Ви є тут

Застосування на госпітальному етапі електромагнітних хвиль дециметрового та міліметрового діапазонів при лікуванні хворих на ревматизм

Автор: 
Тимченко Ганна Анатоліївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U000453
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ II
Методи дослідження та лікування
Для вирішення поставлених задач були обстежені 100 хворих з в'ялотекучим ревматизмом в сполученні з ішемічною хворобою серця. Клініко-лабораторне і інструментальне обстеження хворих проводилося на базі кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб і терапії Одеського державного медичного університету.
2.1 КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА РЕВМАТИЗМ У СПОЛУЧЕННІ З ІХС
Пацієнти були з поєднаними ізольованими аортальними, митральними та аортально-митральними вадами серця. В дослідження включалися хворі з І, ІІ ступеню виявленості вади і різними ступенями активності ревматичного процесу (І,ІІ) [130]. За наявності стенозу і недостатності I,II стадії хворі включалися в дослідження. Хворі були віком від 40 до 70 років, середній вік 50±0,6. Серед них 73 жінок (73%) і 27 чоловіків (27%). Активна фаза ревматизму була у 73 хворих (73%): у 54 пацієнтів І ст. активності (54%), у 19 ІІ ст. активності (19%); неактивна фаза у 27 (27 %). У 50 хворих (50 %) діагностовано комбіновані мітральні вади серця, у 31 (31 %) - комбіновані аортальні вади, у 19 (19 %) - сполучені вади, переважно мітрально-аортальні у 16 (16 %). Однак всі вади були гемодинамічно малозначущими.
Діагноз ревматизму виставлявся на основі уніфікованих діагностичних критеріїв, затверджених на об'єднаному Пленумі ревматологів і ортопедів-травматологів України (2003). Для діагностики атеросклерозу були використані діагностичні критерії, запропоновані Нью-йоркською кардіологічною асоціацією (1994). У 77% хворих на ревматизм в сполученні з ІХС, була виявлена стабільна стенокардія напруження, переважно ІІ ФК, дифузний кардіосклероз - у 84 %. СН І ст. була у 10 % хворих, ІІ А ст. у 77 %, СН ІІ Б у 13 %. Пацієнти з СН ІІІ до дослідження не залучались. Для виявлення особливостей клінічного перебігу ревматизму в сполученні з ІХС були дослідженні 30 хворих на в'ялотекучий ревматизм без клінічних ознак ІХС та 50 хворих на ІХС. Обстежені хвори були однакові за віком та статтю. З метою вироблення критеріїв норми лабораторних показників були обстежені 30 практично здорових осіб, що були ідентичні з обстеженими хворими за статтю і віком.
Обстежені хворі проходили курс лікування на базі ревматологічного відділення МКЛ № 9. Серед хворих на ревматизм в сполучені з ІХС переважали жінки - 73 % , чоловіки складали 27 %. Вік пацієнтів був у межах 40-70 років (таблиця 3.1), середній вік - 50±0,6 року.

Таблиця 3.1
Розподіл хворих на ревматизм в сполученні з ІХС за віком та статтю

Кількість хворих СтатьвікчоловічаЖіноча40-50 років51-60 років > 60 роківабс.2773443323%2773443323
З дослідження виключали осіб із алергією, захворюваннями печінки, легень, нирок, цукровим діабетом. Початок захворювання спостерігався у більшої частини хворих у дитячому віці (10-15 років). Серед обстежених переважали хворі (67 %) з тривалістю захворювання понад 30 років. У всіх хворих в анамнезі часті ангіни, простуди (більш ніж 3 рази на рік), значна частина з них (68 %) перенесли тонзілектомію.
Ревматизм в сполученні з ІХС було діагностовано у 42 % хворих до 15 років, у 25 % в періоді 15-25 років, а у 33 % хворих ревматизм був виявлений при сформованій ваді серця після 25 років, у них ревматизм мав безсимптомний латентний перебіг. Для тих хворих, що хворіли з дитинства був характерний гострий початок, гарячка, інтоксикація, артрит, ексудативний перикардит. Ці хворі отримували сезонне стаціонарне лікування з біцилін-терапією. У 25 % хворих був підгострий перебіг, який характеризувався підвищенням температури тіла, невиразною полісиндромністю, менш визначеними ексудативними явищами. Латентний перебіг у 33 % хворих проявлявся мікросимптоматикою, відсутністю клінічних проявів. Діагноз ревматизму у цих хворих був виставлений при сформованій ваді серця та розвитку серцевої недостатності.
Серед обстежених були хворі, що перенесли операції на серці. Оперативні втручання на серці включали такі: мітральна комісуротомія - 13 %, протезування мітрального клапану - 33%.
За даними клініко-інструментальних досліджень, в тому числі ехокардіографії, були виставлені діагнози вади серця. Найчастішими серед наших пацієнтів були ті, що мали комбіновану мітральну ваду з переважанням стенозу - 30 % ( таблиця 3.2.). Комбінована мітральна вада з переважанням недостатності - 20 %, комбінована аортальна вада з переважанням стенозу - 12 %, комбінована аортальна вада з переважанням недостатності - 19 %, сполучена мітрально-аортальна вада - 16 %, сполучена мітрально-трикуспідальна вада - 2 %, сполучена мітрально-аортально-трикуспіідальна вада - 1 %. Таблиця 3.2
Характеристика хворих на ревматизм в сполученні з ІХС в залежності від групи вади серця (n=100)

Вади серця n%Мітральні вади
Комбінована з переважанням стенозу3030Мітральні вади
Комбіновані з переважанням недостатності2020Аортальні вади
Комбіновані з переважанням стенозу1212Аортальні вади
Комбіновані з переважанням недостатності1919Сполучені
Мітрально-аортальні1616Сполучені
Мітрально-трикуспідальні22Сполучені
Мітрально-аортально-трикуспідальні11
У всіх хворих була відзначена фаза активності ревматичгного процесу та ступінь серцевої недостатності (таблиця 3.3). Серцева недостатність Істадії була у 10 % , СН ІІ А ст. - у 77 % і СН ІІ Б ст. - у 13 % хворих. Пацієнти з СН ІІІ ст. до дослідження не залучались.
Таблиця 3.3
Розподіл хворих за фазами активності та стадією серцевої недостатності
Стадії недостатності кровообігу
та відповідні функціональні класи
неактивна
фаза активна фаза І ступенюактивна фаза II
ступеню- всього 27
(27 %)- всього 54 (54 %)- всього 19 (19 %)Серцева недостатність І (ФКI) 10 (10%)2 (2 %)6 (6 %)2(2%)Серцева недостатність
ІІ А (ФК II)77
(77%)23 (23 %)37 (37 %)17 (17 %)Серцева недостатність
ІІ Б (ФК III)13
(13%)2(2 %)11(11 %)-
При серцев