Ви є тут

Логістична стратегія управління витратами великого багатопрофільного промислового підприємства

Автор: 
Хаджинова Олена Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U000182
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЯ ЛОГІСТИКИ І ЇЇ СИСТЕМ В УПРАВЛІННІ ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Ресурсні потоки як важливий елемент логістики підприємства в організації відтворювальних процесів

Умови ринкової трансформації, що відбуваються в Україні, змінюють роль промислових підприємств в структурі макро- та мікроекономічних відносин. Відтворювальну структуру суспільства у всіх її проявах формує поєднання індивідуальних відтворювальних процесів, що відбуваються на промислових підприємствах, які є, з одного боку, суб'єктами господарюючої діяльності суспільства, а, з іншого, первинними структуроутворюючими ланками економічної системи країни.
Виробництво становить складний процес, який є результатом взаємодії комплексу технічних, організаційних, економічних відносин та політичних факторів. При цьому в залежності від мети, яка ставиться перед суб'єктом господарювання, ця проблема може розглядатися з позиції двох аспектів: як спосіб діяльності суб'єкта господарювання і як тип відтворювального процесу. Але такий двобічний підхід не може забезпечити ефективну діяльність суб'єктів господарювання. На думку автора дисертації, необхідно підходити до розв'язання проблеми з погляду комплексного підходу та всебічного вивчення проблеми.
У сучасних умовах господарювання не достатньо просто випустити продукт на ринок, необхідно його якомога ефективніше реалізувати. Оскільки зміна економічної сутності і ролі процесу реалізації на рівні первинних ланок економіки є безпосередньо виявленням взаємозв'язку суспільного та індивідуального виробництва, то виникає необхідність розглядати сутність і значення реалізації продукції на індивідуальному рівні.
Для цього необхідно, перш за все, виділити найбільш важливі передумови, які необхідні для перетворення реалізації в основну умову процесу відтворення суб'єктів господарювання. Такими передумовами передусім є:
роздержавлення економіки;
демонополізація економіки;
обмеження або припинення державного фінансування виробничих підприємств.
Саме ці фактори повинні сприяти активізації ролі окремих підприємтсв, пошуку ними нових та ефективних способів господарювання. Але це не означає, що держава повинна припинити будь-який вплив на процес відтворення. Україні вкрай необхідно, спираючись на досвід країн з розвинутою ринковою економікою, ширше застосовувати такі методи впливу на процес відтворення на рівні первинної структурної ланки економіки, як розумна митна політика, регулювання облікової ставки та активна податкова політика.
При цьому головним стимулом успішної реалізації продуктів виробництва для суб'єктів господарювання є одержання максимально можливого прибутку за допомогою різних методів завоювання та утримання позицій на ринках збуту. Крім того, для усіх суб'єктів господарювання загальним залишається відносна свобода поведінки та рішень, яка все ж таки повинна бути обмежена економічною доцільністю та діючими правовими нормами.
Слід окремо підкреслити, що в умовах трансформаційної економіки закон вартості має ринкові особливості функціонування. Це проявляється в загостренні міжгалузевої та всередині галузевої конкуренції, відтворенні процесів накопичення капіталу на основі диференціації суб'єктів господарювання. Все це визначає необхідність для суб'єктів господарювання застосовувати у виробничій, а, особливо, збутовій діяльності інноваційні підходи, які можуть бути представлені у вигляді інструментів маркетингу, логістики, менеджменту. Саме ці ринкові інструменти господарювання дозволять підприємству не тільки врахувати сучасний стан, але й визначити перспективи зміни ринкового попиту на продукцію. Саме наявність і оцінка можливостей формування такого попиту і розвитку підприємств обумовлюють необхідність принципової зміни стратегічних орієнтирів підприємництва.
Оскільки жодне підприємство не може функціонувати без ресурсів, то саме регулювання попиту та пропозиції на ринку ресурсів дає можливість перебороти дисбаланс забезпечення підприємств. Тут слід зазначити, що його рішення лежить в площині співвідношення ринкового та державного управління, конкуренції та планування (регулювання), ступеня розповсюдження державного та недержавного секторів. При цьому ефективне регулювання цього співвідношення сприяє не тільки стабілізації економіки, але й створює інвестиційну привабливість суб'єкта господарювання.
Економія матеріальних та енергетичних ресурсів є наслідком покращення багатьох боків діяльності підприємства. В сучасних умовах господарювання це передбачає виявлення ресурсів не тільки у процесі виробництва, але й в системі постачання і збуту, чому зараз ще не приділяється достатньої уваги.
Особливо актуальним раціональне управління ресурсами виробництва є для умов Донецького регіону, де зосереджено практично всі базові галузі промисловості, що складають 1/5 частину промислового потенціалу України [118]. Тому розв'язання завдань, пов'язаних з ефективним використанням ресурсів, повинно бути спрямовано на підвищення ефективності роботи промислових підприємств, забезпечення їх адаптації до нових умов господарювання, підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і світовому ринках. Для оцінки ефективності застосування ресурсів І.Б. Швець рекомендує низку економічних критеріїв [151], отриманих на основі дослідження стану промислового виробництва в Україні і на підприємствах Донецької області в розрахунку на один рік, які зведено у таблиці (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Економічні критерії для оцінки ефективності застосування ресурсів
КритерійЗначення критеріюФондовіддача виробничих основних фондівНе менше 0,54 - 0,57Фондомісткість продукції за основними фондамиНе більше 1,73 - 1,85Продуктивність праціНе менше 42-45 тис. грн./чол.Трудомісткість продукціїНа 100 тис. не більше 2,22 - 2,38 чол.Електроємність продукції0,57 кВт.ч./грн..Матеріалоємність продукціїНе менше 0,65 - 0,69Витрати електроенергії на одиницю витрат праціНе менше 24-26 тис.кВт.ч./чол.Енегровіддача