РОЗДІЛ 2. Обґрунтування та проектування соціально-педагогічних умов формування сучасних гендерних стереотипів у процесі соціалізації жіночої молоді............................................................97
2.1. Загальна характеристика соціально-педагогічних умов формування сучасних гендерних стереотипів у процесі соціалізації жіночої молоді......................................................................................97
2.2. Упровадження соціально-педагогічних умов формування сучасних гендерних стереотипів у практику роботи спеціалістів соціальної сфери та лідерів громадських жіночих організацій.............................127
2.3. Аналіз ефективності розроблених соціально-педагогічних умов формування сучасних гендерних стереотипів..............................146
Висновки до розділу 2...................................................162
ВИСНОВКИ........................................................................166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................169
ДОДАТОК А........................................................................186
ДОДАТОК Б........................................................................192
ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. Для нового етапу розвитку вітчизняної педагогічної науки, який розпочинається з часу проголошення незалежності України, характерним стає посилення уваги до досліджень гендерної проблематики, тобто тих, у яких вивчається педагогічний аспект проблеми формування культури стосунків між статями, гармонізації взаємин між ними на засадах партнерства, створення рівних можливостей для розвитку, самореалізації в різних сферах життєдіяльності як для чоловіків, так і для жінок.
Гендерній проблематиці приділяють увагу дослідники різних наук - філософії, історії, соціології, юриспруденції, політики, медицини, лінгвістики, психології й педагогіки (С.Айвазова, О.Вейнінгер, В.Геодакян, Н.Григор'єва, Н.Грицяк, І.Жеребкіна, І.Кон, А.Кочарян, Т.Кузнєцов, О.Лабур, Т.Мельник, О.Хасбулатова, А.Чекаліна, Дж.Елштайн).
Для педагогічних досліджень особливого значення набувають роботи, присвячені різним аспектам гендерної ідентичності та соціалізації. Це дослідження Ш.Берн, С.Бовуар, С.Бем, Т.Бендас, І.Грабської, О.Здравомислової, М.Кіммела, І.Кльоциної, Л.Малес, Н.Дж. Смелзера, О.Ярської-Смирнової та ін.
Розвитку теорії та практичному вирішенню гендерних проблем в Україні сприяють спеціальні проекти й програми, які зреалізувалися й продовжують здійснюватися в Україні за підтримки Представництва ООН, інших міжнародних організацій. Значну роль відіграє й те, що на рівні держави в гілці влади існує Міністерство, однією з функцій якого визначено проведення гендерної політики - Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту.
За останні 15 років з'явилися нові напрями в соціальній роботі та навіть соціальні служби нового типу, зорієнтовані на жінок: соціальні центри для жінок та дітей; притулки для жінок, які зазнали чи перебувають під загрозою насильства; центри роботи з жінками й центри "Жінка для жінки"; програми для підтримки жіночого підприємництва тощо.
Значно розширилася палітра жіночих громадських організацій й об'єднань, вони стали більш дієвими, посилився їх вплив на соціальну політику на місцевому, регіональному та національному рівнях. У програмах вищих навчальних закладів з'явилися спеціальні курси з гендерної проблематики; традиційними стало проведення парламентських слухань щодо становища жінок, а також різноманітних конференцій, круглих столів. З'явилися спеціальні підрозділи в державних наукових установах (наприклад, Державний інститут розвитку сім'ї та молоді), а також незалежні науково-дослідницькі центри, які спеціалізуються на проведенні досліджень, наукових експертиз, розробці науково-методичних рекомендацій з гендерної проблематики (наприклад, Київський та Харківський центри гендерних досліджень).
Незважаючи на всі позитивні зрушення останніх років, прогресивні перетворення відбуваються повільно, що пояснюється, насамперед, збереженням у суспільній свідомості застарілих, але усталених гендерних стереотипів - узагальнених уявлень про призначення, ролі, стосунки, поведінку чоловіків та жінок.
Саме стереотипи обумовлюють існування протиріччя між декларуванням гендерної рівності, зростанням ролі жінок у суспільстві й фактичним усуненням жінок від участі в прийнятті рішень на найвищих щаблях влади, у великому бізнесі; незадоволеністю жінок своїм становищем в українському суспільстві в поєднанні з невизначеністю ними самими шляхів вирішення наявних проблем; напруженням, протистоянням у стосунках між чоловіками та жінками.
Слід урахувати, що подолання застарілих стереотипів можливе тільки за умови формування нового мислення з його розумінням сенсу й розподілу соціальних ролей чоловіків і жінок, стосунки між якими складаються не на принципах панування й підпорядкування, а на визнанні цінності кожного, взаємодоповненні в сім'ї та суспільстві.
Від того, які ґендерні стереотипи переважають у суспільстві, поширюються, зазнають змін, залежить не тільки світогляд, але й реальна поведінка людей, особливо молоді.
Отже, визнання гендерного паритету, формування відповідних гендерних стереотипів є важливим педагогічним завданням сучасності й майбутнього. Між тим, на відміну від вітчизняної філософії, соціології, психології, де проблема формування гендерних стереотипів уже розробляється, у педагогіці, зокрема в соціальній педагогіці, її дослідження тільки-но розпочинається.
Різні аспекти формування гендерних стереотипів розглядались у дослідженнях Р.Бреннон, О.Вороніної, В.Кравця, Т.Клименкової, Н.Лавриненко, Д.Мацумото, С.Оксамитної.
У межах вивчення зазначеної проблеми важливими є роботи, присвячені жіночій молоді як особливій соціально-демографічній групі. Це дослідження Г.Лактіонової, Н.Єрофеєвої, Т.Голованової, Г.Запорожець.
Разом з тим потребує