РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для вирішення поставлених задач нами проведено комплексне клініко-лабораторне
та інструментальне дослідження 116 жінок в ранньому та пізньому післяпологовому
періодах.
Дослідження включало в себе оцінку стану ОЦК, його фракцій, рівню циркулюючого
в крові гемоглобіну, стану центральної гемодинаміки, визначення рівню насичення
артеріальної крові киснем, оцінку метаболічних процесів.
Останнє здійснювалось в двох напрямках. Анаеробні процеси оцінювались за
активністю гліколізу та рівнем в крові недоокислених продуктів обміну (лактату
та пірувату).
Про порушення процесів тканинного дихання судили за активністю основних
компонентів дихального ланцюга. Інтенсивність тканинного дихання на етапі
мітохондріального ферментного комплексу-І оцінювали за концентрацією окисленої
і відновленої форми НАД. Дослідження ферментативної активності
мітохондріального комплексу-ІІ проводили при визначенні сукцинатдегідрогенази
(СДГ).
Оцінювали також концентрацію кінцевого продукту мітохондріального дихання
–АТФ.
Обстежені породіллі були розподілені нами на три групи в залежності від об’єму
перенесеної крововтрати. Групу здорових (І група) складали 20 жінок, які мали
фізіологічну крововтрату в пологах, що не перевищувала 0,3% від маси тіла. Така
крововтрата не перевищувала 250 мл, в зв'язку з чим, посилаючись на
класифікації, наведені в свої роботах багатьма авторами [14, 150, 153], була
визначена нами як фізіологічна. Дві групи основного аналізу були сформовані
нами в залежності від об’єму втраченої в пологах крові.
Одну з груп основного аналізу (ІІ групу) склали 51 жінка з патологічною
крововтратою в пологах об'ємом від 500 мл до 1000 мл, в середньому 651±89,3 мл.
В перерахунку по відношенню до маси тіла така крововтрата становила від 0,5% до
1% від маси тіла. В залежності від лікування, яке отримували породіллі, ІІ
група була розподілена на дві підгрупи, між якими велось порівняння. Одну з них
склали 25 жінок, які підлягали традиційному веденню післяпологового періоду, а
в іншу – в підгрупу порівняння – ввійшло 26 жінок, що мали в пологах таку ж
крововтрату, але традиційне лікування у них доповнювалося введенням
антигіпоксанту прямої метаболізуючої дії мексидолу.
Інша група основного аналізу (ІІІ група) була сформована нами з породіль, які в
пологах мали крововтрату, рівень якої перевищував 1% від маси тіла. Об'єм
крововтрати при цьому коливався від 1000 мл до 1600 мл і в середньому становив
1113±151,3 мл. Така крововтрата вважалася декомпенсованою. В залежності від
способу її корекції ІІІ група також поділена нами на дві підгрупи. Одна з
підгруп включала 25 жінок, які після крововтрати отримували традиційне
лікування, що складалося із загальноприйнятих в акушерстві методів. В іншу
підгрупу порівняння входили 20 жінок з такою ж крововтратою, в процесі
лікування яких окрім загальноприйнятих засобів використовувалося введення
мексидолу. Розподіл жінок за групами та підгрупами представлений нами в табл.
2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл обстежених породіль за групами та підгрупами порівняння
І група
ІІ група
ІІІ група
Крововтрата до 0,3 % від маси тіла
Крововтрата від 0,5 % до 1% від маси тіла
Крововтрата від 1 % від маси тіла і вище
Група здорових
при традиційному лікуванні
при лікуванні з мексидолом
при традиційному лікуванні
при лікуванні з мексидолом
20
25
26
25
20
Всього по групам
20
51
45
Всього обстежених
116
Усі жінки впродовж п’яти діб післяпологового періоду були обстежені
чотирикратно: відразу після крововтрати, в ранньому післяпологовому періоді, на
першу, третю та п’яту добу пуерперію.
Окрім того, впродовж післяпологового періоду спостерігали за інтенсивністю
інволюції матки, рівнем лактації, заживленням отриманих в пологах ран,
загально-соматичним та психоневрологічним станом породіль. Через 3, 6, 9 та 12
місяців після пологів оцінювали становлення менструальної функції, зміну маси
тіла, прояви гінекологічної та екстрагенітальної патології, наявність порушень
лактації, вегетативні та психоневрологічні порушення. У породіль з анемією
подекадно констатували рівень гемоглобіну, відслідковуючи динаміку його змін.
2.1. Загальноклінічна оцінка обстежених породіль
Жодна з акушерських проблем не має настільки непередбаченого виникнення, як
кровотеча в третьому періоді пологів та в ранньому післяпологовому періоді. Це
пояснюється великим різномаїттям факторів та причин, що можуть спонукати або
сприяти виникненню кровотечі.
З метою з’ясування преморбітного фону, визначення наявності основних факторів
ризику виникнення кровотечі, а також з метою оцінки рівнозначності обраних груп
за вихідним станом здоров’я нами був проведений загальноклінічний аналіз 116
обстежених жінок.
Клінічне обстеження роділь та породіль здійснювалося загальноприйнятими
методами. У обстежених ретельно збирали анамнез за спеціально розробленими
картами спостереження. В карту спостереження вносили паспортні дані, професію,
особливості менструальної та дітородної функції, попередніх вагітностей.
Оцінювалися клінічні характеристики перебігу вагітності та пологів, вікові,
анамнестичні та антропометричні дані, наявність екстрагенітальної та супутньої
акушерської патології, соціальний стан жінок, паритет тощо. З’ясовували
особливості перебігу пологів, їх тривалість, уточнювали, які лікарські засоби
застосовувались в пологах. Отримані дані підлягали статистичній обробці.
Як показують результати проведеного аналізу, вік обстежених жінок коливався в
діапазоні від 16 до 41 років. Середній вік усіх обстежених породіль становив –
24,9±0,3 років. У групі з фізіологічною крововтратою середні
- Київ+380960830922