Вы здесь

Інтегрована оцінка персоналу банку.

Автор: 
Шаперенков Антон Володимирович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2007
Артикул:
0407U000571
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ІСНУЮЧОЇ ПРАКТИКИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ У БАНКАХ УКРАЇНИ

Для розв'язання однієї з найбільш значних проблем функціонування банківської системи України, суть якої полягає у недостатньому рівні забезпеченості необхідним кадровим складом, здатним нетрадиційно, творчо та на високому професійному рівні вирішувати складні завдання періоду переходу до ринкової економіки, актуалізується питання наукового обґрунтування та розробки інтегрованої системи оцінки персоналу банку. В цьому контексті особливого значення набуває аналіз існуючої практики оцінки персоналу банку з метою обгрунтування об'єктивних основ процесу формування параметрів інтегрованої системи оцінки персоналу банку.

2.1. Оцінка середовища формування моделі сучасного працівника
вітчизняного банку

У сучасних умовах впровадження науково обґрунтованих систем оцінки персоналу неможливе без визначення відповідних рівнів відповідальності та компетенції персоналу, розробки спеціальних вимог до різних категорій персоналу та дослідження середовища формування моделі сучасного працівника банку, яка є основою для прийняття кадрових рішень і розробки кадрової політики банку (рис. 2.1).
Особливо актуальною проблемою діяльності українських банків у сучасних умовах є їх організація у контексті функціонування світової банківської системи, адже розвиток загальносвітових тенденцій фінансового ринку сформував нові підходи як щодо управління банком, так і управління та оцінки персоналом банку.

Рис. 2.1. Середовище формування моделі працівника вітчизняного банку
До початку світової фінансової кризи 1998 р. розвиток банківської системи України відбувався в основному екстенсивним, витратним шляхом, що зумовило появу характерних для вітчизняних банків організаційних проблем, а саме:
- "розмитої" управлінської структури;
- неконкретного розмежування відповідальності між підрозділами та працівниками;
- дублювання функцій і повноважень між окремими банківськими підрозділами;
- існування малоефективних операційних структур у більшості банках;
- низької рентабельності деяких банків і їх філій;
- існування бюрократичних процесів управління, що спрямовані переважно на дотримання процедур і формальностей, а не на ефективні доцільні дії тощо.
У нинішніх умовах запорукою успішної діяльності банку є його здатність розробити та запропонувати клієнтам якісне обслуговування на базі розширеного спектра банківських послуг. Варто нагадати, що від наслідків вищезазначеної кризи меншою мірою постраждали банки, що були більш орієнтовані на обслуговування клієнтів, ніж на фінансові спекуляції.
Нині негативний вплив на діяльність банків здійснюють такі чинники:
- відсутність чіткого розмежування прав і відповідальності власників і керівників банку;
- невпорядкованість зв'язків між владою і бізнесом;
- незабезпеченість правового захисту договірних відносин.
Серед найважливіших характеристик української банківської системи слід виокремити також кількісну перевагу середніх і дрібних банків і малопотужність середнього вітчизняного банку, активи якого нині становлять близько 20 млн дол.. США, у Росії цей показник становить 32 млн дол. США, Японії - 44 млрд дол. США, Англії - 4 млрд дол. США, Угорщині - 950 млн дол. США [14]. Специфічною рисою банківської діяльності в Україні є також абсолютна перевага короткострокових кредитів, незацікавленість у довгостроковому кредитуванні, незавершеність впорядкованості безготівкових розрахунків тощо. Формування корпоративної культури в банках вимагає підвищеної особистої відповідальності співробітників усіх рівнів за виконання поставлених завдань. Так, банківський персонал на сучасному етапі переважно сам знаходить споживача банківських послуг, а не чекає поки клієнт прийде в банк. Це посилило процеси децентралізації у менеджменті персоналу, надало персоналу більшої автономності дій і самостійності у прийнятті рішень. Дуже важливим аспектом є також злиття різних сфер компетенції персоналу для виконання поставлених цілей та завдань. Іншими словами, нині велике значення у досягненні банківських цілей має особистий внесок і творчий підхід особистості.
Розвиток вітчизняного банківського менеджменту також слід розглядати за двома напрямами: у площині загальносвітових підходів щодо управління банком, обумовлених інтеграцією України в міжнародну банківську систему, і в контексті її специфічних економічних реалій. Розвиток світової банківської системи останнім часом характеризується відходом від застарілих принципів та орієнтацією на маркетингову діяльність банку. В результаті банк стає своєрідним фінансовим супермаркетом, націленим на максимальне і найбільш якісне задоволення існуючих потреб. Варто зазначити, що маркетингова орієнтація банку висуває більш високі вимоги і до персоналу вітчизняних банків, рівень складності банківської діяльності обов'язково вимагає у претендентів високого рівня кваліфікації.
Отже усе це свідчить про необхідність вибору саме маркетингової концепції функціонування вітчизняних банків, що концентрує організацію діяльності банку на продаж якісних банківських послуг, підвищення ефективності менеджменту персоналу, розвиток ефективних оцінних персонал-технологій, що сприяють досягненню цільових установок банку тощо.
На процес формування системи оцінки персоналу банку великий вплив має специфіка організації кредитної та банківської системи України (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Специфіка організації банківської діяльності в Україні

Банківську діяльність та контроль за нею регламентує держава та Національний банк України різними нормативними та інструментивними матеріалами. Це висуває високі вимоги до персоналу банку щодо знань цих документів.
Активізація діяльності на вітчизняному фінансовому ринку спец