РОЗДІЛ 2
ІНДУСТРІЯ GNR-ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇЇ РОЛЬ В ТРАНСФОРМАЦІЇ ЛЮДИНИ І ТЕХНОСФЕРИ
1022.1. Тілесність людини і модифікація суб'єктивості
1022.2. Стратегія біологізації техносфери
1182.3. Проблема постлюдини
141ВИСНОВКИ 160СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 163
ВСТУП
Людина в повноті всіх її вимірів, фундаментальні першооснови її буття, її прийдешня доля - увесь цей комплекс найскладніших проблем з часів досократиків символізує епіцентр проблемного поля філософії. Філософи різних часів з багатьох причин аналізували цей складний комплекс проблем. У ХХІ столітті їх спричиняють новітні науково-технологічні революції, що відбуваються в молекулярній біології, нанофізиці, нанохімії, нанобіології, біофізиці, геномиці, computer science, cognitive science тощо. Кожна така революція породжує особливу індустрію наукомістких технологій, які дозволяють їхньому користувачу втручатися (і за своїм розсудом) змінювати фундаментальні першооснови живої та неживої матерії. У перспективі практика використання таких технологій (геномних, нанофізичних, нанохімічних, нанобіологічних, когнітивних, інформаційно-медійних, комп'ютерно-мережевих) буде, на думку біо-психо-соціо-технологів, змінювати:
* світ речовин, у якому живе людина;
* її геном;
* геномний простір усіх живих істот планети;
* еволюцію біосфери;
* інформаційно-медійний простір, у якому розгортається планетарний комунікативний праксис.
Усе це означає, що в ХХІ столітті філософський дискурс про людину з модифікованим геномом припиняє бути "тінню" багатовікового спекулятивно-метафізичного дискурсу. В наш час цей дискурс перетворюється в сферу найгостріших дискусій інтелектуалів (гуманітаріїв, соціальних аналітиків, фахівців в галузі молекулярної біології, генетики, геноміки, протеоміки, інформатики, когнітивних наук) про довгострокові екзистенціальні, соціальні, світоглядні наслідки практики, яка ініціюється новітніми наукомісткими технологіями.
При всіх розходженнях позицій учасників цього дискурсу, усі вони стурбовані тим, що в умовах нинішнього потоку науково-технологічних революцій глобальна еволюція людини вступає в епоху вкрай ризикованих змін його генетичного коду, що недалеко той час, коли біо-психо-соціо-технологи за своїм розсудом будуть проектувати, конструювати, технологічно контролювати не тільки середовище існування людини, але і її генетичну ідентичність, її суб'єктивність, процес формування її майбутнього. Перспектива, у рамках якої стають можливими усе більш зухвалі і ризиковані науково-технологічні перетворення не тільки фізичного світу, інформаційно-гуманітарного середовища існування людини, але й фундаментальних першооснов життя самої людини - це і є інформаційно-геномна перспектива. Філософська рефлексія над мегатенденціями, які зароджуються в обрії цієї перспективи - необхідна умова адекватної оцінки майбутнього, що насувається. Примітною особливістю цієї перспективи (її, так би мовити, "тіньовою" стороною) є наростаючий вал глобальних негативних важко прогнозованих наслідків, котрі загрожують перетворити хронотоп існування людини в глобальний соціум ризику. Сучасна оцінка цієї перспективи пропонується в цілому ряді робіт. Зокрема, в працях С.А.Борінської , М.С.Гельфанда, В.А.Любецкого, А.А.Міронова, орієнтованих на науково-світоглядні аспекти геноміки, як дисципліни, що вивчає сукупності всієї генетичної інформації організму і розвитку біоінформатики як прикладної дисципліни, що розвинулась в межах геномного проекту, яка спричинює до революційних змін в еволюційній біології. Проблемами, що торкаються взаємозв'язку біології з іншими дискурсами в контексті постмодерної практики множинності, варіативності, альтернативності кожного об'єкта такої практики займаються З.В. Каганова, Б. Латур, А.П. Огурцов, Б.Г. Юдін.
Внесок етногенетиків і палеогенетиків в реалізацію цієї перспективи проаналізовано в працях Е.К.Хуснутдінової. Ці два напрямки досліджень дозволили по новому описати, на основі геноміки, геномного проекту генетичні особливості народів, відтворити історію їх формування. Крім того Хуснутдінова дослідила взаємозв'язок методів порівняльної лінгвістики і порівняльної геноміки.
Серед іноземних дослідників цієї і суміжних проблем слід відзначити таких: Ф.Варела і У. Матурана, які були розробниками ідеї ауто- поетичних систем і більш обґрунтовано перенесли концепцію самоорганізації живих систем на кібернетичні системи. Ідеї самоорганізації відкритих нелінійних систем розроблялися І. Пригожиним, Б. Вільямсом. Використано інтерпретації теорії поля К. Левіна, С. Грофа, С.Г. Федосіна, Д. Бома. Уявлення про квантову природу геному А.Н. Барбараша.
Білл Джой, який проаналізував проблеми, що пов'язані з впливом GNR-технологій на людину, з практиками її підкорення штучними машинами. Вплив геномної революції на людину розробляється в роботах Ю. Габермаса, Ж. Бодрійяра, Ф.Фукуями, Р. Дойла. М. Кайку, розглянув вплив наукових революцій: квантової, біологічної, інформаційної як на зміну лабораторного устаткування, так і в цілому на перетворення світу речей і технологій. Н.К.Хейлз досліджує взаємозв'язок, кібернетики з інформатикою та науково-фантастичною літературою. В дисертації було використано ідеї Р.Докінза про можливість створення штучного життя, а також погляди таких розробників цього напряму як: К. Ленгтон, Г. Моравець, Р. Брукс, Л. Стілс, Е. Фредкін, біолог-еволюціоніст Т. Рей, А.А. Пономарьов. Нанотехнологічний аспект представлено такими дослідниками як Р. Фейнман, Е. Дрекслер, Дж. Уайтсайдс, Д. Ейглер, Р. Андерс.
Київська школа філософії представлена коеволюційним напрямком в системі "суспільство-природа" (В. Лук'янець, М. Кисельов, М. Попович, Т.Гардашук, С. Кримський, І.Добронравова, Л.Сидоренко та інші), де звернено головну увагу на проблеми, які створюються технонаукою у розвитку суспільства.
Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю філософського осмислення соціально-світоглядних наслідків успішного здійснення проекту "Геном людини".