РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ
І ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ
2.1. Загальна характеристика хворих
Всього обстежено 112 хворих з клінічними проявами негоспітальної пневмонії
(НП). Із них 76 - з факторами ризику та 36 - без факторів ризику, а також 20
практично здорових осіб без наявних ознак захворювань внутрішніх органів. Хворі
на НП перебували на стаціонарному лікуванні в першому терапевтичному відділенні
Київської міської клінічної лікарні №7.
Згідно наказу МОЗ України № 499 від 28.10.2003 р. - „Інструкція про
негоспітальну пневмонію у дорослих: етіологія, патогенез, класифікація,
діагностика, антибактеріальна терапія” хворі відносились до ІІІ групи, які
потребують госпіталізації у терапевтичне відділення за медичними показаннями
(наявність несприятливих прогностичних факторів) [86].
Діагноз негоспітальної пневмонії вважали верифікованим за наявністю у хворого
рентгенологічно підтвердженої інфільтрації легеневої тканини та не менше 2-ох
клінічних ознак з числа наступних:
• гострий початок захворювання з температурою тіла понад 38,0°;
• кашель з виділенням харкотиння ;
• фізикальні ознаки (фокус крепітації та/або дрібноміхурчатих хрипів,
жорсткого/бронхіального/ослабленого дихання, вкорочення перкуторного тону);
• лейкоцитоз ( вище 10,0 х 109/л) та/або паличкоядерний зсув (більше 10%)
лейкоцитарної формули вліво.
Перебіг НП оцінювали на підставі вираженості загальної інтоксикації, висоти та
тривалості лихоманки, ступеню дихальної недостатності, ступеню порушення
гемодинаміки, розповсюдженості інфільтративного процесу.
З метою об’єктивізації визначення тяжкості перебігу негоспітальної пневмонії
використовувались критерії, що запропоновані Ю.І. Фещенко та співавторами
[147], що дозволило диференціювати наступні варіанти перебігу: нетяжкий та
тяжкий.
Серед обстежених хворих на НП без факторів ризику спостерігалось 34 хворих з
нетяжким перебігом та 2 (5,5%) хворих із тяжким перебігом. В той же час серед
хворих на НП з факторами ризику діагностовано 45 хворих з нетяжким перебігом та
31 (40,7%) з тяжким перебігом. Хворі з факторами ризику (табакокуріння,
зловживання алкоголем, вживання наркотиків, перенесений вірусний гепатит)
розподілялись так:
- табакокуріння та зловживання алкоголем – 62 хворих (І підгрупа);
- табакокуріння та вживання наркотиків –14 хворих (ІІ підгрупа).
Всі хворі з факторами ризику в анамнезі мали вірусний гепатит В або С.
При аналізі розподілу хворих на НП за віком виявилась наступна закономірність:
- в більш молодому віці значно переважали хворі з факторами ризику, а в більш
старшому віці кількість хворих з факторами ризику зменшувалась (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком
Вік
З факторами ризику
Без факторів ризику
(n = 36)
І підгрупа
(n = 62)
ІІ підгрупа
(n = 14)
20 - 29
14
30 - 39
16
40 - 49
16
50 - 59
27
22
60 - 65
Рис. 2.1 Характеристика хворих на НП за віком
Хворі, які вживали алкоголь, відносились до групи систематично вживаючих
(алкогольна акцентуація). За класифікацією Э.Е. Бехтель [7] - це, особи, які
вживають 200-300 мл горілки 1-2 рази на тиждень і не страждають на алкоголізм.
Серед хворих, які нами спостерігались, курці палили сигарети понад 10 років в
кількості 15 та більше на добу, наркомани систематично вживали внутрішньовенно
екстракт опійного маку у середній дозі (5,2 ± 2,8) мл на добу. Діагноз
наркоманії у всіх 14 пацієнтів був верифікований наркологом.
Звертає на себе увагу те, що 54 хворих із факторами ризику мали знижену масу
тіла, в той час як у групі хворих без факторів ризику знижена маса тіла не
спостерігалась.
При аналізі хворих за статевою ознакою, спостерігали:
- в групі хворих без факторів ризику переважали жінки (із 36 хворих – 20 жінок
і 16 чоловіків);
- в групі хворих на НП з факторами ризику чітко переважали чоловіки: із 76 – 55
чоловіків і 21 жінка (табл. 2.2.).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за статтю
Стать
З факторами ризику
Без факторів ризику
(n = 36)
І підгрупа
(n = 62)
ІІ підгрупа
(n = 14)
Чоловіки
45
10
16
Жінки
17
20
Рис. 2.2 Характеристика хворих на НП за статтю
При аналізі застосування терапії до госпіталізації було виявлено, що хворі на
НП без факторів ризику лікувались частіше (24 із 36), в той час як хворі на НП
з факторами ризику лише 24 із 76. Аналізуючи соціальний стан хворих на НП
встановлено, що всі 14 хворих на наркоманію не працювали.
Всім хворим було проведено поглиблене клінічне та лабораторно-інструментальне
обстеження. При обстеженні хворих на негоспітальну пневмонію було використано
імунофенотипування субпополяцій лімфоцитів периферичної крові, імуноферментне
визначення інтерлейкінового профілю.
Підрахунок кількості лейкоцитів та лейкоцитарної формули проводився за загально
прийнятим методом [6].
Імунологічне обстеження включало в себе кількісну оцінку різних субпопуляцій
лімфоцитів непрямим імунофлюоресцентним методом за допомогою моноклональних
антитіл виробництва ЗАТ «Сорбент-сервис» (Москва), а також вивчення
цитокінпродукуючої функції імунокомпетентних клітин крові за допомогою
визначення продукції ІФ-g, ІЛ1-в та ФНП-a імуноферментним методом з
використанням наборів для ІФА виробництва ТОВ «Протеиновый контур»
(Санкт-Петербург, Росія).
2.2. Методика визначення фенотипу лімфоїдних клітин непрямим
імунофлюоресцентним методом
Кров брали із вени натще в пробірку з 0,3 мл гепарину (25 одиниць в
1 мл фізіологічного розчину) в кількості 3,5 мл. Лімфоцити виділяли на
градієнті щільності фікол-верографін 1,077 30. Потім відмивали в холодному
фосфатному буфері, рН 7,2-7,4. Клітини ресуспендували в фосфатному буфер
- Київ+380960830922