Ви є тут

Агромеліоративна ефективність використання кальцієвмісних меліорантів на зрошуваних чорноземах південних.

Автор: 
Бабушкіна Руслана Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U000200
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводили протягом 1989-1992 р.р. на землях господарства "Світанок" Каховського району Херсонської області, на стаціонарній зрошуваній (з 1975р.) польовій ділянці, територія землекористування якого розташована на Лівобережжі р. Дніпро, в міжріччі Дніпро-Молочна, у Причорноморській низовині, у межах Центрального безстічного району.
Рельєф району досліджень представляє собою одноманітну степову рівнину з майже помітним пониженням на південь і південно-захід, у сторону Чорного моря і Сивашу. Місцевість безстічна, із сильно розвинутим мезо- і мікрорельєфом, великою кількістю подів різної площі і глибини, які служать басейнами для стоку талих вод із оточуючих водоскидних площ і мають, в основному, просадове походження.
Ґрунтовий покрив господарства представлений, в основному, чорноземами південними, які займають 80,5 % території. Лучно-південночорноземні грунти і глеєсолоді займають 12,2 і 7,3 % відповідно.

2.1. Кліматичні умови у роки проведення досліджень

Кліматичні умови є одним із важливих факторів ґрунтоутворення. Вони обумовлюють ємність і швидкість біологічного колообігу, його якісні показники. Біологічний колообіг, в свою чергу, є одним із регуляторів ґрунтотворного процесу.
Територія господарства, де проводили дослідження, входить до першого агрокліматичного району Херсонської області.
Клімат регіону континентальний, жаркий, посушливий. Географічне положення і, переважно, ясні погоди в тепле півріччя обумовлюють велике надходження сонячної радіації, її річне сумарне надходження складає 115-116 ккал/см2, із яких 94-95 ккал надходить на протязі вегетаційного періоду. Одночасно прихід фотосинтетичної активної радіації за вегетаційний період досягає 45-50 ккал/см2.
Середньорічна температура липня 23,2оС, січня -3,5оС. Абсолютний максимум 37-40оС, абсолютний мінімум - 29-33оС. Тривалість вегетаційного періоду 220-230 днів, а безморозного 170-180 днів. Весняні приморозки припиняються в другій декаді квітня, іноді спостерігаються в першій декаді травня. Осінні починаються, в основному, в третій декаді жовтня, а найбільш ранні - в третій декаді вересня.
Сума ефективних температур (більше 10оС) складає 3300-3400оС. Сума опадів за цей період змінюється від 200 до 220 мм. Середньорічна сума опадів дорівнює 370 мм, зі зміною по роках-від 140-160 до 600-660 мм.
Самий дощовий місяць -липень (35-60 мм), найбільш сухий - березень (20-29 мм). На протязі року буває 100-120 днів з опадами більше 0,1 мм. Однак, суттєвими є їх кількість, яка перевищує 5 мм і випадає на протязі 2-3 днів. Розподіл днів із різною нормою опадів нерівномірний. Основна кількість (60-70 %) припадає на тепле півріччя, і випадають вони переважно у вигляді злив, супроводжуються шквальним вітром, а іноді- градом. Добовий максимум опадів досягає 60-70 мм. Основний запас вологи в грунті акумулюється в осінньо-зимовий період під час затяжних дощів малої інтенсивності і незначному випаровуванні.
Сніговий покрив у степовій зоні України невисокий і нестійкий. Середньомісячна відносна вологість повітря в холодний період року становить 85-90 %, а влітку знижується до 50-60 %. Висока температура і низька відносна вологість повітря обумовлюють інтенсивне фізичне випаровування вологи з поверхні грунту, яке складає за рік 320-380 мм, а за період вегетації 220-270 мм. Добова сумарна випаровуваність досягає 14-15 мм. Гідротермічний коефіцієнт дорівнює 0,4.
У 50-60 % випадків домінуючий напрямок вітру - північно-східний. Середньорічна швидкість вітру 3-4 м/с. За рік може бути 15-20 днів зі швидкістю вітру вище 15 м/с.
Херсонська область розташована в зоні неповного весняного зволоження. Максимальний запас продуктивної вологи в метровому шарі грунту навесні може становити 90-110 мм. У посушливі роки запаси вологи не перевищують 50-70 мм при глибині зволоження 40-60 см. У роки з рясними опадами, в холодний період, глибина зволоження досягає 150-170 мм. Річний мінімум вологозапасів спостерігається восени. Особливо часто дефіцит вологи спостерігається в період осінньої вегетації озимих і під час формування зерна зернових культур.
Весна починається з початку переходу середньодобових температур повітря через 0оС. Тривалість весни 1,5-2 місяця. В кінці березня середньодобова температура повітря переходить через 5оС. Цим визначається початок вегетаційного періоду. В кінці другої та на початку третьої декади квітня середньодобова температура повітря переходить через 10оС, а вдень вона підіймається до 20-25оС. Грунт на глибині 10 см прогрівається до 8-10оС.
Літо жарке, посушливе. Середньодобові температури вище 10 оС тривають близько п'яти місяців. В денні часи літнього періоду температура повітря підвищується до 30оС і вище. Бездощові періоди в окремі роки досягають 100-110 днів. Вдень вологість повітря різко падає. В червні і липні звичайно спостерігаються 4-8, а в серпні - до 8-12 днів з відносною вологістю повітря 30 % і нижче. Зниження вологості повітря особливо несприятливе в період формування зерна озимих і ранніх культур. У третій декаді вересня середньодобова температура повітря знижується нижче 15оС.
Осінь характеризується середньодобовими температурами повітря
10о-0 оС. Прихід осіннього сезону визначається збільшенням хмарності і кількості днів з опадами. В середині вересня починаються перші осінні приморозки, які припиняють вегетацію теплолюбивих культур. Після перших приморозків можливе тривале повернення тепла при ясній і сухій погоді, що забезпечує непогані умови для вирощування культур повторних посівів.
Зима коротка, м'яка, з частими і тривалими відлигами. Характерна особливість зими - крайня нестійкість температурного режиму. Типові глибокі і довгочасні відлиги, під час яких температура повітря може підвищуватись на 10-15оС і різко знижуватись до мінус 15-20оС. Такі роки для озимих культур дуже небезпечні. Зимою на полях в окремі роки утворюєт