
системі якісно різних макро- та мікроекономічних умов. Перші роки української
незалежності, як ми знаємо, відзначалися суттєвим деструктивним впливом на
українську економіку тих змін, що відбулися після розпаду СРСР. Більшість
народногосподарських зв’язків в економічній системі було зруйновано, велика
кількість підприємств державного сектору (а іншого сектору в Україні й не було)
опинилася на грані банкрутства. Доходи фізичних осіб в еквіваленті купівельної
спроможності впали до критичного рівня. Це призвело до масштабної
соціально-економічної кризи, яка характеризувалася також наявністю
гіперінфляційних процесів. Внаслідок неконтрольованої емісії грошей номінальні
доходи зростають та майже симетрично падає реальна цінність отримуваних
фізичних особами грошей. Але це не основний негативний наслідок
соціально-економічної кризи перших років української незалежності. Цей період –
це період первинного накопичення капіталу, який характеризується значним рівнем
розшарування суспільства за рівнем отримуваних доходів. В пошуках заробітку
вагома частина працездатного та, що головне, найбільш продуктивного робочого
населення України мігрує за кордон. Значна частина працює в межах тіньового
сектору економіки України. Тіньові та не обліковані доходи фізичних осіб за
таких обставин фактично не працюють на українську економіку в найбільш
продуктивному їх значенні як джерело заощаджень та в подальшому інвестицій в
економіку.
Період з 1996 по 2004 роки та фактично по сьогоднішній день характеризується
якісно новими умовами ведення господарської діяльності та рівнем забезпечення
життєвого рівня фізичних осіб. Грошова реформа фактично поклала край
інфляційним процесам в економіці країни, для управління та боротьби з інфляцією
провадиться достатньо ефективна грошово-кредитна політика, застосовується
політика жорстких бюджетних обмежень на всіх рівнях ведення господарської
діяльності. Саме в цей період формується стійка тенденція зростання реальних
доходів населення, хоча негативним чином, звичайно на цьому процесі,
позначилася валютно-фінансова криза 1998 року. Проте саме після цього,
внаслідок впливу фактору знецінення національної грошової одиниці та
сприятливої цінової кон’юнктури на зовнішніх ринках – споживачах українського
експорту, відбувається перехід від падіння реального ВВП до зростання. Це
позитивним чином позначилося на пропорціях розподілу національного доходу та
темпах зростання реальних доходів населення. Цю тенденцію характеризують дані
наведені в таблиці 1.1. Тут ми бачимо, що до 2001 року відбувалося скорочення
частки оплати праці в структурі національного доходу України. Після 2001 року
темпи приросту цього показника хоч і повільні, проте стійкі.
В нашому аналізі лише в окремих випадках буде здійснюватися порівняльний аналіз
доходів/заощаджень та структури доходів українців до 1991 року та після. Це
пов’язано, знов таки, з якісними змінами та зрушеннями, які відбулися в
економіці України за перші роки незалежності. Крім того, з фундаментальних
економічних позицій періоди та бази порівнянь не є адекватними. В плановій
директивній економіці існували зовсім інші принципи та система розподілу
продукту, соціального захисту населення, ніж в перехідній ринковій системі.
Звичайно ці чинники суттєво позначаються на стимулах до праці, рівні та якості
доходів, схильності до споживання та заощаджень. Однак в деяких випадках
порівняльний аналіз та екстраполяція довгострокових трендів дозволить більш
якісно оцінити перспективи в сфері формування доходів та їх використання, тому
використання статистичних даних по економіці України за радянські часи є не
просто доречним, а необхідним.
Загальні тенденції змін доходів, витрат, заощаджень і ключових макроекономічних
показників (ВВП та інфляції) наведена на рисунку 2.1.
Рис. 2.1. Співставлення динаміки доходів, витрат, заощаджень населення України
з ВВП та інфляцією, 1995-2004 рр.
З наведеного рисунку (рис. 2.1, 2.2, 2.3 та дані в таблиці 2.1 побудовано за
статистичними даними, що наведено у додатку Д) наочно простежується стійка
тенденція зростання доходів та витрат населення України. При цьому, з
візуального співставлення динаміки цих показників та динаміки ВВП можна зробити
висновок про високий рівень взаємозв’язку між ними. Це цілком природний стан
справ, оскільки зростання ВВП призводить до зростання доходів населення
принаймні в агрегованому виді. Інша річ яким чином сукупний дохід на такий
фактор виробництва як праця в соціально-економічній систе
- Київ+380960830922