РОЗДІЛ 2
ТАРИФНА ПОЛІТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ ОБМЕЖЕНИХ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ
2.1. Міжгалузевий баланс, що відображає процеси впливу паливно-енергетичного комплексу на якість життя населення
Блок галузей ПЕК у натурально-вартісній моделі міжгалузевих взаємодій включає до свого складу крім електроенергетики також нафтовидобувну, нафтопереробну, вугільну (включаючи торф'яну і сланцеву) і газову промисловість. Крім вартісних показників валових обсягів виробництва, ці галузі представлені в моделі основними видами продукції в натуральному вираженні (і/або в умовному вирахуванні, тобто в тоннах умовного палива). У номенклатуру натуральних змінних повинні входити обсяг видобутку сирої нафти і газового конденсату, обсяг нафтопереробки, виробництво основних нафтопродуктів (автобензин, дизельне паливо, топковий мазут), обсяг видобутку вугілля, природного газу, виробництва електроенергії.
Основу блоку розрахунків складають не тільки балансові, але і економетричні рівняння, що описують динаміку основних потоків продукції галузей ПЕК (у натуральному вираженні) в галузі промисловості, народного господарства, а також у кінцеве споживання (наприклад, домашніми господарствами) [38]. Можна розрізняти повну номенклатуру потоків і ту їх частину, що використовується при реалізації конкретних розрахунків за моделлю. Перша формується виходячи з оцінок "значущості" потоків з погляду динаміки загальнодержавного попиту на дані ресурси (тобто за часткою в структурі розподілу або за "потенційною" значущістю, тобто за тенденціями зміни часток). Крім цього, істотний вплив має інформаційна забезпеченість. Номенклатура потоків (і продуктів) конкретних розрахунків формується за "цільовим" принципом, тобто принциповим максимальної відповідності цілям прогнозу.
З двох способів переходу від міжгалузевих потоків до загального обсягу загальнодержавного попиту (тобто на основі балансових тотожностей або функцій "дорахунку") у моделі блоку доцільно використовувати другий підхід. Це пов'язано з тим, що функції "дорахунку", по-перше, у більшій мірі відповідають наведеним вище умовам формування номенклатури потоків і дозволяють виключати з розгляду ті з них, інформаційне забезпечення яких не задовольняє дослідника; по-друге, допускають застосування методів одночасної оцінки параметрів системи рівнянь на відміну від балансових тотожностей, що ускладнюють процедуру системної оцінки.
У розділі 1.3 було показано, що найбільш зручним і наочним способом відображення впливу напрямків діяльності один на одного є балансова модель, що має своє вираження у вигляді таблиці "витрата-випуск". У балансовій моделі нас будуть цікавити насамперед кількісні показники впливу паливно-енергетичного комплексу на інші напрямки діяльності.
Для визначення питань, відповіді на які можуть бути отримані з урахуванням балансових моделей, розглянемо можливі постановки задач у рамках балансового методи планування. Існує кілька постановок задач, які можна вирішувати на основі міжгалузевих балансових моделей, зокрема моделі міжгалузевих взаємодій [64]. Класифікація постановок і її використання для характеристики задач на рівні окремого блоку моделі, на наш погляд, можуть виявитися корисними для розуміння специфічних рис різних прогнозних розрахунків [69]. Для того щоб зробити виклад більш компактним, має сенс увести символи, за допомогою яких будуть сформульовані основні проблемні постановки. Зручно взяти змінні й параметри статичної моделі міжгалузевого балансу*, а саме X, Y, і A з деякою їх модифікацією [77]. Надалі у викладі будемо припускати, що ці символи і їхні варіанти мають наступну інтерпретацію:
X - вектор обсягів виробництва продукції; його значеннєвий зміст залежить від номенклатури моделі, він може включати будь-які змінні, котрі можна розглядати як показники масштабів виробництва в окремих галузях промисловості й економіки (зокрема, одній галузі може відповідати цілий набір показників, як натуральних, так і вартісних);
- вектор обсягів виробництва, що характеризує загальнодержавний попит на продукцію галузей, тобто, іншими словами, є "обґрунтованим" з боку попиту, з погляду забезпечення необхідних (бажаних) кінцевих результатів економічного розвитку, наприклад, у статичній моделі міжгалузевого балансу:
(2.1)
Введемо також позначення - вектор X, що відбиває реальні можливості виробництва продукції в галузях;
Y - показник або набір показників, що характеризують "кінцеві результати" економічного розвитку, наприклад комплексу галузей промисловості, елементи його функціональної або галузевої структури, а також "змішані" показники, розраховані на їхній основі;
- це Y, що складається з показників бажаних результатів економічного розвитку;
- це Y, одержуваний у результаті вирішення моделі;
А - механізм формування структури міжгалузевих потоків продукції: у статичній моделі міжгалузевого балансу - матриця коефіцієнтів прямих витрат; у статичній моделі міжгалузевої взаємодії - "механізм" формування рівня і динаміки витрат, що був характерний для звітного періоду і знайшов відображення в оцінках параметрів рівнянь міжгалузевих потоків;
- це А, використовуваний для частини потоків;
- набір показників ефективності використання ресурсів у галузях, до якого входять показники, що не ввійшли в А (зокрема, коефіцієнти витрат, деякі зрушення у структурі технологій і т.п.). Він визначається ендогенно на основі неінерційного механізму, наприклад, коефіцієнти витрат, рівень яких "обґрунтований" з погляду потреби зміни сформованого механізму. Отже, - це такі показники ефективності, що дозволяють при заданих обмеженнях по ресурсах досягти необхідних кінцевих результатів економічного росту.
Введені символи дозволяють компактно описати основні постановки задач у рамках міжгалузевих моделей балансового типу:
I. При заданих бажаних результатах економічного розвитку, що задаються безліччю елементів вектора бажаних результатів економіч