Ви є тут

Вплив приватизації підприємств залізничного машинобудування на процес змін у трансформаційній економіці України

Автор: 
Островерх Наталія Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
3407U000349
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ І ФОРМИ ВПЛИВУ ПРИВАТИЗАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВА ЗАЛІЗНИЧНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ УКРАЇНИ

2.1. Дослідження стану залізничного машинобудування в Україні.

Залізничний транспорт продовжує залишатись основним перевізником вантажів і пасажирів в Україні. Промислове зростання, яке має місце в останній час, супроводжується збільшенням вантажоперевезень, а отже, і зростанням навантаження на залізничні колії та рухомий склад, що, як відомо, супроводжується його прискореним зносом.
В останній час особливу актуальність набуває модернізація і оновлення основних фондів українських залізниць. Слід також врахувати, що до 2000 року в модернізації залізничного господарства мала місце своєрідна "пауза", викликана загальним економічним спадом, зменшенням державного фінансування капіталовкладень на залізниці та неадекватною тарифною політикою.
Особливу актуальність нині набуває проблема зношеності рухомого складу "Укрзалізниці". Тому, не дивлячись на те, якою буде подальша доля "Укрзалізниці", - чи буде вона приватизована, чи залишиться державним підприємством - попит на вагони, електровози і тепловози, а також комплектуючі та запасні частини до них буде постійним і матиме тенденцію до збільшення. Значна частина рухомого складу зношена, тому вагонобудівні, вагоноремонтні та електровозоремонтні заводи у найближчі роки будуть стабільно завантажені роботою.
Для того, щоб реалізувати державні пріоритети в машинобудуванні, необхідно розробити механізм міжгалузевого переливання капіталу. Для України дана проблема особливо актуальна, оскільки співвідношення обсягів інвестицій і амортизаційних відрахувань складається не на користь машинобудівного виробництва. В останні 10-12 років його доля в амортизаційних відрахуваннях у 2-4 рази перевищувала його долю в капітальних вкладеннях. Тобто машинобудування, в тому числі і залізничне машинобудування, поряд з легкою промисловістю і сільським господарством інвестувало розвиток паливно-енергетичного комплексу і чорної металургії, питома вага яких в структурі промисловості помітно зростає [40, с. 55].
В радянські часи вантажні і пасажирські вагони виробляли біля десяти заводів на увесь СРСР. При цьому Уральський вагонобудівний завод, нині "Уралвагонзавод" (Нижній Тагіл), і Маріупольське виробниче об'єднання "Азовмаш" покривали майже половину потреб тієї країни у вагонах, причому останнє було і залишається фактичним монополістом в СНД по виробництву цистерн.
У незалежній Україні в галузі залізничного машинобудування найкрупнішими підприємствами нині є АТ "Крюківський вагонобудівний завод", ВАТ "Дніпровагонмаш", ВАТ "Стахановський вагонобудівний завод", державна холдингова компанія "Луганськтепловоз". Крім того, ВАТ "Азов" (колишнє ВО "Азовмаш") виробляє залізничні цистерни, значна частина яких експортується.
Державне підприємство "Дніпропетровський електровозобудівний завод" нині розпочало випуск пасажирських електровозів змінного струму з асинхронним двигуном. Це перший пасажирський електровоз, виготовлений в Україні, і спільний проект заводу та компанії "Siemens" (Німеччина), розроблений науково-дослідним інститутом, який входить до складу ДП "Дніпропетровський електровозобудівний завод". Підприємство спеціалізується також на випуску магістральних електровозів постійного струму, промислових і шахтних електровозів для гірничо-металургійного комплексу.
ВАТ "Дніпровагонмаш", другий представник Дніпропетровської області, нині є одним з провідних в СНД підприємств із проектування та виготовлення вантажних вагонів для магістральних залізниць і різних галузей промисловості. Паралельно виробляються: сімейство спеціалізованих платформ; декілька модернізованих варіантів - в їх числі вагон-платформа моделі "13-4012", напіввагон для щепи моделі "12-4004", платформа для лісоматеріалів моделі "23-4000". Нині в активі підприємства 139 моделей вантажних вагонів і найширша номенклатура продукції, що випускається серед вагонобудівників України і країн СНД. Біля 75,0% своєї продукції ВАТ "Дніпровагонмаш" експортує до країн СНД, переважно в Росію.
ВАТ "Азов", як вказувалось вище, є одним з найкрупніших виробників залізничних цистерн, які здатні транспортувати вантажі багатьох сотень найменувань: від харчових - до особливо небезпечних; в їх числі рідкі і затвердіваючі, газоутворюючі і сипучі. На підприємстві створені цементовози; крупні 8-осні цистерни для нафтопродуктів, а також цистерни для високов'язких нафтопродуктів з системами внутрішнього розігріву; інша продукція. Традиційним є випуск 4-х і 8-осних напіввагонів для твердих і сипучих вантажів. Нині до 95,0% усіх нафтоналивних цистерн, які використовуються на пострадянському просторі, були виготовлені даним підприємством. На ВАТ "Азов" розпочато виробництво експериментального дослідного зразка напіввагону з люками для перевезення сипучих вантажів ємністю 95м3. Подібна модель ніколи не виготовлялась не тільки ВАТ "Азов", але і жодним із вітчизняних заводів. У вагонобудуванні підприємству доводиться конкурувати, як мінімум, з семи російськими і трьома вітчизняними заводами. Тому питання підвищення якості продукції, що випускається, з кожним днем стає все більш актуальним для маріупольських машинобудівників. Завоювати ринок і забезпечити виробництво замовленнями, знайти нових партнерів у Росії, Казахстані, Узбекистані, в Турції і країнах Балтії - надто непроста задача, але високопрофесійний менеджмент підприємства з цим успішно справляється. Головне - утримати завойовані позиції; а це можливо за рахунок випередження конкурентів, перш за все, в якості продукції, в освоєнні нових видів. На підприємстві запроваджено міжнародний стандарт "ISO 9000-1" останньої версії - прийнятий у всьому світі. Вже сьогодні організація роботи по контролю за якістю на ВАТ "Азов" відповідає вимогам даного міжнародного стандарту. Нині підприємство гідно конкурує з російськими вагонобудівниками. Для підтримки темпів руху ВАТ "Азов" вперед фахівцями розробляються заходи